Які права у спійманих за СЗЧ і де їх можуть утримувати: слідами подій на Петропавлівській Борщагівці

Гучний інцидент на Петропавлівській Борщагівці під Києвом розслідують правоохоронні органи. За однією в версій, у будинку, у якому дислокувалася частина НГУ і який штурмував натовп, утримувалися військові, яких підозрювали у СЗЧ. Так, командувач Національної гвардії Олександр Півненко сказав, що чотири чоловіки, яких затримали його підлеглі і яких доправили до медичного центру через скарги на здоров’я, перебували саме в такому статусі.

Самовільне залишення військової частини так само, як і дезертирство, - це статті Кримінального кодексу України. Проте будь-яка людина не вважається винною, поки суд не винесе такий вирок. Для розшуку, затримання, тримання військовослужбовців, які вчинили СЗЧ, закон передбачає окремий юридичний порядок, відхилення від якого є перевищенням службових повноважень і самоуправством.  Що треба знати про СЗЧ і свої права як підозрюваного - в огляді Коротко про.

Як фіксується СЗЧ

Перші 3 години. Коли підлеглий зник, не виходить на зв’язок і є підозра, що він взяв собі "відгул", безпосередній командир насамперед проводить службове розслідування: опитує побратимів зниклого, зв’язується з його родичами, організовує першочергові заходи для встановлення місця можливого перебування.

Якщо військовослужбовець не з’являється на службі більше 3 годин і не дає про себе знати, подається рапорт командуванню військової частини. Звідти надсилають повідомлення до зонального відділу Військової служби правопорядку та до вищого командування.

Перші 3 доби. Це строк, на який поширюється дисциплінарна або адміністративна, але не кримінальна відповідальність. Прогульнику, якщо він не довів поважні причини відсутності, загрожує догана, пониження у званні (наприклад, з сержанта до рядового), утримання на гауптвахті строком від 10 до 15 діб або штраф від 1700 до 3400 гривень. Рішення про дисциплінарну відповідальність ухвалює командування, про адміністративну - виключно суд.

Якщо командир оформив відповідні документи, грошове забезпечення та преміальні за безпідставні прогули не нараховуються, але відновлюються після повернення.

Більше 3 діб. Якщо цей термін перевищений, проти військового можуть ініціювати кримінальну справу за статтею  407 ККУ. В умовах воєнного стану це загрожує позбавленням волі на строк від 5 до 10 років, але є механізм (про нього розкажемо нижче), який дозволяє уникнути в’язниці за перше СЗЧ. Командування частини повідомляє про порушника у Військову службу правопорядку, Державне бюро розслідувань -  спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони та вище командування.

Відомості про кримінальне правопорушення вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань, фігуранта справи оголошують у кримінальний розшук.

Хто займається розшуком

Військова частина. На етапі перших 3 діб в/ч має спробувати встановити місцезнаходження військового і передати цю інформацію до Військової служби правопорядку.

Військова служба правопорядку займається розшуком на всіх його етапах, координує дії у межах Збройних Сил та взаємодіє з іншими правоохоронними органами. Інформація про розшукувану особу вноситься в бази Національної поліції та Державного бюро розслідувань. 

Національна поліція здійснює розшукові заходи в межах кримінального провадження. Це можуть бути перевірки за адресою проживання або можливими місцями перебування, під час патрулювання, опитування осіб, так чи інакше пов’язаних з розшукуваним, використання інформації з систем відеоспостереження, відстеження геолокації мобільного телефона, моніторинг інтернет-активності тощо.

Державне бюро розслідувань видає Нацполіції письмове доручення на розшук, в ході слідства за кримінальною справою з’ясовує обставини СЗЧ, за потреби клопочеться про дозвіл на негласні розшукові дії.

Патруль військової частини може брати участь у розшуку та затриманні особи, яка в СЗЧ, якщо він призначений наказом начальника гарнізону для підтримання правопорядку. Затриманого мають негайно передати органам ВСП.

Патрулі ТЦК та СП не мають права затримувати і кудись доставляти військових, як і інші сторонні особи. Максимум, може йтися про "громадське затримання", коли порушника утримують на місці до приїзду представників ВСП або Нацполіції.

Куди доставляють після затримання

Якщо військовий відсутній в частині менше 3 діб або більше, але кримінальна справа ще не порушена, діє адміністративна процедура затримання. Порушника доставляють до кімнати тимчасового затримання або на гауптвахту в підрозділі Військової служби правопорядку чи у військовій комендатурі.

Таке затримання зазвичай має тривати до 3 годин, але правовий режим воєнного стану дозволяє розтягувати його до 3 діб. За цей час на порушника можуть скласти адміністративний протокол, і тоді рішення про подальше перебування на гауптвахті виносить суд, а можуть просто провести виховну бесіду.

