Борги можна списати, але є нюанс: що українцям потрібно знати про банкрутство

Чому українці частіше оголошують себе банкрутами

В Україні зростає кількість людей, які звертаються до суду, щоб визнати себе неплатоспроможними. За даними Opendatabot за дев'ять місяців 2026 року зафіксували 1 293 такі справи, що на 37% більше, ніж за аналогічний період торік. Але банкрутство не означає автоматичного списання всіх боргів або можливості зберегти будь-яке майно. Ця процедура має визначені законом умови, потребує фінансових витрат і може вплинути на можливість отримувати кредити в майбутньому.

Як розповів 24 Каналу адвокат, арбітражний керуючий Сергій Литвиненко, банкрутство фізичної особи та компанії має різні цілі й наслідки. Для людини це передусім можливість врегулювати непідйомні борги, тоді як для бізнесу процедура може завершитися як відновленням платоспроможності, так і ліквідацією підприємства.

Скільки українців оголошують себе банкрутами

Кількість справ про банкрутство зростає четвертий рік поспіль після спаду в перший рік повномасштабної війни. Цьогорічний показник уже на 40% перевищує кількість справ за весь 2024 рік. Водночас він майже дорівнює результату за весь 2025 рік, коли у справах про неплатоспроможність фігурували 1 348 людей. Загалом із 2021 року неплатоспроможними визнали 5 014 українців.

Цьогоріч жінки становлять 53% усіх людей у таких справах – 685 проти 608 чоловіків. Торік ситуація була протилежною: чоловіки становили 51%. Найбільше справ стосується українців віком:

від 25 до 45 років – таких 876;
304 людини старші за 45 років;
113 - молодші за 25 років.

Наймолодшому банкруту цьогоріч виповнилося 20 років, найстаршому - 77.

За регіонами найбільше справ зафіксували:

в Києві – 228;
Київська область – 130 справами
Львівська область – 109.

Разом на ці три регіони припадає понад третина всіх випадків. Найпомітніше кількість справ зросла:

на Кіровоградщині – більш ніж удвічі, з 20 до 43;
на Київщині приріст становив 86%;
на Тернопільщині - 64%.

Тенденція до спаду зафіксували:

на Вінниччині – із 77 до 63 справ;
на Одещині – із 68 до 64;
на Миколаївщині - із 16 до 11.

Чим відрізняється банкрутство людини від процедури для бізнесу

Банкрутство фізичної особи – це судова процедура, яка дає змогу врегулювати борги через реструктуризацію або погашення за рахунок майна. Її може ініціювати лише сам боржник. Кредитори, зокрема банки, не мають права самостійно подати до суду заяву про визнання звичайної фізичної особи неплатоспроможною.

Для фізичної особи це шлях до звільнення від боргів, але суд обов'язково перевіряє добросовісність боржника. Зокрема, чи не приховував він майно та доходи, чи не намагався штучно створити неплатоспроможність– пояснює Сергій Литвиненко.

Для юридичної особи правила інші. Ініціювати банкрутство можуть як сама компанія, так і її кредитори. Мета процедури – або відновити платоспроможність підприємства через санацію, або задовольнити вимоги кредиторів за рахунок майна та ліквідувати компанію.

Банкрутство підприємства не означає, що його власник автоматично звільняється від усіх зобов'язань. Якщо він особисто поручався за кредити компанії або є підстави для притягнення його до субсидіарної відповідальності, ризики можуть поширитися і на особисте майно.

Окремо слід розглядати фізичних осіб-підприємців. ФОП не є юридичною особою, тому процедура неплатоспроможності для нього передбачена як для фізичної особи – підприємця. Водночас підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями особистим майном, крім майна, на яке за законом не може бути звернено стягнення.

За якої суми боргу можна оголосити себе банкрутом

Потрібно звернутися до господарського суду із заявою про неплатоспроможність можна не лише тоді, коли борг досяг певної суми.

Важливо! Вимогу про мінімальний розмір простроченої заборгованості у 30 мінімальних зарплат виключили з Кодексу України з процедур банкрутства ще у 2023 році.

Зараз закон передбачає інші підстави для звернення. Зокрема, людина може ініціювати процедуру, якщо припинила погашати понад половину щомісячних платежів за кредитами та іншими зобов'язаннями протягом двох місяців, якщо виконавче провадження підтвердило відсутність майна для стягнення або якщо існують обставини, які свідчать про загрозу неплатоспроможності.

Важливо розуміти, що сама сума боргу не є єдиним критерієм. Суд оцінює фінансовий стан людини, її зобов'язання, доходи, майно та обставини, які призвели до неможливості розраховуватися з кредиторами– зазначає адвокат.

Відтак, рішення про банкрутство варто ухвалювати не лише з огляду на розмір заборгованості. Потрібно також оцінити, чи вистачить доходів для реструктуризації, яке майно може потрапити до ліквідаційної маси та скільки коштуватиме сама процедура.

Скільки коштує банкрутство фізичної особи

Попри те, що процедура може допомогти позбутися непосильних боргів, вона не є безкоштовною. Перед зверненням до суду потрібно підготувати документи, зібрати інформацію про всі зобов'язання, майно й доходи, а також авансувати винагороду арбітражному керуючому.

