НАБУ завершило розслідування «операції Мідас»: розкрито схеми на $111 млн

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) 4 листопада оголосили про завершення досудового розслідування у справі «Мідас». Ця справа стосується діяльності високорівневої злочинної організації, яка, за даними слідства, створила масштабну корупційну схему для впливу на стратегічні підприємства державного сектору.

Основними мішенями угруповання були АТ «НАЕК «Енергоатом» та підприємства, що підпорядковувалися Міністерству енергетики. Члени злочинної організації систематично отримували неправомірну вигоду від контрагентів цих компаній, вимагаючи від 10% до 15% від вартості укладених контрактів.

Для легалізації незаконно отриманих коштів було створено окремий «офіс». Згідно зі встановленими слідством даними, протягом 2020-2025 років до цього офісу надійшло понад 111 мільйонів доларів США та 12 мільйонів євро готівкою зі сфери енергетики. Задля відмивання цих грошей використовувалися різноманітні фінансові інструменти, включаючи криптовалюту, цінні папери та закордонний інвестиційний фонд.

У межах розслідування, 10 листопада 2025 року НАБУ оголосило про підозру семи особам. Серед них фігурують відомі імена: бізнесмен і співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (відомий за записами НАБУ як Карлсон), колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк (Рокет) та виконавчий директор із безпеки «Енергоатома» Дмитро Басов (Тенор). Також підозри отримали четверо представників так званого «бек-офісу з легалізації коштів»: Олександр Цукерман (Шугармен), Ігор Фурсенко (Рьошик), Леся Устименко та Людмила Зоріна.

НАБУ та САП вжили заходів щодо арешту активів злочинної організації як в Україні, так і за її межами. Правоохоронці заявляють, що пошук та арешт активів триватимуть і надалі. Крім того, з матеріалів цієї справи виділено низку інших проваджень, де розслідування фактів надання та отримання неправомірної вигоди, а також відмивання коштів в інтересах інших осіб, триває.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) вже продовжив строк тримання під вартою для Ігоря Миронюка, одного з ключових фігурантів, зменшивши розмір альтернативної застави до 25 мільйонів гривень. Водночас ВАКС скасував обов'язок носіння електронного браслета для колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, проте інші процесуальні обмеження для нього продовжені на два місяці.

Справа «Мідас» стала яскравим прикладом системної корупції, що може пронизувати стратегічно важливі державні підприємства. Вона демонструє складність схем, які використовують зловмисники для збагачення, та необхідність залучення різноманітних фінансових інструментів, таких як криптовалюта та закордонні інвестиційні фонди, для приховування слідів.

Розслідування таких масштабних корупційних схем вимагає значних ресурсів та злагодженої роботи антикорупційних органів. Завершення досудового розслідування дає надію на притягнення до відповідальності осіб, які, за даними слідства, завдали значних збитків державному бюджету та підривали довіру до енергетичного сектору України.

«НАБУ та САП завершили досудове розслідування у справі високорівневої злочинної організації, члени якої вибудували масштабну корупційну схему впливу на діяльність стратегічних підприємств державного сектору, зокрема АТ «НАЕК «Енергоатом», отримання неправомірної вигоди та відмивання коштів», – йдеться в повідомленні «Главкома» з посиланням на НАБУ.

«Встановлені слідством суми, акумульовані та переміщені до цього офісу у готівці зі сфери енергетики протягом 2020-2025 років, склали понад $111 млн та €12 млн. Детективами встановлено також факти надходження у розпорядження злочинної організації коштів з інших джерел. Для відмивання коштів використовували різні фінансові інструменти, зокрема криптовалюту, цінні папери та закордонний інвестиційний фонд», – додали у заяві НАБУ.

Історія «операції Мідас» є важливим уроком про те, як далеко можуть зайти корупційні схеми та наскільки складним може бути їх розкриття. Це розслідування підкреслює неперервну боротьбу за прозорість та законність у критично важливих секторах економіки, а також необхідність подальшого посилення антикорупційних механізмів.