Україна збудувала десять олійних заводів під час війни: що з ними не так

Під час повномасштабної війни в Україні збудували десять нових олійних заводів. Водночас підприємства працюють не на повну потужність, а проблеми з відвантаженням продукції та російські удари створюють додаткові труднощі для виробників. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Latifundist. 

Десять нових заводів, але потужності завантажені не повністю

Про будівництво нових підприємств повідомив генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук під час XXV Міжнародної конференції Fat & Oil Industry 2026.

За його словами, він не очікував, що під час воєнного стану український бізнес продовжуватиме інвестувати у створення нових переробних підприємств.

«Я ніколи в житті не вірив, що за ці роки під час воєнного стану хтось в Україні буде будувати заводи. 10 заводів збудованих», – зазначив Капшук.

Олійно-жирова промисловість належить до небагатьох галузей української економіки, які можуть забезпечувати будівництво комплексних переробних підприємств обладнанням вітчизняного виробництва.

Водночас нові виробничі об'єкти не розв'язали всіх проблем галузі. За інформацією асоціації, торік українські заводи переробили 14 млн т соняшнику. Це становило лише 68% від загальних переробних можливостей підприємств.

Однією з проблем залишається логістика готової продукції. Через затримки з відвантаженням на окремих підприємствах накопичуються значні запаси соняшникового шроту – побічного продукту переробки насіння. За тривалого зберігання він може пліснявіти та втрачати якість.

Степан Капшук пропонує формувати змішані залізничні маршрути, які дозволять одночасно перевозити соняшникову олію та шрот. Це допомогло б ефективніше використовувати транспорт і прискорити вивезення продукції.

Скільки олії Україна виробляє та експортує

Україна залишається одним із найбільших світових виробників та експортерів соняшникової олії. Основна частина продукції призначена для закордонних покупців, тоді як внутрішній ринок споживає порівняно невеликий обсяг.

За даними Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), у 2024/2025 маркетинговому році Україна виробила близько 5 млн т соняшникової олії та експортувала 4,73 млн т. Внутрішнє споживання становило приблизно 245 тис. т.

На сезон 2025/2026 аналітики прогнозували скорочення виробництва до 4,3 млн т, а експорту – до 4,1 млн т. Внутрішнє споживання мало становити близько 240 тис. т.

Причиною погіршення прогнозу стало передусім зменшення врожаю соняшнику. У сезоні 2025/2026 площі під цією культурою становили близько 5,2 млн га – на 2,6% менше, ніж попереднього року. Через несприятливі погодні умови та нестачу опадів урожайність знизилася до 2 т/га.

Валовий збір насіння соняшнику аналітики оцінювали приблизно у 10,1 млн т. Це на 10,6% менше, ніж у попередньому маркетинговому році, та на 13,5% нижче за середній показник за п'ять років.

За оцінками УКАБ, виробництво олії у 2025/2026 маркетинговому році могло скоротитися на 13,1% проти попереднього сезону та бути на 22,2% нижчим за середній показник за п'ять років.

Внутрішнє споживання соняшникової олії також зменшується. Аналітики пов'язують це з тимчасовою окупацією частини українських територій, вимушеною міграцією населення та наслідками війни. Найбільшими ринками збуту української продукції залишаються Європейський союз, Близький Схід та Азія.

За вересневим прогнозом Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2026/2027 маркетинговому році Україна може виробити 5,42 млн т соняшникової олії та експортувати близько 5 млн т. Водночас Росія вперше за 20 років випередила Україну за обсягами експорту цієї продукції: у 2025/2026 маркетинговому році російські постачання оцінювалися у 4,2 млн т, українські – у 4,036 млн т.

Російські атаки пошкоджують заводи та порти

Окремою загрозою для галузі стали російські удари по переробних підприємствах і портовій інфраструктурі. Під атаками опинялися як заводи з виробництва олії, так і резервуари для зберігання готової продукції.

5 січня 2026 року російська атака пошкодила Дніпровський олійноекстракційний завод американської компанії Bunge, який випускає продукцію під торговельною маркою «Олейна». Унаслідок удару на дороги міста вилилося близько 300 т олії. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Росія й раніше намагалася атакувати це підприємство. «Главком» розповідав про пошкодження заводу та заяву міністра.

У травні російські безпілотники пошкодили елеваторний комплекс компанії Kernel на Хмельниччині. На підприємстві тривала оцінка завданих збитків. 

У липні один із найбільших українських виробників рослинної олії – група компаній Allseeds – оголосив про призупинення операційної діяльності на Одещині. Причиною стали посилення російських ударів по портовій та логістичній інфраструктурі регіону, а також високі ризики для працівників і виробництва.  

10 вересня під час російської атаки на Дніпро знову постраждав завод «Олейна». Після удару було пошкоджено частину Дніпровського олійноекстракційного підприємства, яке належить американській корпорації Bunge. Компанія підтвердила пошкодження виробничих потужностей. Після атаки завод призупинив роботу.

Російські обстріли загрожують не лише окремим виробникам, а й можливості експортувати аграрну продукцію. За даними Української аграрної конфедерації, які наводило Reuters у червні 2026 року, через три порти Одеського вузла проходить понад 90% аграрного експорту України. Систематичні атаки пошкодили зернові термінали та об'єкти для зберігання й відвантаження соняшникової олії. В аграрній конфедерації попереджали, що подальші руйнування можуть призвести до масштабного скорочення експорту.

Експортні маршрути залишаються під загрозою

Наслідки атак відчуваються і в новому маркетинговому сезоні. За даними S&P Global, у серпні та вересні 2026 року удари пошкодили складські й термінальні об'єкти в портах Чорного та Азовського морів, а відвантаження суден затримувалися.

30 вересня на міжнародній конференції Globoil у Мумбаї представник компанії Inerco Trade Андрій Паладій повідомив, що з жовтня до березня Україна може експортувати близько 300 тис. т соняшникової олії щомісяця. За його оцінкою, це майже вдвічі менше за звичайні обсяги постачання.

У жовтні логістична ситуація дещо поліпшилася порівняно з попереднім місяцем, однак відвантаження все ще відставали від звичних показників. Європа залишається найбільшим ринком збуту української соняшникової олії.

До слова, у вересні 2026 року стало відомо, що Україна вперше за 20 років втратила світове лідерство за експортом соняшникової олії. За оцінками USDA, у сезоні 2025/2026 Росія експортувала 4,2 млн т продукції, тоді як українські постачання становили 4,036 млн т.