Лесю Подерв'янському виповнилося 74: культові цитати та висловлювання митця

Біографію пана Леся неодноразово переповідали та говорили, а ми звернемо увагу на три ключові особливості — витоки, становлення та діяльність героя історії. Очевидним та важливим фактором у зростанні Подерв'янського були мистецька родина (тато Сергій Павлович — художник і викладач мистецтв, а мама Людмила Семенівна — мистецтвознавиця і колекціонерка старожитностей), де майбутній драматург всотував світ через призму мольбертів і фарб.

Характер і погляди автора формувалися в реальності СРСР після завершення Другої світової війни, та про "нормальне живе дитинство", де були бійки та пошуки розваг, які "не травмували", але він та його однолітки "здійснювали вчинки, які були на межі життя та смерті".

Подерв'янський завершує київську Республіканську художню школу, а згодом завершує Київській художній інститут 1976 року, а вже наступного року опиняється в лавах Радянської армії. Саме під час служби він починає писати матеріали та історії, які стануть прологом до його драматичної творчості. З початком мистецької кар'єри за ним починає наглядати КДБ, а він сам розповідає як виглядала розмова з опером спецслужб.

"Викликали не тільки мене. Багатьох смикали. Сидить якийсь придурок навпроти і довго розпитує тебе, як ти ставишся до творчості Сальвадора Далі. А потім: "Ви знаєте Вову Дизеля?" Це клікуха якогось хіпі. Звідки я можу його знати?" — згадує Подерв'янський в інтерв'ю Liga.net.

Драматургія з осиновим кілком проти упиря: анатомія текстів Подерв'янського

Згодом Подерв'янський реалізує себе як художник — його виставки проходять в різних країнах світу, а драматичні твори автора починають поширюватися наприкінці існування СРСР. Саме тоді формується впізнаваний та чіткий стиль автора — використання розмовної мови з елементами суржика та російської мови, велика кількість обсценної лексики, буфонада та камерність історій.

В своїй творчості драматурга (наразі опубліковано понад 50 різних п'єс автора) Подерв'янський проводить фактичну анатомію людини своєї епохи. Він намагається зрозуміти її інстинкти та вчинки, проглядає через проблеми постколоніального спадку та показує, як людина має повернутися зі стану раба до нормальності.

Митець зізнається, що зміни у світі відбуваються і не дають фактично застоятися. Він додає, що обставини фактично примушують "тебе бути живим" і "пристосовуватись", аби вижити та рухатися далі.

"Зміни не дають людині застоятись. Це вчить тебе бути живим. Пристосовуватись. А якщо ти не вмієш пристосуватись – тоді йди на цвинтар та здохни. Ти маєш бути динамічним. Якщо світ змінюється, змінюйся разом із світом. Не бачу в цьому нічого поганого, навпаки, це тримає в тонусі. Застиглий світ – це модель рівноваги, а рівновага є смерть", — заявив драматург.

Також автор не залишався осторонь політичної ситуації — він активно виступає і говорить про поточні проблеми. З початком повномасштабного вторгнення Митець в інтерв'ю журналісту Айдеру Муждабаєву доволі чітко охарактеризував "русскій мір" чіткою дефініцією — "сцикливий нацизм". Подерв'янський пояснює: суть країни-агресора полягає в його нещирості, обмані, підлості та видаванні своїх комплексів за переваги.

Сам пан Подерв'янський продовжує мешкати в Києві та активно займатися творчою роботою. Наразі драматург і художник продовжує ігнорувати соцмережі, які ведуть кілька людей з його оточення, а фанати творчості активно купують мерч з продукцією.

На свій день народження 3 листопада 2026 пан Лесь планує провести творчий вечір в українській столиці. На цій події автор зустрінеться з шанувальниками в Центрі культури і мистецтв КПІ імені Ігоря Сікорського, де буде читати нові неопубліковані тексти.

Культові цитати з творів та інтерв'ю Подерв'янського

Фокус зібрав низку цитат із текстів і виступів іменниника, в яких він відверто говорить та показує власне бачення проблем і життя. Серед них виділимо наступні:

• "Ще можна радикальніше висловити національну ідею: "Від*бітся від нас. Від*бітся!" Або ж англійською, елегантніше — "F*ck off"";
• "Бо треба не всякою ху*ньою займатися, а жити цікаво: читати книжки, бути шпигуном, дресирувати улюблену мавпу і ходити в оперу з красивими дівчатами. І отримувати від цього все можливе задоволення";
• "Про можливі наслідки не подумали? Один лиш раз, і вже крадеться до нас пиз*ець з хижою усмішкою";
• "К чортам війну! Робіть любов, деб*ли!";
• "Не вірю у силу слова я, а вірю в силу пі*дюлей";
• "Є пропозиція вписати в Конституцію України таке поняття, як Майдан. Коли збирається дох*я людей, вони можуть викликати будь-якого під**аса на Майдан, щоб він звітував. Це наша національна традиція, схожа на Запорізьку Січ. Але де межа, скільки людей повинно зібратися? Тож вводиться таке юридичне поняття, як "дох*я". Коли дох*я — одразу видно. Якщо хтось каже: "Зібралося дох*я", а інший заперечує — тоді починається дискусія, але досягти консенсусу неважко. Це цілком відповідає національній ментальності";
• "Щури попереду, позаду таргани й ман*авошки. Вся ця нечисть з усіх боків повзе на Україну. Тримайся, друже! Таргани поїдять ман*авошок, пацюки закусять тарганами й самі здохнуть. Це закон природи. Дарвін нас учив, що всі потвори зникають. Натомість залишиться все гарне й розумне — як ми з тобою. Тож пиз*уй з тим песимізмом".