"Втрачала свідомість": українська королева краси розповіла, що з нею зробили у Таїланді

Катерина Білик представляла Україну в конкурсі краси Miss Grand International 2024. Ця історія несподівано закінчилася для неї грандіозним скандалом. Дівчині навіть довелося звертатися до українського консульства, аби вибратися звідти живою і здоровою. Фокус вперше розпитав у неї про цей досвід.

Що насправді сталося?

– Спочатку конкурс мав проходити в Камбоджі, а потім у Таїланді, але вже в Камбоджі почали відбуватися досить дивні речі. Нас супроводжували озброєні люди і забороняли залишати територію готелю. Забрали на кілька днів паспорти. У якийсь момент між організаторами виник серйозний конфлікт, і камбоджійську частину конкурсу взагалі скасували. Нас терміново перевезли до Таїланду. При цьому графік був просто виснажливий. Ми могли починати о шостій ранку й закінчувати майже опівночі. Одного разу наш день узагалі почався о третій ночі. І все це в умовах постійного стресу, недосипання та фізичного навантаження.

У Таїланді я серйозно захворіла: розвинулася пневмонія. До цього вже були висока температура, проблеми з тиском. Я навіть втрачала свідомість. Але, наскільки пригадую, належної медичної допомоги мені не надали. Зрештою, ситуація дійшла до того, що довелося звернутися до українського консульства. Наші дипломати допомогли отримати антибіотики та залишити конкурс. І я за це надзвичайно вдячна.

Найцікавіше почалося після мого рішення піти. Представники конкурсу не хотіли повертати мої речі, а згодом почалися публічні звинувачення на мою адресу. Дійшло навіть до конфлікту з українською консулкою, яку звинувачували в тому, що вона нібито допомогла мені втекти.

Знаєте, що мене найбільше вразило? Те, наскільки швидко красиве міжнародне шоу, де всі говорять про мир, дружбу, жіночу солідарність і повагу, може перетворитися на зовсім іншу історію за лаштунками.

Я не шкодую, що відмовилася від участі. Тому що жодна корона, жоден титул і жодна міжнародна сцена не варті твого здоров’я та безпеки. Якщо ти відчуваєш, що ситуація виходить за межі нормального, потрібно мати сміливість сказати "досить" і піти.

Чи були погрози? І як вдалося вийти із ситуації?

– Так, звичайно, погрози були. Причому не лише на мою адресу. Наскільки мені відомо, погрози отримувала навіть моя національна директорка Наталія Ковальова.

Чи було мені страшно? Звісно. Особливо коли ти перебуваєш у чужій країні, далеко від дому, хворієш і не до кінця розумієш, на що здатні люди, з якими виник конфлікт. Але, мабуть, у таких ситуаціях страх у якийсь момент поступається бажанню просто захистити себе й повернутися додому.

Ви наважилися говорити відкрито, попри можливі наслідки. Не боїтеся?

– Певні сумніви були. Тим паче, що мене досить активно намагалися залякати. Говорили, що після цієї історії зі мною більше ніхто не захоче працювати, що моя кар’єра в конкурсах краси закінчена, погрожували судовими позовами.

Найцікавіше, що в результаті до суду звернулася саме я. І згодом уже представники іншої сторони, наскільки я пам’ятаю, просили відкликати позов і пропонували якось мирно врегулювати конфлікт. Тобто ситуація вийшла дещо протилежною до тієї, якою мене спочатку лякали.

Після цієї історії я втратила можливість представляти Україну на Miss Universe. Наскільки я зрозуміла, людина, яка ухвалювала відповідне рішення, вважала мене непрофесійною, нечесною і такою, з якою краще не мати справи. Що ж, це її право мати власну думку. Якщо ціною участі в конкурсі має бути моє мовчання про речі, які я вважаю неприйнятними, то, мабуть, це не та можливість, за яку варто триматися.

Що порадити дівчатам, які стають жертвами погроз?

– Насамперед я б порадила нічого не видаляти й обов’язково фіксувати абсолютно всі погрози. Робіть скриншоти, записуйте відео екрана з листуванням, зберігайте голосові повідомлення, електронні листи і усе, що згодом може стати доказом. Тому що сьогодні людина вам щось погрожує, а завтра видаляє повідомлення і стверджує, що нічого подібного ніколи не було.

Розголос у таких ситуаціях може бути дуже дієвим інструментом захисту. Звичайно, потрібно діяти розумно, бажано порадившись з адвокатом, але не варто залишатися наодинці з людиною, яка намагається вас залякати. Звертайтеся до поліції, юристів, розповідайте близьким, шукайте підтримки.

І найголовніше, не потрібно вважати людину всемогутньою лише тому, що вона має гроші, зв’язки чи якийсь статус. Дуже часто погрози — це просто спосіб психологічного тиску, коли людина хоче змусити вас боятися й підкорятися її волі.

