Выборы в США, Мелания Трамп готовит встречу с РФ, наказание для Шредера: новости дня

Попереду – тижні переговорів. Цього тижня будуть зустрічі Америка-Європа-НАТО-Україна, наступного – Україна-США-Росія в Абу-Дабі, потім, на саміті у Китаї, може відбутися зустріч Трампа, Сі Цзіньпіна і Путіна. Ну а у грудні в Сполучених Штатах – саміт "Групи двадцяти".

Тим часом у Латвії впав російський дрон, у Польщі у ніч проти вівторка помітили підозрілу активність на кордоні з Росією, за добу європейські авіакомпанії отримали п’ять повідомлень про вибухівку на борту літаків.

Норвегія посилює оборону кордону з РФ, щоб краще виявляти ворожі дрони, а в ЄС розробили рекомендації у разі надзвичайних ситуацій.

Все важливе і цікаве за вівторок, 3 листопада, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

В очікуванні звіту ЄС

Вже 4 листопада Європейська комісія оприлюднить щорічний звіт про розширення ЄС, у якому представить власну оцінку прогресу України на шляху до членства.

Посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова заявила, що звіт про розширення покаже, що Україна лишається у лідерах євроінтеграції.

За її словами, звіт врахує сукупний прогрес у процесі виконання Україною критеріїв вступу до ЄС, а також визнає відсутність відкату у реформах.

Цей рік став для Києва досить успішним у сфері європейської інтеграції, якщо оцінювати процедурно: за останні п'ять місяців Україна і ЄС відкрили чотири з шести переговорних кластерів.

Про те, як Україна виконує основні бенчмарки для вступу в ЄС і з чим є проблеми, читайте в статті Олександри Булани і Марії Голубицької20% прогресу. Як Україна виконує проміжні вимоги ЄС у переговорах про вступ та де потрібні зміни.

Тим часом Угорщина знов не погодилася просунутися з відкриттям 4 та 5 кластерів для України. Хоча, за словами представника України при Європейському Союзі Тараса Качки, Угорщина не висувала нових предметних заперечень проти відкриття двох останніх переговорних кластерів у переговорах з Україною про вступ до ЄС.

Реакція на удар по Комишувасі

Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе висловив солідарність з Україною на тлі смертоносної російської атаки авіабомбами по об’єкту у Комишувасі Запорізької області, де роздавали гуманітарну допомогу, у понеділок, 2 листопада.

"Ми глибоко вражені російським бомбардуванням центру гуманітарної допомоги та притулку в Комишувасі, в результаті якого загинуло щонайменше 26 цивільних осіб. Напади на людей, які звертаються за гуманітарною допомогою, є грубим порушенням міжнародного права", – заявив Берсе.

Він наголосив, що Рада Європи продовжуватиме докладати зусиль для забезпечення відповідальності та відшкодування збитків через Реєстр збитків, Комісію з розгляду претензій та Спеціальний трибунал.

Латвія скликала екстрене засідання Радбезу ООН через удар РФ по Комишувасі.

"Латвія закликала скликати позачергове засідання Ради Безпеки ООН після жахливих російських атак на цивільне населення в Україні, зокрема на центр розподілу гуманітарної допомоги в Комишувасі, де загинуло щонайменше 26 невинних людей", – написала Браже.

У листопаді цього року Латвіявперше в історії головує в Раді Безпеки ООН.

Тим часом Європейська комісія виступила проти "нормалізації" участі російських та білоруських спортсменів у міжнародних змаганнях, доки триває війна РФ проти України.

Одна, коментуючи рішення Спортивного арбітражного суду (CAS), який зобов'язав Міжнародну федерацію хокею (IIHF) допустити російські збірні до міжнародних змагань, у Єврокомісії наголосили, що федерації самостійно ухвалюють рішення щодо організації змагань та складу їхніх учасників.

Українська делегація у Німеччині

Вдень 3 листопада стало відомо, що президент України Володимир Зеленський прибув з командою у Берлін для переговорів з високопосадовцями Німеччини й участі у цьогорічній Берлінській безпековій конференції.

На пресконференції з Зеленським канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Європа хоче і повинна брати участь у мирних переговорах, оскільки без неї неможливе вирішення ключових питань.

Очільник німецького уряду запросив українського президента на зустріч "коаліції охочих" у Берліні 19 листопада.

