Чому метро в Києві зупиняється під час відключень світла – пояснення

Ви їдете в метро, поїзд раптово зупиняється в тунелі, гасне світло, а за кілька хвилин вагон повільно повзе до найближчої станції. За останні тижні таке пережили тисячі киян. У понеділок, 2 листопада, через екстрені відключення частково зупинилися "зелена" і "червона" лінії, фунікулер і швидкісний трамвай. Чому так відбувається, чому минулої зими метро так не зупинялося і чи зміниться ситуація найближчим часом, розкажемо далі.

Що сталося з метро 2 листопада

Вранці 2 листопада у Києві та області ввели екстрені відключення електроенергії через російські атаки на енергосистему. Звичайні графіки на цей час не діяли.

За даними КМДА, на "зеленій" лінії поїзди тимчасово не курсували між станціями "Осокорки" і "Червоний хутір". Причиною стали значні коливання напруги від зовнішніх центрів живлення. "Червона" лінія якийсь час працювала лише між "Академмістечком" і "Арсенальною", тобто наземну ділянку зупиняли. "Синя" лінія працювала без змін.

Крім того, призупинили:

• швидкісний трамвай на Борщагівській лінії;

• електротранспорт на проспекті Відрадному;

• фунікулер.

Головна причина: у Києві немає власної генерації

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко пояснив, що зупинки метро повторюватимуться саме через брак у Києві внутрішньої генерації. За його словами, це основна причина.

Масштаб проблеми видно з цифр:

• з січня 2026 року, коли зруйнували генеруючі потужності столиці, вся власна генерація Києва становить менше 100 МВт;

• за нинішньої погоди місто споживає 1–1,2 ГВт, а при морозі –10…–12°C споживатиме 1,8–2 ГВт;

• Київ споживає 12–15% усієї електроенергії країни.

Тобто власних потужностей міста не вистачає навіть на повне покриття критичної інфраструктури, і Київ майже повністю залежить від електроенергії з об'єднаної енергосистеми. А її доставляють через підстанції, по яких Росія б'є щодня.

Чому до січня 2026 року метро не зупинялося

Різниця саме в генерації. До січня 2026 року, поки в місті працювали власні станції, елементи метрополітену і водоканалу можна було легко переключити на повноцінне резервне живлення через внутрішні розподільчі мережі. Зараз, за словами експерта, такої можливості немає.

Що таке резервне живлення метро і чому його не вистачає

Резервне живлення на більшості об'єктів є, але повноцінної роботи воно не забезпечує. Харченко описав, як це виглядає з вагона:

"Якщо ви потрапляли в ситуацію, коли відключається метрополітен, то бачили, що потяг зупинився, темно, а потім щось там загорілося – і потяг тихо "почапав" до найближчої станції. Це резервне живлення. Воно може забезпечити спрощений і базовий режим роботи, але не повноцінне обслуговування", – пояснив експерт.

Отже, резерву вистачає, щоб довезти людей до станції, але не щоб метро далі возило пасажирів у звичайному режимі.

Чому не можна просто поставити генератори

Генератора, навіть потужного, для метро замало. Колишній голова "Укренерго" Володимир Кудрицький пояснив, що для цього тягові підстанції метро треба обладнати дизельними чи газовими електростанціями, які покривали б його споживання. А ще потрібні системи накопичення енергії, бо в момент рушання поїзди споживають дуже великі пускові струми.

Чому одночасно зникає вода

Та сама логіка пояснює, чому під час відключень у кранах падає тиск. За словами Харченка, навіть дизельна електростанція на насосній станції, яка спалює 1200 літрів пального на годину, дає змогу лише втримати воду в трубах і резервуарах. Якщо вода зіллється, заповнювати систему знову доведеться 3–4 дні. Але подати воду на верхні поверхи багатоквартирних будинків такий резерв уже не може.

Тому часто води немає 3–4 години, а щойно повертається нормальне живлення, вона швидко з'являється.

Що ще впливає: пошкоджені підстанції

Атаки на високовольтні підстанції, які живлять Київщину, тривають щодня з серпня. За словами Харченка, критично важких пошкоджень немає, проте дрібного обладнання пошкоджено дуже багато, і часом саме воно не дає підстанції працювати.

Енергетичний експерт Геннадій Рябцев пов'язує нинішні перебої з коливаннями напруги і труднощами з передачею електроенергії з правого берега на лівий. Зауважимо, саме на лівобережній ділянці "зеленої" лінії поїзди й не курсували 2 листопада.

Коли метро перестане зупинятися

Швидкого рішення немає. Харченко вважає, що місту потрібно хоча б 700–800 МВт власної генерації: тоді наслідки ударів по високовольтних мережах можна було б суттєво пом'якшувати. Але побудова таких потужностей за участі приватних інвесторів, за його оцінкою, займе 3–3,5 року.

Утім, експерт наводить і обнадійливий прогноз. Якби не було нових атак, за три дні Київ перейшов би до режиму максимум 4 години обмежень на добу, а ще за три-чотири дні – взагалі без обмежень. Проте удари тривають щодня, середня хвиля атак припадає на кожен тиждень, а велика – приблизно на кожні три тижні.

Що робити пасажирам, якщо метро зупинилося

• Не виходьте з вагона самостійно в тунель. Резервне живлення розраховане саме на те, щоб довезти поїзд до станції.

• Закладайте більше часу на дорогу в дні масованих атак та екстрених відключень, бо саме тоді зупинки найімовірніші.

• Стежте за офіційними каналами КМДА, Київського метрополітену і "Київпастрансу": там оперативно повідомляють, які ділянки не працюють.

• Плануйте запасний маршрут, особливо якщо ви живете на лівому березі й щодня їздите "зеленою" лінією.

• Станції метро можуть працювати як укриття навіть тоді, коли поїзди стоять. 

Нагадаємо, 2 листопада, за інформацією КМДА, причиною обмежень роботи метро стали значні коливання напруги від зовнішніх центрів живлення.

Спочатку рух поїздів призупинили на ділянці зеленої лінії між станціями "Осокорки" та "Червоний хутір", а також на наземній ділянці червоної лінії. Синя лінія продовжувала працювати у звичайному режимі.

Також тимчасово зупиняли рух електротранспорту на Борщагівській лінії швидкісного трамвая та проспекті Відрадному.