Далі на військового складають припис і відправляють до його частини, якщо в основі СЗЧ не було конфлікту з командуванням. Або до резервного батальйону. В обох цих випадках він продовжує нести службу, грошове та речове забезпечення відновлюється.

Важливо знати: час адміністративного затримання починається з хвилини фактичного обмеження волі військовослужбовця - коли його зупинив патруль ВСП чи поліції, а не з моменту прибуття до місця тимчасового тримання та оформлення паперів.

Якщо кримінальна справа розслідується, вступає в дію Кримінальний процесуальний кодекс України. Поліція чи ВСП складають протокол за порядком ст. 208 КПК (обмеження волі без ухвали суду) і передають порушника до Державного бюро розслідувань. Протягом 24 годин слідчий ДБР за погодженням з прокурором зобов'язаний вручити військовому повідомлення про підозру. Сам військовий у цей час утримується на гауптвахті або в кімнаті тимчасового затримання.

Протягом 72 годин слідчий у справі передає клопотання до слідчого судді про обрання для підозрюваного запобіжного заходу - тримання під вартою або в СІЗО. 24 червня цього року Конституційний суд визнав неконституційним безальтернативний арешт для військових. Законопроєкт, яким до КПК вносяться відповідні зміни, Верховна Рада ще не розглянула, але суди вже можуть призначати більш м’які запобіжні заходи, зважаючи на загальну практику.

Візьміть до уваги: кримінальна справо по СЗЧ чи дезертирству може бути порушена на етапі адміністративного затримання, якщо з’ясується, що військовий не має наміру повертатися на службу чи до виконання бойових завдань.

Хто може застосовувати до військового силу

Застосовувати до військового фізичну силу та спецзасоби - кайданки або гумові кийки чи навіть зброю - мають право виключно уповноважені законом органи і лише у виняткових випадках: для припинення опору, спроби втечі та якщо порушник становить загрозу для оточуючих.

Такими органами є:

• Військова служба правопорядку та Національна поліція,
• Служба безпеки та Держбюро розслідувань,
• військові патрулі на території гарнізону або військової частини та безпосередні командири, якщо на них вчиняється напад або йдеться про підбурювання до бунту.

Не мають права застосовувати силу представники ТЦК та СП, інші військові без обґрунтованого наказу командира.

Які права у затриманого за СЗЧ

Байдуже, адміністративне чи кримінальне затримання, підозрюваний у СЗЧ має чіткий перелік конституційних та процесуальних прав, які ніхто не може обмежувати.

Право на захист. Воно діє з першої хвилини фактичного затримання. Військовий має право вимагати присутності адвоката ще до початку будь-яких опитувань чи підписання документів. Якщо коштів на адвоката немає, правоохоронці зобов’язані негайно викликати чергового адвоката по лінії безоплатної правової допомоги.

Право на дзвінок рідним. Воно також працює з перших годин затримання. Людина може самостійно зателефонувати родичам і повідомити, де вона перебуває і чому. Якщо телефон вилучили як "речовий доказ" - а це трапляється - обов'язок повідомити родичів покладається на службових осіб, які оформлюють затримання.

Право на мовчання. Затриманий має повне право не давати будь-яких пояснень без адвоката чи взагалі нічого не говорити про себе, своїх близьких чи обставини СЗЧ.

Право на медичну допомогу. У разі поганого самопочуття або травм під час затримання належить викликати медиків. Усі тілесні ушкодження мають бути зафіксовані у лікарській довідці.

Право на строки. Якщо термін у 24 години для вручення підозри або у 72 години до рішення суду порушені, затриманий підлягає негайному звільненню.  Жодних "тимчасових пунктів дислокації", як у Петропавлівській Борщагівці, законом не передбачено.

Як уникнути кримінальної відповідальності

Зміни, внесені до Кримінального кодексу під час війни, дозволяють уникнути кримінальної відповідальності за перше СЗЧ. Для цього потрібно зробити наступні кроки:

1. Виявити добру волю на повернення на службу. Самостійно прибути до своєї військової частини або ВСП, або  прокурора, який займається військовими питаннями, або територіального управління ДБР. Це можна зробити і після затримання, але суд зважуватиме, наскільки людина була щира у своїх намірах.
2. Написати рапорт про бажання продовжити службу та отримати лист-погодження від командира своєї або іншої військової частини (не секрет, що чимало військових використовують СЗЧ для переведення на нове місце).
3. Подати клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності слідчому ДБР або прокурору, який наглядає за кримінальної справою. Слідчий спрямує клопотання до суду. Нові ініціативи передбачають, що слідчий сам зможе закривати справу, але такі зміни до КПК ще не ухвалені.
4. Після рішення суду про закриття кримінальної справи повернутися до визначеного місця служби. З дня видачі командиром наказу про поновлення на посаді відновлюється грошове та інші види забезпечення.