1750 крилатих ракет Ruta для ЗСУ: Destinus робить ракет більше, ніж довоєнна Європа
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F137%2Faa88659797492d75f137deefbf2b94d4.jpg)
Європейська оборонна компанія Destinus наростила виробництво крилатих ракет Ruta B1 майже до 300 одиниць на місяць. Загалом вона вже виготовила понад 1 750 таких ракет. За словами компанії, це більше, ніж уся Європа випускала крилатих ракет за цілий рік до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
«Моє завдання — не збудувати одну хорошу ракету. Моє завдання — щоб кожну ми будували за тим самим стандартом», — пояснив директор Destinus з виробництва й ланцюгів постачання Сідні Берндт.
Обидві цифри, як наголошує Defence Industry Europe, стосуються лише ракет Ruta B1 і рахують саме виготовлені, а не передані замовникам ракети. Скільки з них уже поставлено, Destinus не розкриває.
Ракета, створена в Європі для України
Destinus зареєстрована в Нідерландах, але має й українське коріння. Одним зі співзасновників компанії, за даними Defender Media, є колишній міністр фінансів України Олександр Данилюк, а гендиректором — підприємець Михайло Кокоріч.
Сама Ruta вже воює. Публічно її бойове застосування визнали в жовтні 2025 року, коли Володимир Зеленський заявив, що ракету використали в операціях. А в липні 2026-го російські джерела, як пише UNITED24, самі оприлюднили уламки, тим самим підтвердивши ще один удар.
Власний двигун і жодної китайської деталі
Щоб тримати такий темп, Destinus перевела ключові вузли у власне виробництво. Компанія сама виготовляє двигун для Ruta B1 і розробляє навігаційну систему, а також проєктує корпуси й авіоніку. За відомостями «Мілітарного», Destinus серійно випускає турбореактивні двигуни T150 тягою близько 1,5 кН.
Двигуни — вузьке місце всієї індустрії крилатих ракет і дронів, і над ними працює й Україна: тут уже шість компаній серійно випускають турбореактивні двигуни. А Destinus розраховує вже з наступного року повністю закривати власними силами потреби Європи та України в двигунах для крилатих ракет. Окремо Кокоріч наголошує, що компанія свідомо відмовилася від китайських постачальників. За його словами, доступ до них зробив би виробництво «дешевшим, швидшим, простішим», однак у ракетах Destinus немає жодних китайських компонентів.
Ruta Block 2 і спільне підприємство з Rheinmetall
Базовою моделлю Destinus не обмежується. Компанія вже почала виробництво більшої крилатої ракети Ruta Block 2, яку восени показала на авіасалоні у Фарнборо. Тим часом спільне підприємство Rheinmetall-Destinus Strike Systems, створене в квітні, за даними Dealroom, робить ставку на варіант Ruta B3 і європейське виробництво засобів глибокого ураження.
«Номер 1 750 — це віха. Але важливіша виробнича система, яка дає змогу зробити наступну», — додав Берндт.
Ruta входить до ширшої лінійки ударних засобів і перехоплювачів, які Destinus розробляє на спільній архітектурі. За задумом, така зброя має швидко зберігатися, переміщатися й поповнюватися в умовах інтенсивної війни.
Від виробництва до інтеграції
Масове виробництво дешевих крилатих ракет стало трендом і в США. Наприклад, американська крилата ракета, створена для України, отримала наземний пуск, а її виробник планує випускати тисячі ракет на рік. Утім, Кокоріч вважає, що для Європи головне питання вже інше. Як він пояснив Reuters, із нарощуванням запасів ракет континент переходить від проблеми виробництва до проблеми їхньої інтеграції у збройні сили.
Джерело: SUAS News