Гроші без влади: що отримав Маск за 474 млн доларів на виборах у США

Ілон Маск спрямував на проміжні вибори в США 474 млн доларів, але майже в усіх випадках ці гроші не принесли йому бажаного результату. Демократи вже здобули більшість в обох палатах Конгресу США, а в Техасі їхній кандидат Джеймс Таларіко переміг республіканця Кена Пакстона. Понад 168 млн доларів із цієї суми пішли до суперкомітетів, які підтримували Пакстона, написав журналіст The Atlantic Чарлі Ворзел.

Цього року Маск став найбільшим донором за всю історію виборів у США серед тих, хто сам не балотувався. Його внески становлять близько чверті всіх грошей, які республіканці отримали у 2026 році. Зокрема, 216 млн доларів він передав власному політичному комітету America PAC. Значна частина цих грошей пішла на агітацію від дверей до дверей та рекламу. Решта дісталася окремим республіканським кандидатам і організаціям на рівні штатів та федерації.

Таларіко першим із демократів за 38 років переміг на виборах до Сенату в Техасі. Маска та інших багатих донорів він зробив одним із головних сюжетів кампанії. Під час промови після перемоги Таларіко заявив, що штат надіслав повідомлення «кожному мільярдеру-мегадонору, кожному трильйонеру-мегадонору і людям нагорі: нас не підкорять».

Цей результат має два можливі пояснення. Одне з них: виборці відвернулися від мільярдера й справ, які він уособлює. Маск допоміг президенту США Дональду Трампу в кампанії 2024 року, але за останні два роки кілька разів політично схибив. Зокрема, невдало радив адміністрації в Департаменті з урядової ефективності (DOGE). У 2025 році він підтримав невдалу кампанію на виборах до Верховного суду штату Вісконсин. Його гроші в Техасі могли навіть зіграти проти Пакстона: виборці побачили, що технологічний олігарх намагається купити вибори.

Маск був найпомітнішим серед технологічних керівників та інвесторів Кремнієвої долини, які охоче підтримали Трампа на другий термін. Вони розраховували на вигідні закони, зокрема щодо криптовалют, і майже повну відсутність регулювання розвитку ШІ та вимог до його безпеки. Трамп допустив їх до роботи в уряді. Через DOGE Маск та інші необрані фахівці ненадовго отримали контроль над державними агентствами, даними й кадровою політикою.

Багатьох американців це, схоже, відштовхнуло. У вівторок країна проголосувала проти майже всіх ініціатив щодо будівництва дата-центрів, а також проти кандидатів, які їх підтримували. За даними екзитполів, більшість виборців глибоко стурбовані корупцією в уряді та штучним інтелектом. Цього виборчого циклу Маск уособлював майже все, від чого американці, схоже, втомилися: олігархію, дата-центри та ШІ, політику MAGA і кумівство, поєднані в одній людині.

Тепер Маску й технологічним керівникам доведеться переглянути політичну стратегію. Новий Конгрес може виявитися відверто ворожим до їхніх інтересів. Можливо, це вже почалося. Кілька тижнів тому Маск погрожував помстою, якщо демократи спробують розпочати розслідування щодо нього. Щойно з'явилися результати, він видалив допис із закликом голосувати за республіканців.

Є й інше пояснення результатів: величезні гроші донорів дають дедалі меншу віддачу, особливо на проміжних виборах за непопулярної адміністрації та Конгресу. Можливо, жодних грошей не вистачило б, щоб допомогти настільки проблемному кандидату, як Пакстон. У будь-якому разі рекордні витрати Маска стали перевіркою його впливу, привабливості, ролі символу технологічної індустрії та ШІ або просто сили його статків. За всіма цими пунктами результати для нього невтішні, а подекуди й принизливі.

У травні 2025 року Маск заявляв, що надалі «значно скоротить» політичні витрати. Проте згодом він змінив рішення. Мотиви його витрат могли бути різними. Один із них — фінансовий. Особливо в Техасі, де базуються SpaceX, Tesla та сам Маск. Конгрес під контролем республіканців міг би допомогти його компаніям отримувати більше державних контрактів. Республіканці, орієнтуючись на адміністрацію Трампа, значно менше намагалися б регулювати сферу штучного інтелекту. Це було б вигідно Маску.

