"Лікарка" на колінах і 40 фейкових заручників: що сталось у Петропавлівській Борщагівці і як ворожі канали роздували історію

У Петропавлівській Борщагівці, що у передмісті Києва, 2 листопада спалахнули сутички біля будинку, де був розташований тимчасовий пункт дислокації однієї з військових частин 1-го корпусу НГУ "Азов". Центральною фігурою конфлікту, яка з самого початку притягнула до себе увагу завдяки поширенню відео у соцмережах, стала "медикиня швидкої допомоги". Назвалася вона Валентиною.

Жінка стояла навколішки біля воріт будинку та наполягала, аби її впустили до "незаконно утриманих мобілізованих". Мовляв, чоловіки перебувають у важкому стані після катувань, тож їх треба оглянути на прохання родичів, які нібито й викликали "медиків".

Увесь цей час "лікарка" вела стрім у соцмережі. Хвилю з роздмухування ситуації підхоплювала низка акаунтів у ТікТок та канали-мільйонники у Telegram. Відтак тисячі глядачів спостерігали за подіями. Ефект "сенсації" підсилювала інформація про те, що у підвалі будинку нібито тримають у заручниках 40 людей, а також є 1 загиблий.

Згодом на місці конфлікту вперше розпилили сльозогінний газ – хто саме, досі не з'ясовано. З будинку вивели мобілізованих з пораненнями та почалась штовханина, яка переросла у бійки та блокування автобусів з військовими. На місці ситуацію намагались врегулювати керівник Нацгвардії Олександр Півненко та голова Офісу Президента Кирило Буданов. Та про усе – поступово.

Чому ця історія схожа на спланований сценарій, ким насправді є жінка, яка представилась лікаркою і що кажуть у Нацгвардії – пояснюємо у матеріалі УП.

Що відбувалось під будівлею?

За лічені години після приїзду "швидкої допомоги" до будинку під'їхали близько сотні людей. Деякі назвалися родичами мобілізованих. Наприклад, жінка на ім'я Тетяна сказала, що її чоловік зі стомою перебуває у цьому підвалі 37 днів, а за зустріч із ним від неї нібито вимагали 100 тисяч гривень. Попри це, Тетяна не надала жодних фото, відео чи скриншотів листування, які б підтвердили сказане.

Натовп заблокував територію біля будинку та намагався силою потрапити всередину, їх спинили правоохоронці. Близько 18:00 "лікарку" Валентину все ж впустили у приміщення. Вийшовши, вона сказала, що всередині перебувають 25 – 30 людей. За її словами, серед них було 4 осіб у вкрай важкому стані, яких дозволили вивезти для госпіталізації.

"В одного переламаний хребет, у другого – стома, третій – глухий, четвертий – не розмовляє, просто не рухається", – сказала Валентина.

Близько 19:30 на місце прибув командувач НГУ Олександр Півненко.

Після емоційної суперечки з натовпом йому все ж вдалося пояснити, що приміщення орендують як тимчасовий пункт дислокації, де мобілізованим оформлюють документи перед направленням на навчання.

Загалом такі тимчасові пункти дислокації військових в орендованих приватних будинках не є винятком зараз і Буданов на місці підтвердив, що "таких будівель багато". Під час воєнного стану законодавство це дозволяє, бо людей таким чином розосереджують, щоб не концентрувати особовий склад в одній військовій частині, яка може стати ціллю для удару.

За словами Півненка, у будівлі в Петропавлівській Борщагівці перебувало 18 військовослужбовців. Також там були військові, яких затримали після самовільного залишення військової частини.

"Четверо з військовослужбовців, які були затримані після вчинення СЗЧ, мали травми, через що були відправлені в госпіталь для проведення обстеження", – заявив командувач НГУ.

Згодом пресофіцер НГУ Руслан Музичук спростував інформацію про перелом хребта одного з чоловіків. Він запевнив: усі четверо постраждалих дійшли до "швидкої" самостійно. Їх обстежать та з'ясують, за яких обставин вони отримали травми.