Також людина може потребувати юридичного супроводу. Його вартість залежить від складності справи, кількості кредиторів, наявності майна та спорів щодо вимог.

Зазначимо! Навіть якщо боржник має відносно невелику суму заборгованості, витрати на процедуру можуть виявитися для нього відчутними.

Перед поданням заяви потрібно порівняти загальну суму боргу з потенційними витратами та оцінити, чи є можливість домовитися з кредиторами про реструктуризацію без суду. Водночас не всі зобов'язання можна списати навіть після завершення процедури.

Зокрема, банкрутство не звільняє від сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю людини, а також від інших вимог, нерозривно пов'язаних з особою боржника.

Чи можуть забрати єдину квартиру через банкрутство

Один із найбільших страхів людей, які розглядають можливість банкрутства – втрата житла. Проте закон передбачає захист певного майна боржника. Зокрема, до майна, яке не підлягає продажу в межах процедури, належить єдине житло сім'ї боржника, якщо воно відповідає встановленим законом критеріям площі та не є предметом забезпечення.

Йдеться про квартиру площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї. Для житлового будинку гранична площа становить 120 квадратних метрів.

Однак цей захист не поширюється автоматично на будь-яку нерухомість. Зокрема, окремий режим діє для житла, переданого в іпотеку. Тому наявність квартири або будинку, навіть якщо це єдине місце проживання родини, потрібно оцінювати з урахуванням обставин конкретної справи.

Інше майно боржника можуть використати для погашення вимог кредиторів. Після його реалізації отримані кошти розподіляють відповідно до встановленої законом черговості.

Як проходить процедура банкрутства фізичної особи

Процес починається з підготовки документів. Людина має зібрати інформацію про всіх кредиторів, суми заборгованості, доходи, рахунки, майно та витрати.

Також потрібно подати декларації про майновий стан за три роки, що передували зверненню до суду. Разом із заявою до господарського суду боржник подає пропозиції щодо реструктуризації боргів і підтвердження авансування винагороди арбітражному керуючому.

Після перевірки документів суд вирішує питання про відкриття провадження. Далі призначають керуючого реструктуризацією, який аналізує фінансовий стан боржника, працює з вимогами кредиторів і допомагає організувати процедуру.

Важливий етап – розгляд плану реструктуризації, який передбачає порядок і строки погашення заборгованості. Якщо план затверджено судом, людина має виконувати його умови.

Якщо реструктуризація неможлива або план не виконується, суд може перейти до процедури погашення боргів за рахунок майна боржника. Після її завершення суд вирішує питання про звільнення людини від зобов'язань, які підлягають списанню.

Визнання банкрутом має і довгострокові наслідки. Протягом п'яти років після завершення процедури людина повинна письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, поруки чи застави. Також протягом цього строку повторно відкрити провадження про неплатоспроможність не можна, за винятком передбаченого законом випадку повного погашення боргів.

Чим ризикує власник бізнесу під час банкрутства компанії

Для підприємців процедура банкрутства має додаткові ризики. Один із них – субсидіарна відповідальність. Якщо буде встановлено, що власник або керівник своїми діями чи бездіяльністю довів компанію до неплатоспроможності, його можуть зобов'язати відповідати за борги підприємства.

Банкрутство юридичної особи не завжди означає, що її власник захищений від претензій кредиторів. Якщо є підстави вважати, що саме дії керівництва призвели до неплатоспроможності, питання особистої відповідальності може розглядатися окремо– пояснює Сергій Литвиненко.

Ще один ризик – це операції з майном компанії напередодні банкрутства. Арбітражний керуючий перевіряє попередні правочини, зокрема передачу активів пов'язаним особам. Якщо такі угоди суперечили вимогам закону або були спрямовані на виведення майна, їх можуть оскаржити в суді. Також банкрутство компанії не скасовує особистих поручительств її власника.

Якщо людина поручилася власним майном за кредит підприємства, кредитор може вимагати виконання цих зобов'язань незалежно від того, що відбувається з компанією.

Окремо закон встановлює обов'язок керівника звернутися до господарського суду у визначених випадках неплатоспроможності. Зокрема, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів унеможливить виконання зобов'язань перед іншими або якщо зобов'язання, строк виконання яких настав, перевищують вартість активів підприємства. На звернення відводиться місяць.

Зазначимо! Несвоєчасне реагування може створити додаткові юридичні ризики.

Водночас банкрутство не завжди є найкращим рішенням для бізнесу. Якщо підприємство ще має перспективи відновлення, варто розглянути превентивну реструктуризацію або домовленості з кредиторами. Це може допомогти уникнути ліквідації та зберегти діяльність компанії.

Зауважимо, правила для малого бізнесу можуть змінитися. У вересні 2026 року Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №15024, який передбачає спрощену процедуру банкрутства для мікро- та малого підприємництва. Документ пропонує, зокрема, скоротити строки розгляду таких справ до 180 днів і зменшити адміністративне навантаження. Однак станом на час підготовки матеріалу це ще законопроєкт, а не чинні правила.

До слова, в Україні почали впроваджувати механізм превентивної реструктуризації. Це дозволяє зберегти компанію і легше вирішити конфлікт між боржником та кредиторами. Під час процедури діє гнучкий мораторій на примусове стягнення боргів чи виконання судових рішень. Тобто сторони мають час для проведення переговорів.