Мінекономіки пропонує розподіляти квоту на експорт брухту через аукціони

У підготовці цього документа брали участь і представники металургійної галузі. Міністерство економіки та довкілля винесло на громадське обговорення проєкт постанови Кабміну про експериментальний проєкт із розподілу квоти на експорт брухту та відходів чорних металів (код УКТ ЗЕД 7204). Квоту пропонують розподіляти на електронних аукціонах, а ліцензії на експорт видавати в межах отриманих обсягів. Про це йдеться у повідомленні відомства, пише GMK Center.

Аукціони відбуватимуться в електронній торговій системі Прозорро.Продажі. Проєкт визначає умови їхньої організації та участі в них, порядок оформлення результатів торгів і набуття переможцями права на використання відповідного обсягу квоти.

На думку міністерства, механізм має забезпечити рівний доступ до квоти для бізнесу різного масштабу. Для цього передбачено заходи проти надмірної концентрації квоти й антиконкурентних практик. Окремо врегулюють використання отриманих обсягів і повторний розподіл невикористаних залишків.

Дотримання встановленого обсягу експорту контролюватимуть через облік і моніторинг використання квоти. Для цього Мінекономіки, Держмитслужба й електронна торгова система обмінюватимуться даними. За підсумками експерименту планується оцінити ефективність механізму та підготувати пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері регулювання експорту металобрухту.

У коментарі GMK Center президент «Укрметалургпром» Олександр Каленков так прокоментував вищезазначений проєкт постанови Кабміну:

«На тлі обговорення тимчасового відкриття експорту брухту чорних металів постає ключове питання — що від цього отримає держава. Приводом для обговорення стало тимчасове зниження попиту на брухт в Україні. Якщо для його підтримки дозволити експорт частини обсягу, то під час вивезення до ЄС із нульовим митом ефект для держави буде практично нульовим: заготівельники брухту — це переважно ФОП, які сплачують мінімальні податки.

Тому необхідний механізм, за якого певна частина брухту виділяється на експорт, а держава отримує дохід. Нехай не €300/т, як за переробки в металопродукцію, але хоча б відчутну суму.

У підготовці рішення про експеримент брали участь і металурги, зокрема «Укрметалургпром». Запропоновано три ключові параметри:

1. Обсяг. До 200 тис. т на рік (50 тис. т на квартал) із можливістю перегляду в бік зменшення, якщо підприємства нарощуватимуть виробництво, а обстріли цьому не завадять.
2. Аукціонний механізм. Він забезпечує конкуренцію і прозорість.
3. Початкова ціна. Її визначення є принципово важливим.

Український ринок експорту брухту, м’яко кажучи, сірий та непрозорий. Два гравці фактично його монополізували, про що свідчать, зокрема, обсяги експорту 2025 року. Вони можуть домовитися між собою, поділити обсяг і виставити на аукціоні мінімальну ціну. Якщо торги розпочнуться з «нуля», учасники, можливо, додадуть до стартової ціни €10–20/т (і це ще під питанням), на чому все й зупиниться. Тому вкрай важливо встановити мінімальну ціну, яка забезпечить державі реальний дохід.

Ми розуміємо логіку розрахунків Мінекономіки. За продажу на внутрішньому ринку заготівельники брухту отримують достатню норму прибутку, а з урахуванням того, що чимало галузей української економіки нині працюють у збиток, це феноменальний результат. До неї додається надприбуток від експорту через Європу без сплати мита в €180/т із подальшим споживанням на польських підприємствах (із заміщенням польського брухту) або постачанням до Туреччини. За нашими розрахунками, за найобережнішої оцінки він становить €120–130/т, а в максимальному варіанті — €150/т і більше.

Тому стартову ціну доцільно встановити на такому рівні, щоб, з одного боку, забезпечити конкуренцію, а з іншого — не допустити повторення ситуації, коли державу «ошукали» під час експорту через країни ЄС без сплати мита. У проєкті постанови визначення початкової ціни покладено на Мінекономіки.

Окрім створення самого експериментального механізму, необхідно коректно підійти до визначення початкової ціни на аукціонах, щоби держава вкотре не втратила гроші. Так, несплата мита у 2025 році коштувала бюджету понад 2 млрд грн недоотриманих надходжень. Такі кошти державі важливо не втрачати, а дієвий механізм дозволить збалансувати ринок».