Час більше не на боці Москви: чому Путін хоче домовитися про мир в Україні до січня

Коротко:

• Білий дім і Кремль поспішають з угодою до приходу нового Конгресу
• Від Києва вимагають припинити удари по російських НПЗ
• Автор колонки вважає, що час більше не на боці Москви

Президент США Дональд Трамп і російський диктатор Володимир Путін намагаються до січня схилити Україну до невигідної мирної угоди, доки після проміжних виборів не почне роботу новий склад Конгресу, який може їх зупинити. Таку думку висловив член Палати представників США від Демократичної партії Джордж Вайтсайдс у колонці для The Hill.

За словами автора, республіканці можуть зазнати важкої поразки на виборах 3 листопада, а демократи - повернути собі контроль над Палатою представників. Саме цим він пояснює раптову кампанію Вашингтона і Москви з тиску на Київ.

"Знаючи, що їхні політичні важелі ось-ось вичерпаються, Трамп і Путін поспішають прив'язати Україну до поганої угоди, перш ніж у січні прийде новообраний проукраїнський Конгрес, який їх зупинить", - пише конгресмен.

Вайтсайдс, який входить до комітету Палати представників зі збройних сил, нагадує: 9 жовтня Трамп домовився з Путіним про постачання підсанкційного дизельного пального країни-агресорки РФ на американський і світовий ринки. Водночас Білий дім вимагає від Києва припинити далекобійні удари дронів по російських НПЗ, які це пальне виробляють.

На думку автора, ця угода свідчить, що українська кампанія ударів по нафтопереробці відчутно б'є по Росії, а власна ППО не здатна її зупинити. Тож Путін, вважає конгресмен, фактично залучив Трампа як щит для свого енергетичного сектору.

Як Білий дім тисне на Київ

Коли Зеленський почав чинити опір, адміністрація, за словами Вайтсайдса, перейшла до тиску на полі бою. Спецпосланці США Стів Віткофф і Джаред Кушнер попередили українських посадовців, що Вашингтон може припинити обмін критично важливими розвідданими, якщо удари по НПЗ триватимуть.

Автор припускає, що США могли вже не передати Україні ранніх попереджень про запуски російських балістичних ракет. За його даними, ці удари забрали життя шести українців і знеструмили 600 тисяч осіб.

Серед інших інструментів тиску конгресмен називає:

• вимогу Білого дому до Пентагону на чолі з Пітом Гегсетом (за наявними повідомленнями) обмежити швидкість військових терміналів Starshield, якими користуються ЗСУ: зв'язок переривається, щойно термінал рухається швидше за 100 миль (близько 160 км) на годину;
• спроби Віткоффа і Кушнера переконати європейські столиці передати мільярди заморожених активів ЦБ РФ у механізм під контролем Вашингтона, щоб "відродити мирні переговори".

Пропозицію щодо активів, за словами автора, європейські лідери одразу відхилили. Тим часом президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю Fox News заявив, що Київ готовий зупинити удари по НПЗ, якщо Росія припинить атакувати українську енергосистему або США хоча б на місяць забезпечать Україну ракетами до Patriot, за які вона заплатить.

Чому час грає проти Кремля

Вайтсайдс зазначає, що вже зараз двопартійна група сенаторів, зокрема республіканці Мітч Макконнелл і Джон Корнін, вимагає від Трампа скасувати дизельну угоду з РФ. Якщо в січні демократи отримають контроль, вони, за його словами, зможуть закріпити обмін розвідданими законом, змусити Пентагон відновити повний доступ до Starshield, ухвалити багаторічну військову допомогу та зберегти замороженими російські суверенні активи.

Конгресмен переконаний, що затяжна війна загрожує самому Кремлю.

"Для Путіна, який бореться з двозначними процентними ставками та гострою нестачею робочої сили вдома, ще два роки виснажливої війни проти повністю фінансованої України - перспектива, якої він може не пережити", - пише автор.

Києву та європейським союзникам, на його думку, потрібно витримати тиск до кінця року.

"Сама відчайдушність цього тиску доводить, що час більше не на боці Москви. Сильні лідери не метушаться, щоб устигнути до виборчого дедлайну", - наголошує Вайтсайдс.

Чи послабне тиск Трампа на Україну після виборів

Керівник Центру досліджень Росії, ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко в інтерв'ю Главреду пов'язав розворот Трампа в бік Москви з внутрішньою політикою США.

"Головною причиною остаточного розвороту позиції Трампа є панічний страх програшу на проміжних виборах до Конгресу США", - зазначив дипломат.

Водночас Огризко прогнозує, що після голосування можливості Білого дому тиснути на Київ звузяться.

"А після 3 листопада у Трампа почнуться значно складніші часи, ніж сьогодні. Коли політична ситуація в США зміниться, навіть республіканці будуть вживати значно жорсткіших дій щодо Трампа, оскільки продовження нинішньої лінії заведе Штати в глухий кут", - сказав експерт.

За оцінкою дипломата, від позицій американського президента напряму залежать і апетити Кремля.

"Можливо, після виборів Трамп робитиме це меншою мірою. Якщо так, то й апетитів у Путіна поменшає, оскільки єдина його надія – це Трамп. Якщо позиції Трампа стануть слабшими, то й Путін не зможе висувати ультимативних вимог", - підкреслив Огризко.

Схожої думки дотримується голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко. В інтерв'ю Главреду він припустив, що українська тема поступово втратить для Трампа пріоритетність.

"Після виборів до Конгресу, коли Трамп із високою ймовірністю достроково набуде статусу "кульгавої качки", тема України для нього відійде на другий план", - зазначив експерт.

Мирні переговори - новини за темою

Як раніше повідомляв Главред, США виступлять посередниками на переговорах робочого рівня між Україною та Росією, які відбудуться 10–11 листопада в Абу-Дабі. Спецпосланець Трампа Стів Віткофф уточнив, що обговорення зосередяться на питаннях післявоєнної безпеки, деескалації та гуманітарних заходах. Також сторони мають обговорити подальші кроки на шляху до миру.

Зеленський тим часом назвав чотири ключові питання, які Київ планує порушити під час наступного раунду тристоронніх переговорів. Серед них - припинення вогню в енергетичній сфері, розблокування Чорного моря та повернення українців додому. Ще одним пунктом президент назвав підготовку зустрічі на рівні лідерів.

Водночас адміністрація Трампа розглядає можливість послаблення санкцій проти Москви. За даними NYT, у Вашингтоні обговорюють зняття санкцій з Російського фонду прямих інвестицій. Москва домагається цього кроку на переговорах про участь фонду в постачанні російського дизельного пального до США.