Іскра для чужого вогню. Петропавлівська Борщагівка очима військового

«Свобода – це право робити все, що дозволено законами».
Шарль Луї де Монтеск'є

Боротьба за справедливість – це добре. Але вона перестає бути боротьбою, щойно виходить за межі закону. Те, що 2 листопада сталося в Петропавлівській Борщагівці, біля будинку, де тимчасово розміщувалася частина 1-го корпусу НГУ «Азов», опишемо не з дивану, а очима тих, хто в окопі чи бліндажі, тих, хто стріляє, тих, хто на чергуванні звідки або за пультом управління, і як вони дивлять на те, кому це вигідно…

Що сталося: розмитий початок і «швидка», якої не було…

Зранку в Telegram-каналах з'явилося повідомлення: у будинку нібито тримають і катують близько сорока чоловіків, один уже загинув. Біля воріт – жінка в медичному одязі та фургон «швидкої». Вона знімає відео, дає інтерв'ю, викликає поліцію, бо медиків «не пускають». Трансляція йде одразу, а з нею – і точна адреса об'єкта.

Далі все за відомою схемою. Після обіду під ворота приходить натовп, близько сотні людей. Вимагають «видати» людей, штурмують ворота, поліція застосовує сльозогінний газ, пошкоджено автобус Нацгвардії та поліцейські автомобілі, ввечері лунають постріли. На місце доводиться їхати командувачу НГУ Олександру Півненку та керівнику Офісу Президента Кирилу Буданову.

А тепер факти, які з'явилися потім. Поліція та Нацгвардія не підтвердили ні «сорока заручників», ні загиблого. За словами командування, у будинку перебували 18 мобілізованих, які чекали розподілу, та четверо військових, повернутих із СЗЧ. Журналісти «Слідство.Інфо» встановили, що «лікарка» не має стосунку до клініки, від імені якої діяла: компанія припинила роботу ще 2023 року, а саму машину продали 2024-го. Справжня швидка? Справжній лікар? Питання залишаються відкритими.

Незаконність, яку не можна замовчувати…

Я нікого не виправдовую. Четверо військових із травмами потрапили до лікарні, ДБР відкрило провадження за статтею про перевищення повноважень військовою службовою особою, МВС і військовий омбудсман проводять перевірки. Це правильно. Тримати людей у приватному будинку посеред густозаселеного житлового кварталу – погане рішення і з точки зору безпеки, і з точки зору людяності. Військовий, навіть той, хто пішов у СЗЧ, не втрачає права на гідність і медичну допомогу. Якщо хтось ці права порушив, він має відповідати за законом.

Проблеми з ТЦК теж існують. Про них знають і Головнокомандувач ЗСУ, і керівництво держави, ситуації бувають різні, їх розбирають. Але подивіться: таких випадків багато, а спалах стався саме тут. Чому?

Чому саме цей об'єкт?

Бо там «Азов». Для українців це символ свободи та самопожертви, Маріуполя й «Азовсталі». Для ворога – його головна страшилка про «фашистів» і виправдання того, чому Росія роками не віддає полонених азовців. Москва не може повернути собі символ і знищити ідею. Але може спробувати забрати її в нас: зробити так, щоб українці самі почали бачити в «Азові» катів. А далі – тільки хитати…

Командувач «Азова» Денис Прокопенко сказав прямо: усі бригади корпусу на передовій, а ті, хто влаштовує такі сцени в тилу, «створюють вигідну для Росії картинку». Ворогу неважливо, що буде ґрунтом: «дармоїди» чи «кати». Його мета – ненависть до людей у формі.

Погляд з окопу: фронт тепер проходить через суспільство…

Росія не може перемогти на полі бою. Її перша мета – зламати Україну в перші дні та забрати її – не вдалася. Що не вдалося ззовні, ворог спробує зробити зсередини. Тому головна ціль тепер – суспільство. Іде пошук будь-якої зачіпки, будь-якої іскри, щоб підпалити Україну зсередини. Когнітивний вплив – основа цієї боротьби. Хай брудно, хай без честі, аби тільки підпалити.

Схема проста: розмитий початок, емоційний вкид, «швидка», «лікар» на колінах, миттєва трансляція, адреса об'єкта. Головне – підпалити, а далі молодь та її куратори все зроблять самі. Картинка для східних і західних медіа вже готова: «українці штурмують базу «Азова».

Так, українці ідейні й свободолюбиві. Але подивіться уважно на власні відео та фото: хто стоїть поруч із вами? Кожній молодій компанії потрібні куратори, і вони там були. Запам'ятайте: за кожною емоційною подією стоїть хтось третій, якому важливо, щоб вона розгорілася. Незаконність породжує хаос, а хаос – нову незаконність.

Батькам і молоді: це вже не протест!!!

Найстрашніше в цій історії – діти. Серед натовпу був 14-річний підліток, який, за його словами, прийшов «з якимись хлопцями». Його витягли з території, а відео, як він лізе через паркан і кричить, розлетілося телеграмом. Батьки не втримали вдома. Молода гаряча кров хоче бути учасником подій, і саме цю енергію використали для незаконних дій.

Скажу прямо. Ті, хто кидає яйця у військових і поліцейських, б'є їх ногами, трощить машини, – це вже не борці за справедливість і не мирний протест. Це кримінальна відповідальність. Це не 2014 рік, коли Майдан боровся за європейське майбутнє України. Це злочини в умовах воєнного стану. Під впливом натовпу молода людина за одну ніч може зламати собі все життя, бо сама надягає маску злочинця. І це страшно. Дуже страшно…

Державу руйнує не лише війна. Втрата державності найчастіше починається з приниження військової та поліцейської форми. З цього починалося падіння багатьох великих держав. Ворог не спить. Він чекає.

Висновки

Для суспільства. Порушення в будинку на Борщагівці мають розслідувати ДБР і суд, а не натовп. Вимагати законності, порушуючи закон, неможливо.

Для держави. Перевірки мають бути прозорими, а результати – публічними. Тримати військових у житловому кварталі не можна. Це ризик і для людей, і для самих військових. Кожна замовчана проблема стає готовою іскрою для ворога.

Для батьків і молоді. Перевіряйте джерела, дивіться, хто стоїть поруч, і не дозволяйте чужим кураторам розпоряджатися вашою долею. Бережіть сили та емоції для того, щоб відбудовувати Україну після війни.

Для ворога. Не дамо йому думати, що в нього є шанс мати Україну у своєму складі. В України є шанс завершити війну, не програвши її. Не даймо ворогу змусити нас її програти.

Авраам Лінкольн попереджав: «Дім, розділений сам у собі, не встоїть». Французький психолог Гюстав Лебон писав, що людина в натовпі – «піщинка серед інших піщинок, яку вітер здіймає за своєю волею». А Тарас Шевченко нагадав нам, що лише «в своїй хаті своя й правда, і сила, і воля». Збережімо цю хату. Не дамо нікому, ні ззовні, ні зсередини, її підпалити.