Як Україна виконує основні бенчмарки для вступу в ЄС і з чим є проблеми

Український центр європейської політики представив перші результати незалежного експертного моніторингу щодо рівня виконання проміжних бенчмарків, що надаються лише за двома главами – 23 "Судова влада та основоположні права" і 24 "Правосуддя, свобода та безпека".

Відповідно до методології розширення ЄС, без їх виконання неможливо попередньо закрити будь-яку переговорну главу. Позитивний звіт Єврокомісії про виконання проміжних бенчмарків має назву IBAR (Interim Benchmark Assessment Report). 

Тому так багато заяв українських посадовців стосується саме IBAR.

Результати моніторингу свідчать, що станом на кінець першого півріччя 2026 року загальний рівень виконання проміжних цільових індикаторів становив 20,9%. При цьому у протидії корупції – у сфері, яка привертає значну суспільну увагу, – показник є найвищим.

Детальніше про це, про сфери-аутсайдери та про найбільш нагальні завдання – в статті Олександри Булани і Марії Голубицької 20% прогресу. Як Україна виконує проміжні вимоги ЄС у переговорах про вступ та де потрібні зміни. Далі – стислий її виклад.

Прогрес України за обома "фундаментальними" главами 23 та 24 майже однаковий: 20,3% за першою та 21,4% за другою.

Та варто, перш за все, застерегти від помилки у сприйнятті цього показника. Це не означає, що Україна вже виконала п’яту частину всіх проміжних бенчмарків, оскільки моніторинг також враховує проміжні етапи. Докладніше про це – в повній версії статті.

Найвищий рівень виконання зафіксовано у сфері боротьби з корупцією – 29,1%. Дещо нижчі результати демонструють співробітництво у сфері наркотиків – 25% та боротьба з організованою злочинністю – 24,9%. Натомість найменший прогрес спостерігається у сфері основоположних прав – 11,9%, а також міграції, притулку, Шенгену та зовнішніх кордонів – 11%.

Один із важливих висновків дослідження полягає в тому, що темп виконання вимог ЄС залежить не лише від сфери реформування, а й від характеру самих завдань: нормативно-правові зміни, інституційне посилення та демонстрацію сталої практичної результативності.

Кращий прогрес наразі спостерігається у виконанні інституційних та організаційних завдань. Йдеться, зокрема, про проведення конкурсів, заповнення вакансій, створення або посилення спеціалізованих підрозділів та зміцнення спроможності державних органів.

Складнішою є ситуація із законодавчими змінами (Верховна Рада) – а це найпоширеніший тип завдань. Близько трьох чвертей проміжних бенчмарків та їхніх складових передбачають, серед іншого, внесення змін до законодавства.

Проте особливо складними наразі виглядають завдання, для виконання яких недостатньо лише ухвалити закон або здійснити інституційні зміни. Йдеться про демонстрацію практичної результативності. 

Наприклад, у сфері боротьби з корупцією необхідно, серед іншого, продемонструвати стійку практику розслідувань, судових переслідувань та, зокрема, остаточних вироків у справах про корупцію на високому рівні. Вимоги також передбачають збільшення кількості та загальної вартості вилучених, заморожених і конфіскованих активів.

Ця група завдань має найгірші оцінки, але достовірно оцінити динаміку поки не завжди можливо – суто через те, що завдання потребує часу.

Але загалом найвищим є саме показник виконання завдань у сфері боротьби з корупцією – через те, що антикорупційні реформи перебувають у фокусі відносин України з ЄС уже тривалий час.

Отже, для подальшого прогресу насамперед необхідно прискорити розгляд законопроєктів, пов'язаних із виконанням проміжних бенчмарків, забезпечуючи водночас їхню відповідність вимогам ЄС та подальше практичне впровадження.

Водночас важливо завершувати конкурси та призначення в системі правосуддя, зміцнювати системи внутрішнього контролю й управління корупційними ризиками. Не менш важливим залишається системний збір і публікація статистичних даних. 

Докладніше – в матеріалі Олександри Булани і Марії Голубицької 20% прогресу. Як Україна виконує проміжні вимоги ЄС у переговорах про вступ та де потрібні зміни.