Дослідження: українці мають щонайменше десять різних уявлень про гендерні ролі

ГО «CAT-UA» та ГО «Експертний ресурс Гендер в деталях» оприлюднили дослідження «Наративи гендерної ідентичності в Україні». Воно показує, що суперечки про ролі чоловіків і жінок не зводяться до двох таборів, «традиційного» та «модерного». Дослідники провели 51 глибинне інтерв'ю та проаналізували 1717 коментарів у соцмережах і таким чином виявили по п'ять відмінних історій у жінок і в чоловіків. Кожна по-своєму пояснює, хто перебуває під тиском, що змінила війна і яким має бути майбутнє.

Це продовження серії CAT-UA про наративи українських ідентичностей. Раніше центр описав українську національну ідентичність, кримськотатарську ідентичність і наративи мешканців Донеччини.

Дослідження складається з двох частин. Перша — 51 глибинне наративне інтерв'ю: 26 з жінками і 25 з чоловіками різного віку, професій і досвіду війни. Серед них були військові, волонтери, люди, які втратили близьких, і ті, хто переїхав. Друга — контент-аналіз 1717 повідомлень у соцмережах про шість резонансних дискусій: проєкт Цивільного кодексу, чайлдфрі, ГО «Батько має право», військова служба жінок, реклама «Укрпошти» та заручини Меловіна.

Десять історій замість двох полюсів. Окрім феміністичних і традиційних наративів, дослідники описали «Перемогу рівності» (рівність уже досягнута), «Підкреслення різниці», жіночий наратив «Відстоювання вибору» та чоловічий «Захист чоловіків». Позиції розходяться щонайменше за чотирма лініями: чи потрібна боротьба за права, хто привілейований, чи важлива природна різниця між статями і як оцінювати вплив Заходу.

Війна — і загроза, і поштовх. У всіх наративах війна руйнує родини через розлуку та виїзд і водночас штовхає жінок у нові ролі. На жінок дедалі частіше лягає подвійне навантаження: робота, волонтерство і догляд одночасно. Фінал у всіх історій відкритий: від остаточної рівності до відкату в консерватизм після війни.

Хейт іде за політиками. Найбільше мови ворожнечі — в обговоренні мобілізації жінок після заяви Марії Берлінської (54% повідомлень) і проєкту Цивільного кодексу Руслана Стефанчука (38%). Про чайлдфрі сперечалися значно спокійніше: хейт лише в 9% коментарів. Там, де тему запускає політик, суперечка про гендер стає способом критикувати владу.

Чоловіки і жінки дивляться на одні й ті самі події по-різному. Рекламу «Укрпошти» засуджували 89% жінок-коментаторок і 48% чоловіків. Діяльність ГО «Батько має право» підтримують 44% чоловіків і лише 2% жінок. Чайлдфрі засуджують 87% чоловіків і 32% жінок. Спільна позиція є лише щодо мобілізації жінок: її засуджують і жінки (93%), і чоловіки (82%).

Спільне для всіх історій. Майже всі наративи сходяться на двох речах: не нав'язувати людям чітку роль — чи то родину, чи то кар'єру - а натомість приймати будь-який вибір та підтримувати одне одного під час війни.

Кількісні дані стосуються коментаторів у соцмережах і не є репрезентативними для всього населення України.

«Історії про чоловічі і жіночі ролі виглядають дуже різними, і загалом чоловіки і жінки можуть дуже жостко сперечатися - і в родині, і на роботі, і в інтернеті - але насправді у великих важливих речах ми побачили тут навіть більше точок дотику, ніж між різними версіями національного наративу», — коментує Артем Захарченко, керівник центру медіааналітики CAT-UA.

«Ми здивувалися, що в багатьох ситуаціях представники традиційного і модерного світогляду мають спільний погляд на речі. Наприклад, у кейсі про рекламу Укрпошти і ті, і ті засуджують сексуалізацію підлітків. Натомість, є категорія чоловіків, які з ними сперечаються, і доводять, що жінки мають бути саме такими - юними і недосвідченими, якими легко маніпулювати. Вони найближче до того наративу, який ми назвали “Захист чоловіків”», — додає Олена Захарченко, аналітикиня CAT-UA.

«Ми звикли бачити в гендерних дискусіях непримиренні табори, де всі проти всіх. Наше дослідження дає важливу новизну: воно показує, що люди різних поглядів погоджуються із гендерною рівністю як принципом. Різниця лише в тлумаченні принципу на практиці: який розподіл обов’язків справедливий, що людина може обирати сама, чого від неї має право вимагати суспільство. Це дає нам іншу основу. Вже не потрібно доводити, що жінки мають мати ті ж права і можливості, що і чоловіки. Наше дослідження зафіксувало, що суспільна дискусія змістилася до обговорення, що саме ми вкладаємо в рівність і свободу та де готові визнавати їх за іншими», — Тамара Злобіна, керівниця ГО «Експертний ресурс Гендер в деталях»

Команда представить дослідження онлайн 24 листопада о 17:00 у Zoom. Виступатимуть Людмила Юзва (контекст і методологія), Артем Захарченко (десять наративів) та Олена Захарченко (аналіз онлайн-дискусій), вступне слово — Тамара Злобіна, модерує Альона Грузіна. Участь безкоштовна, за реєстрацією. Журналісти можуть долучитися і замовити коментар спікерів.

Повна версія дослідження з акцентом на ідентичностях доступна на сайті CAT-UA, скорочена версія дослідження з акцентом на гендерній критиці — на сайті «Гендер в деталях».

Про CAT-UA. CAT-UA — громадська організація, що спеціалізується на медіааналітиці. Її мета – утвердження прозорих і сучасних принципів та форматів комунікації в Україні, а також у міжнародній комунікації щодо України. CAT-UA проводить дослідження для протидії маніпуляціям, оманливому впливу та інформаційним спецопераціям. 

Про «Гендер в деталях». «Гендер в деталях» заснований у 2016 році як нішеве медіа про гендерні питання, у 2023 році зареєстрована ГО «Експертний ресурс Гендер в деталях». Сьогодні це дослідницький центр, консалтинг, медіа, адвокація і робота зі спільнотою. Місія організації – робити суспільство справедливим, безпечним і ефективним через впровадження гендерної рівності та інклюзивності. 

Дослідження здійснене за фінансової підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції, а також завдяки підтримці Українського Жіночого Фонду.