ЦПК подав в суд на в.о. генпрокурора Ковальського

Центр протидії корупції подав заяву до до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність тимчасово виконуючого обовʼязки генерального прокурора Антона Ковальського через його відмову внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про можливий корупційний злочин голови фракції «Слуга народу»  у ВРУ Давида Арахамії. Активісти просять суд зобовʼязати керівника Офісу генпрокурора  таки зареєструвати дані ЄРДР, оскільки без цього Національне антикорупційне бюро  України не може розпочати слідство.

Заяву про можливе вчинення Арахамією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (одержання неправомірної вигоди) ЦПК подало Ковальському 19 жовтня. Активісти обґрунтували, чому таке правопорушення могло бути та вимагали внести дані до ЄРДР.

Однак через тиждень Ковальський відповів, що викладені у заяві обставини нібито вже розслідуються НАБУ в межах одного із кримінальних проваджень та додав, що переслав заяву до Бюро «для перевірки». Онак відповідно до українського законодавства, відомості про можливий злочин народного депутата до ЄРДР може внести лише генеральний прокурор або особа, яка виконує його обовʼязки. При цьому відомо, що колишній генпрокурор Руслан Кравченко цього не робив, що підтверджували у НАБУ.

Виконавча директорка ЦПК Дарʼя Каленюк вказала, що Ковальський у своїй заяві визнав, що наведені ЦПК обставини потребують перевірки, однак при цьому не зареєстрував даних, що унеможливлює можливість перевірки причетності безпосередньо Арахамії.

Тому ЦПК просить ВАКС визнати незаконною бездіяльність в.о. генпрокурора та зобов’язати його внести до ЄРДР відомості за заявою Центру протидії корупції.

Підозри щодо Давида Арахамії стосуються справи про «зарплати в конвертах». Справу про це НАБУ розслідувало ще коли його директором був Артем Ситник. Тоді нині загиблий депутат Антон Поляков повідомив, що депутатам партії платять зарплати в конвертах: по 5 тисяч доларів — звичайним парламентарям, і по 10-15 тисяч — головам та заступникам голів комітетів. Через деякий час НАБУ вибило з гри касира оборудки — Олександра Трухіна.

У фракції неодноразово заперечували такі чутки, однак в одній з ухвал суду у справі про зарплати в конвертах, як пише hromadske, йдеться, що злочинна організація була створена «не пізніше 2021 року».

Водночас 27 грудня 2025 року Національне антикорупційне бюро повідомило про підозру пʼятьом чинним народним депутатам, які за версією слідства, входили до організованої групи, яка забезпечувала депутатам гроші за «потрібні» голосування. Серед підозрюваних є заступник голови фракції «Слуга народу» Юрій Кісєль.

Зокрема, слідство вважає, що Кісєль міг отримувати кошти від довіреної особи нардепа «з числа керівництва депутатської фракції «Слуга народу». Про це йдеться і в ухвалах Вищого антикорупційного суду, де значиться, що організовану групу очолював депута «з числа керівництва депутатської фракції «Слуга народу». За даними суду, наприкінці 2025 року цей депутат отримав 85 тисяч доларів, які мав роздати іншим депутата як хабар за голосування.