Командувач НГУ кілька разів наголошував людям, що перебувати на цій локації небезпечно – місце дислокації військових розкрите, тож Росія може скористатись цим у будь-який момент.

"Якщо ми тут загинемо, то в принципі проблем немає, але це буде все на вашій совісті, дорогі українці. Я хочу вам нагадати, що противник вже знає про цю локацію, і сюди буде направлений ракетний удар. Ті люди, які знаходяться за воротами, ловлять хайп, і думають, що вони за справедливість, то це неправда", – сказав Півненко.

Родичі деяких військовослужбовців та активісти зайшли у будівлю разом з командувачем НГУ, аби оглянути умови перебування. Мати одного з мобілізованих після побаченого визнала, що з військовими, які там все ще перебувають, "все добре". Водночас назвала умови жахливими.

Мобілізовані, які були у будинку, говорили, що до них ніхто не застосовував силу.

Тим часом біля будівлі ситуація все більше загострювалася. Люди кричали правоохоронцям "Ганьба", а близько 21:20 з натовпу пролунали постріли. Парадоксально, але ті, хто вимагав "звільнити" військових, згодом самі ж їм і шкодили. Десятки молодиків з натовпу намагалися перевернути автобус із мобілізованими, яких вивели з будівлі та мали доправити до лікарні. Люди кидали каміння у вікна, запускали димові шашки та петарди. У цей час на місце прибув керівник Офісу Президента Кирило Буданов.

"Я приїхав сюди, щоб розібратися, що тут, бл**ь, відбувається", – емоційно сказав він.

Спочатку Буданов намагався самотужки розблокувати один з автобусів. А вже коли прямував до свого автомобіля, разом із групою супроводу допоміг вивести з натовпу ще один автобус. Близько 22:30 керівник ОП та ще близько десяти людей з натовпу зайшли до будівлі й оглянули приміщення. Там знайшли 14-річного хлопця, який виглядав слабким та потребував допомоги. Керівник ОП зв'язався з сестрою неповнолітнього, після цього хлопця вивели з приміщення.

Менш ніж через годину у мережі вже поширювали відео, на якому цей підліток брав активну участь у сутичках напередодні, викрикуючи нецензурні слова. Він стояв на паркані і, ймовірно, впав з нього на територію будинку.

"Та тебе мой батя еб*ло снесёт! Ало! Свинья, на меня посмотри! Смотри на меня, уёб*ще! Получи уёб*к нах*й!", – кричав неповнолітній напередодні падіння.

Сутички біля будинку тривали до ночі, натовп не припиняв штовханину та крики навіть після оголошення повітряної тривоги та перших російських дронів над районом. На фоні лунали вибухи внаслідок атаки.

Люди почали розходитися близько опівночі після того, як Буданов безліч разів наголосив – жодних заручників чи військових у будівлі немає, тож продовжувати бунт немає сенсу.

Серед усього залишається факт – у будівлі перебували четверо військових з травмами. Командування Нацгвардії разом з правоохоронцями проводять службове розслідування, аби з'ясувати, чи були у цій історії порушення з боку НГУ.

Сутички у Петропавлівській Борщагівці: дивіться відео

Що відомо про "лікарку"-блогерку?

Того ж вечора "Слідство.Інфо" з'ясувало, що "медикиня", яка намагалась вдертись у будівлю – 49-річна Валентина Молода. Як заявили у поліції Київщини, саме вона викликала правоохоронців на місце подій.

Жінка представлялась власницею приватної клініки/швидкої "Мед-престиж" і запевняла – її з колегами викликали сюди родичі мобілізованих. Насправді ж Валентина працює в клініці пластичної та естетичної хірургії "Молода-я", вона не приховує цього на своїй сторінці в інстаграмі.

"Швидка допомога", на якій приїхала жінка, не функціонує. ТОВ "Мед-престиж" зареєстровано 2012 року в Миколаєві, а власником був громадянин Ізраїлю Михайло Фурман. Він сказав журналістам "Слідство.Інфо", що його клініка не працює з 2023 року, а машину, яка приїхала у Петропавлівську Борщагівку, Фурман продав ще у 2024 році за умови, що логотип з транспорту знімуть.

