Удар по школі в Комишувасі: росіяни достеменно знали, що б'ють КАБами по мирних мешканцях

У Запорізькій області з 3 по 5 листопада – триденна жалоба за 31 загиблим через російські КАБи у смт Комишуваха. Російські нелюди б'ють по мирних жителях України вже відкрито, чудово розуміючи, куди відправляють ракети та бомби. Вони навіть не намагаються промимрити щось на зразок "там був центр ухвалення рішень ЗСУ". У понеділок, 2 листопада, РФ скинула дев'ять керованих авіабомб на пункт видачі гуманітарної допомоги у будівлі підземної школи у смт Комишуваха у Запорізькій області – 31 мирний житель загинув, 48 зникли безвісти. Остаточні цифри загиблих та постраждалих ще встановлюють – пошуково-рятувальні роботи продовжуються.

Коротко про - про те, як школа і пункт видачі хліба стали ціллю для російських бойовиків, що втратили залишки розуму.

Знали, куди вдарити

Це була одна із найбільш смертоносних атак по мирних жителях Запорізької області останнім часом. Удари припали на Комишуваську школу, яку використовували не для занять, а як пункт видачі гуманітарної допомоги. У момент атаки там перебували місцеві жителі, зокрема люди із сусідніх селищ. Саме у цей час там видавали продукти.

Самої Комишувахи не так багато – менше 5 тисяч жителів. Поруч кілька сіл та селищ, що тиснуться одне до одного, де навряд чи залишилося більше тисячі осіб населення.

Першого удару було завдано близько 10-ї години ранку. Мешканці спробували сховатися у захисному приміщенні, на місце приїхали поліцейські та рятувальники. Немов дочекавшись, коли збереться більше людей, росіяни знову вдарили по Комишувасі дев'ятьма керованими авіабомбами, кожна під 3 тонни ваги. Під завалами опинилися десятки людей.

Знали росіяни, чудово знали, куди бити! Керовані бомби ФАБ-3000 завдяки супутниковій навігації, лазерному або інфрачервоному наведенню потрапляють у ціль із точністю до кількох метрів. Відразу після скидання вони починають коригувати свій політ, і їхньою ціллю була саме підземна школа, вона ж пункт гуманітарної допомоги, вона ж "пункт стійкості". Страшно подумати, якби там були діти... А втім, і так страшно.

Вже бомбардували не раз

Комишуваха вже випробувала на собі все що можна – селище рятувало та ховало своїх поранених і загиблих мешканців уже не раз, були серед постраждалих і діти. Буквально за декілька днів до трагедії 2 листопада бомби падали на житлові будинки, у вересні під ракетними ударами загинули пасажири легкового авто біля селища. У червні Комишуваху бомбардували масовано: було зруйновано багатоквартирний будинок, серйозні пошкодження отримали інші будівлі, під ударом були житловий масив, дорога та поліклініка.

На цей раз жертвами країни-агресора знову стали мирні жителі, серед яких вже називають імена. Так, загинула співробітниця ЦНАП Ольга Тверденко, яка займалася організацією гуманітарної допомоги та щопонеділка приїжджала, сортувала і видавала людям хліб та продуктові набори. Загиблоюї називають і керівницю гумштабу Тетяну Іванівну, також джерела говорять про загибель дружини голови Комишеваської громади – Наталію Карапетян.

У списках загиблих два рятувальники ДСНС Денис Коноваленко та Олексій Сущевський (володарі державних нагород за оборону України), поліцейські Михайло Буженко, Микола Баланда, Михайло Романов, Дмитро Бесєдін. Останні двоє понад десять років були дільничними – поліцейськими офіцерами громади. Троє із загиблих свого часу були змушені покинути свої будинки через російську окупацію частини Запорізької області, але вони продовжили службу в інших прифронтових громадах.

Навчання під землею – теж небезпечно

Школа у Комишувасі має досить цікаву історію. Історична будівля школи була збудована аж у 1903 році, і в ній навчалися не лише діти з Комишувахи, а й із навколишніх сіл. Вже в наш час школа стала гімназією " Джерело ".

У червні 2023 року росіяни, вважаючи, що гімназія, де навчаються діти, це "місце розташування бойовиків ЗСУ, техніки та боєприпасів нацистів" (з ТГ-каналу місцевого колаборанта Володимира Рогова ), запустили по навчальному закладу дві ракети та рознесли корпус початкових класів. Добре що це було вночі і школярів у приміщенні не було. Як і не було тут ніколи жодних військових.

Після інциденту діти перейшли на дистанційне навчання. З одного боку – безпечно, але з іншого – ефективність зовсім інша. Після довгих суперечок вчителів, батьків та чиновників щодо доцільності проєкту у вересні 2024-го було вирішено відновити школу, але вже у підземному форматі, на глибині 7 метрів. І відповідно виконувати функції як навчального закладу, так і притулку. Щоправда, опоненти будівництва побоювалися, що навіть добре захищена підземна споруда не гарантує безпеки на шляху до неї і назад.

Взимку минулого року батьки направили звернення до голови Запорізької ОВ Івана Федорова з проханням відновити будівництво. Вчителі громади також виступили за проєкт, вказуючи на відтік дітей та освітян через відсутність безпечних умов для нормального очного навчання. І 17 жовтня 2025 року підземну школу урочисто відкрили. Вона стала 13-м підземним освітнім простором у Запорізькій області та одним із найближчих до лінії фронту, приблизно за 15–20 кілометрів від зони бойових дій.

Школа була розрахована на 1000 дітей, які мали навчатися у дві зміни. Однак через постійні тривоги на навчання ледве добиралася третина місцевих учнів, а дітей, що живуть в навколишніх селах, шкільні автобуси не могли довезти до школи через розбиті дороги.

Діти навчалися очно у листопаді та грудні, а після Нового року перейшли на дистанційку. У підземній будівлі з дозволу обласної військової адміністрації створили багатофункціональний простір. У січні цього року заступник голови Запорізької обласної військової адміністрації Людмила Бухаріна пояснювала: дітей залишилося навряд чи 300 осіб, школа на дистанційному навчання, тож основне призначення споруди – таки безпека населення, а вже потім – освіта дітей.