Тижні переговорів

Головна речниця Єврокомісії Паула Піньо повідомила, що завтра, 4 листопада, у Брюсселі відбудеться зустріч щодо гарантій безпеки для України.

Цю ж інформацію підтвердив і український президент.

"Завтра в Брюсселі будуть наші команди,будуть зустрічі Америка-Європа-НАТО-Україна. Будуть говорити про пакети відновлення, про гарантії безпеки. Будуть працювати на рівні команд", – сказав Зеленський.

У вівторок ввечері голова Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров уточнив, що протягом 4-5 листопада представники українського уряду працюватимуть з партнерами у Брюсселі над гарантіями безпеки та "Планом процвітання" (Prosperity Plan) для України.

До речі, більшість українців не вірять у надійність гарантій безпеки від США, більш впевнені у Європі.

Раніше спеціальний представник президента США Стів Віткофф в X повідомив, що цього тижня відбудеться зустріч американської команди з представниками Франції, Німеччини, Великої Британії, ЄС та НАТО у Брюсселі.

На ній сторони обговорять гарантії безпеки для України, післявоєнну архітектуру безпеки Європи та економічні можливості для підтримки відбудови України.

За даними Bloomberg, США закличуть країни НАТО збільшити внески до програми закупівлі зброї для України.

Крім того, у Білому домі заявили, що перша леді США Меланія Трамп особисто організує зустріч у США між представниками Росії та України.

Також у заяві зазначили, що перша леді США виступить із заявою щодо Олешок у четвер, 5 листопада, у Білому домі.

Водночас у заяві не зазначили, кого саме запросила на зустріч Трамп, а також, коли ця зустріч може відбудеться.

Вже наступного тижня, за словами Віткоффа, відбудуться переговори США, України та Росії. Вони заплановані на 10-11 листопада в Абу-Дабі.

За словами спецпосланця президента США, обговорення 10-11 листопада будуть зосереджені на післявоєнних домовленостях щодо безпеки, деескалації, гуманітарних заходах та наступних кроках на шляху до миру.

Видання Financial Times дізналося, що за два тижні може відбутися тристороння зустріч лідерів США, Китаю та Росії на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у китайському Шеньчжені.

А пізніше, у грудні, у Сполучених Штатах відбудеться саміт "Групи двадцяти".

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що якщо президент США Дональд Трамп вирішить запросити російського правителя Владіміра Путіна на саміт G20 у Маямі і буде йтися про Україну, то і Україна має бути на цій зустрічі.

Загрози для Європи

В ніч на 3 листопада у Латвії впав дрон, було задіяно авіацію союзників та безпілотники-перехоплювачі.

Згодом у Латвії виявили, що повітряний простір країни порушив російський дрон "Герань".

Норвегія посилює оборону кордону з РФ, щоб краще виявляти ворожі дрони.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив про підозрілу активність "людей з ліхтариками" на кордоні з Росією вночі.

За добу європейські авіакомпанії отримали п’ять повідомлень про вибухівку на борту літаків, а у Німеччині затримали ще одного підорюваного у підпалі станції Starlink у Польщі.

В ЄС розробили рекомендації у разі надзвичайних ситуацій.

Вибори в США

У США стартували проміжні вибори до Конгресу.

Перші виборчі дільниці відкрилися у північно-східному штаті Вермонт о 5 ранку за східним часом (12:00 за Києвом).

Далі голосування почалися у Коннектикуті, Індіані, Кентуккі, Мені, Нью-Гемпширі, Нью-Джерсі, Нью-Йорку і Вірджинії, де всі виборчі дільниці відкрилися на годину пізніше – о 6 ранку (13:00 за Києвом). Останні дільниці відкриваються в Алясці та Вашингтоні о 11:00 за східним часом, а на Гаваях – о 12:00.

Опитування, яке провела компанія PF Global для Politico, показало, що 40% британців воліють, щоб демократи здобули контроль над Конгресом на виборах у США.

Тим часом президент Сполучених Штатів Дональд Трамп назвав Гренландію найбільшим подарунком, який Європа коли-небудь робила США, а також заявив, що США припинять фінансування Ізраїлю наприкінці 2026 року.

Reuters пише, що за другого президентського терміну Трампа обмін розвідданими між спецслужбами та Конгресом сповільнився.

А президентка Єврокомісії повідомила, що через зростання цін на тлі закриття Ормузької протоки Європа додатково витратила 127 млрд євро.

Нагадаємо, протоку закрили через війну США й Ізраїлю проти Ірану.