Є й ідеологічний мотив: його постійні дописи свідчать, що праві й антиіміграційні погляди для нього щирі. Нарешті, марнославство і влада. Майже самотужки підтримавши республіканців у цьому циклі, Маск не лише здобув би прихильність законодавців-республіканців, а й довів би, що саме він визначає, хто переможе.

Можливо, найважливіший мотив — власна вразливість Маска перед державним наглядом. Багато демократів у Конгресі прямо говорили про розслідування щодо його компаній і контрактів. Реальною є й перспектива, що Конгрес під контролем демократів розслідуватиме його роботу в DOGE. Через це Трамп нещодавно сказав в розмові з одним із подкастерів, що помилує Маска та інших причетних до DOGE.

Втім, програш не означає, що Маск утратив значення в багатьох найважливіших світових питаннях. Він може самотужки утримувати структуру, яку називають «тіньовим Національним комітетом Республіканської партії». На це йому вистачає близько 0,05% власних статків. Для людини зі статками в мільйон доларів це як пожертва приблизно в 500 доларів.

Політичні внески Маска повторюють логіку купівлі Twitter. Платформу, яка ніколи не мала вдалої бізнес-моделі, він придбав і одразу відштовхнув рекламодавців. Для бізнесу це була величезна помилка. Але Маск хотів зробити з платформи політичну зброю, тому збитки не мали для нього вирішального значення. Він міг покрити їх або перенести на баланс іншої компанії.

Маск також використовує статки, об'єднуючи компанії. Це розмиває їхню окрему фінансову звітність і збільшує ринкову вартість. Його метою було вплинути на політичну та культурну дискусію й стати однією з її центральних постатей. Купівля Twitter допомогла створити навколо Маска образ героя у певних правих колах, де його сприймають як борця за свободу слова.

Внески на вибори стали ще одним способом впливати на дискусію. Республіканські кандидати витрачали частину цих грошей на рекламу, яку виборці бачили по телебаченню, у телефоні чи в поштовій скриньці. Для Маска не менш важливий сигнал, який посилають ці гроші: що за дрібницю він може купити собі безкарність. Або що, попри суперечливу репутацію, він незамінний для майбутнього консерватизму в США. Маск — майстер видовищ, який уміє переконати людей повірити в його розповідь про майбутнє. Можливо, внески були для нього способом стати головним героєм виборів, на яких його самого не було в бюлетенях.

Подальші перспективи Маска невідомі. Як уже визнали інші технологічні керівники, на нього можуть чекати обмеження й регулювання. Сам Маск уже пише про привабливість перенесення дата-центрів у космос. Результати виборів можна прочитати й так: виборці зробили те, на що не наважувалися ні інвестори, ні багато політиків. Вони відкинули історію, яку Маск розповідає про себе: про непересічну постать, здатну за допомогою грошей утілити будь-який свій каприз.

Перехід Сенату під контроль демократів став можливим завдяки перемогам у кількох традиційно республіканських штатах, зокрема в Айові та Канзасі.

Україна водночас втрачає в Конгресі давніх партнерів: про намір піти з політики заявили колишній лідер більшості в Сенаті Мітч Макконнелл, сенатор Том Тілліс та ще четверо республіканців.

Маск уже викликав невдоволення американських політиків, які підтримують Київ, незалежно від партійної належності. Республіканець із Техасу Ден Креншоу наприкінці жовтня розкритикував пояснення Маска щодо обмеження Starlink для України. Тілліс висловив обурення тим, що важливий для західних країн інструмент залежить від примх одного генерального директора.

Про те, чого Україні чекати від Вашингтона після перемоги демократів, у статті ZN.UA «Трамп програв Конгрес, але не владу: чого Україні чекати від США?» пише надзвичайний та повноважний посол, колишній посол України у США Олег Шамшур.