Розслідувачі також з'ясували, що у 2020 році щодо Валентини Молодої відкрили кримінальне провадження за фактом умисного легкого тілесного ушкодження. Спочатку жінка перебувала в розшуку, а в червні 2026 року закінчились строки давності справи, тож її звільнили від відповідальності.

У TikTok є акаунт Валентини з назвою Lilit_, з якого вона й вела пряму трансляцію біля будівлі. У цьому профілі жінка називає себе "журналісткою-розслідувачкою", критикує дії ТЦК і закликає "до миру", навіть якщо для цього потрібна дружба з Путіним.

Російськомовні канали, проросійські видання, ставка на TikTok – уся ця схема використовувалась не лише у Петропавлівській Борщагівці, а й у нещодавній кампанії навколо "Майдану 3 жовтня", серед організаторок якого була і Валентина Молода.

Керівник ОП Кирило Буданов 3 листопада заявив, що жінку, яка прикидалась лікаркою під час сутичок у Петропавлівській Борщагівці, затримали. За його словами, за щонайменше три доби до подій Валентина Молода проводила розвідку будинку в Борщагівці. Також як доказ знайшли її листування з адміністраторами "певних Telegram-каналів".

Реакція 1-го корпусу НГУ "Азов" та ОП

Офіційно у корпусі назвали повідомлення про катування мобілізованих у цій будівлі – фейковими та нагадали, що вже триває розслідування. Якщо незаконні дії у військовій частині підтвердяться – винні будуть справедливо покарані.

""Азов" береже життя та здоров'я своїх військовослужбовців у надскладних умовах на фронті. Підрозділ керується тими самими принципами і в тилу: це стосується всіх військовослужбовців корпусу і не залежить від тривалості їхньої служби", – написали на сторінці 1-го корпусу.

Через кілька годин після офіційної заяви "Азову" опублікував емоційне відеозвернення командувач УВ(с) "Азов", бригадний генерал Денис "Редіс" Прокопенко. Він назвав події "саботажем у тилу в інтересах Росії".

"Росіяни зацікавлені в розділенні українського суспільства та війська, дестабілізації ситуації в Україні та очорненні образу військового. Те, що відбувається в інформаційному просторі довкола теми подій у Петропавлівській Борщагівці, задовольняє всі ці запити росіян", – сказав Прокопенко.

3-го листопада Кирило Буданов назвав події в Петропавлівській Борщагівці неприпустимими та запевнив, що наразі правоохоронці та уповноважені органи намагаються встановити обʼєктивну й повну картину подій, що відбувались, аби притягнути винних до відповідальності.

"Просто зараз ми випрацьовуємо всі необхідні рішення із силовим блоком для адекватної реакції та запобігання провокаціям. Закликаю всіх українців завжди керуватися інтересами нації та держави під час ухвалення будь-яких рішень і владнання конфліктних ситуацій", – написав керівник ОП.

Пізніше Буданов заявив, що події в Петропавлівській Борщагівці "відбулися не без впливу". За його словами, ініціаторів встановлять і покарають, а висновки зроблять і всередині силових структур. Розслідування вже розпочала Генеральна прокуратура.

"Ніхто не має права чинити свавілля. Кожен з нас має пам'ятати: головна опора існування України зараз – це наші Сили оборони", – сказав керівник ОП.

Як інцидент розганяли в мережі

За кілька годин 2 листопада повідомлення про події в Петропавлівській Борщагівці зібрали в телеграм-каналах понад 4 мільйони переглядів – це зафіксував сервіс "Стоп паніка". Частина з них розганяла тривогу, частина поспішно її "гасила" – і обидві версії виявилися неточними.

Аналітики LetsData на запит УП дослідили, як про інцидент з об'єктом Нацгвардії в Петропавлівській Борщагівці писали акаунти, які компанія відстежує як ворожі. У їхніх дописах за 31 жовтня – 2 листопада майже половина була російською, а найбільше публікацій вийшло в Telegram. Більшість українських медіа наголошували, що дані про заручників і поранених не підтверджені. Ворожі акаунти натомість подавали неперевірене як факт.