Є навіть така думка, що ті, хто справді здатен завдати вам шкоди, не завжди будуть про це попереджати. Але це не означає, що погрози можна ігнорувати. Навпаки, до них потрібно ставитися серйозно, просто не дозволяти страху керувати вашими рішеннями.

І я дуже хочу, щоб молоді дівчата розуміли одну просту річ: чужі гроші, вплив чи посада не дають нікому права вас принижувати, шантажувати або залякувати. І ви маєте повне право захищатися.

Чоловік забрав усі подарунки

У модельному бізнесі чоловіки часто ставляться до дівчат як до іграшок, правда?

– Пригадую одну історію, яка сталася дуже давно, коли мені було років двадцять. У мене тоді був один, м’яко кажучи, не зовсім адекватний чоловік, який після завершення наших стосунків вирішив забрати назад усі подарунки, які мені колись дарував. Причому на цьому він не зупинився й забрав навіть речі, які мені подарували мої батьки! І найсмішніше, що минуло вже близько десяти років, а він досі нічого не повернув (сміється).

Тому, як бачите, іноді люди не просто вважають, що їм щось винні за подарунки, а ще й примудряються забрати те, що їм узагалі ніколи не належало.

Зараз я згадую цю історію з гумором, хоча тоді, звичайно, було зовсім не смішно. Але це хороший приклад того, що справжній характер людини іноді найкраще проявляється не тоді, коли вона щось дарує, а тоді, коли стосунки закінчуються.

Звичайно, тоді це було дуже неприємно. Зараз я можу сказати, що безмежно вдячна за те, що все сталося саме так. Тому що завдяки цій ситуації людина назавжди зникла з мого життя. І, повірте, це виявилося набагато ціннішим за будь-які матеріальні речі.

Мабуть, Ви стикалися і з нав’язливими залицяннями?

– Так, звичайно, було й таке. Перша сталася багато років тому. Один чоловік писав мені кілька разів на день. Якщо я не помиляюсь, він нібито був радником міністра культури на громадських засадах за часів Януковича. Ми ніколи не бачилися. Проте він став активно розповідати все, що відбувається в моєму житті.

Наприклад, він дізнався, що в мене буде судове засідання в апеляційній інстанції, і особисто туди приїхав. Він, на щастя, не привіз квітів, але було дещо гірше: 50 сторінок моєї біографії! Від самого народження, з різноманітними подробицями та власними висновками автора. Наприкінці було написано, що я повинна покаятися, інакше Бог мене покарає.

Через деякий час він почав мене переслідувати. Одного дня повідомив, що одружився і тепер мешкає біля моєї квартири. Зізнаюся, після всього попереднього мені було зовсім не смішно. На щастя, зараз я там уже не живу.

Ви також згадували про пропозиції, які могли виходити за межі професійної співпраці.

– Була одна досить абсурдна історія, коли мені писали нібито представники модельних агентств із пропозиціями співпраці. На щастя, я тоді була настільки зайнята, що навіть не знайшла часу їм відповісти. А згодом з’ясувалося, що за цими "модельними агентствами" насправді стояли люди, які займалися організацією ескорт-послуг.

І найсмішніше, що це навіть не якісь унікальні пропозиції. Вони розсилають подібні повідомлення величезній кількості дівчат, просто розраховуючи, що хтось зацікавиться.

Останнім часом практично всі сумнівні пропозиції, які я отримую, зводяться до одного: дай гроші. Хочеш роль у фільмі? Заплати. Хочеш потрапити в якийсь проєкт? Заплати. Хочеш отримати певні можливості? Знову заплати. Іноді в мене складається враження, що я не на кастинг приходжу, а в банк, де всі чекають, коли я відкрию гаманець.

Тому в моєму випадку питання стояло не стільки про якісь інтимні послуги в обмін на кар’єру, скільки про банальну монетизацію чужих амбіцій. І, чесно кажучи, мене це навіть більше розчаровує. Тому що хотілося б, щоб професійні можливості все-таки залежали від таланту й здібностей, а не від того, скільки ти готовий за них заплатити.

Нагадаємо, раніше Фокус писав, що:

• Україну на конкурсі "Міс Всесвіт-2026" представлятиме киянка, психологиня Анна Ніконова. Право на участь вона здобула, перемігши на національному відборі.
• Софія Шамія, "Міс Україна 2023", звернулася до суду після того, як учасниці шоу "Холостяк" звинуватили її у стосунках із одруженим чоловіком.

Крім того, у фіналі конкурсу "Міс Україна 2025" перемогла одеситка Валерія Лісовська. Дівчина навчається на другому курсі Міжнародного університету за спеціальністю "Міжнародні економічні відносини".