За даними LetsData, більшість ранніх відео, найімовірніше, походили з одного TikTok-акаунта – Lilit_ (близько 38,6 тисячі підписників), який належить Валентині Молодій. Першим серед відстежуваних ворожих ресурсів про інцидент написав канал "КАПИТАН Луганский" – о 12:20. Це приблизно на годину раніше, ніж "Труха.Київ", найбільший київський канал, і майже за п'ять годин до першого офіційного коментаря.

Проросійські телеграм-канали та блогери просували такі наративи: будинок називали "неофіційною тюрмою з викупом", де військових, повернутих після СЗЧ, нібито катують і відпускають тільки за гроші. Відповідальність приписували 13-й бригаді НГУ "Хартія", поліції та ТЦК. Таку версію поширювали, зокрема, проросійський блогер Анатолій Шарій, колаборант Олег Царьов і проросійське видання "Политика Страны". Командувач НГУ Півненко 2 листопада заявив, що "Хартія" до подій у Петропавлівській Борщагівці не причетна.

Також писали, що Півненко "фактично визнав існування незаконної тюрми", хоча він такого не казав. Ворожі канали вкидали й неперевірені або вже спростовані деталі: про загиблого, "таємні поховання" біля Києва, насильство над підлітком. Керівника ОП Буданова називали "терористом і екстремістом".

Ярлики розходилися синхронно. Слово "катівня" вперше з'явилося о 14:50 у Facebook, а до кінця дня його використали у 186 публікаціях 53 ресурсів. "Концтабір" і "тітушки" вперше вжив канал "Легитимный" о 17:56. У тому ж дописі вже стверджувалося, що "таких в'язниць дуже багато по всій країні".

Координація мала вигляд репостів усередині стабільних мереж. Канал "Чёрный Квартал" за ніч повністю продублював усі 44 публікації про інцидент трьох "інсайдерських" каналів – "Резидент", "Легитимный" і "Женщина с косой". Медіанна затримка становила 15 секунд, і нічого іншого в цей час канал не публікував. Аналітики вважають це ознакою спеціалізованого ретранслятора. Схожим чином україномовні ресурси, які LetsData відносить до ворожих, – зокрема навколо Ігоря Мосійчука та "НОВИНИ ПРАВДИ: Мир Олешко", – поширювали тексти одне одного протягом кількох хвилин.

Окрема ніша – канали, які маскуються під місцеві новини Києва, Миколаєва, Херсона, Одеси, Краматорська. Серед них мережа "На самом деле в…", Open Ukraine, "Біла Варта". Вони публікували майже ідентичні тексти з однаковими термінами й послідовністю тез. Коли "Слідство.Інфо" встановило особу "лікарки", ворожі ресурси почали атакувати видання, називаючи його "грантовим" і частиною приховування справи.

Схожість механізму сама по собі ще не доводить, що операцію спланували заздалегідь. Буданов заявив, що події відбулися "не без впливу", але подробиць поки не навів. Реальні наслідки вже є: через розголос військовий об'єкт опинився під загрозою, і командувач НГУ заявив про потребу терміново змінити місце розміщення військових.

***

Схожі сценарії українці вже бачили неодноразово. Один з останніх та найгучніших стався 8 липня у Львові на Сихові, коли натовп напав на військових ТЦК. Підстав стверджувати, що за обома подіями стоять ті самі організатори, немає, але механіка схожа: емоційне відео, миттєве поширення в мережі, натовп і насильство.

Водночас ця історія не зводиться до провокації. Фейки про заручників і загиблого спростували, але четверо військових у будинку мали травми, і як вони їх отримали – досі невідомо. Перевірка військового омбудсмана має з'ясувати, як новобранці й повернуті із СЗЧ потрапили до пункту дислокації і чи справді вони придатні до служби за станом здоров'я.

Інформаційні атаки найкраще працюють там, де держава мовчить. Тож відповідь потрібна з обох боків: хто організував напад і кампанію в мережі – і що насправді відбувалося з військовими в будинку.

Тетяна Кривішин, Анастасія Зазуляк, УП