Плохо для Трампа, хорошо для Киева: как выборы меняют состав Конгресса и что это означает для Украины

Американські вибори, за якими стежив увесь світ, виправдали попередні прогнози – Республіканська партія Дональда Трампа зазнала нищівної поразки. Про втрату республіканцями обох палат стало відомо вже за кілька годин після закриття виборчих дільниць. І навіть більше – вони втрачають ті штати, де десятиліттями вигравали лише "червоні". Зокрема Канзас, де востаннє демократа було обрано до Сенату 94 роки тому.

Попри очікуване раніше оскарження результатів та заяв про "фальсифіковані" вибори, президент Трамп, схоже, з поразкою змирився. Втім, своєї провини у провалі власної партії він не визнає – заявляє, що все було б інакше, якби його ім’я було у бюлетені.

Хоча очевидно, що саме дії президента та катастрофічне падіння його рейтингів зіграли на руку демократам. Тож США накрила "синя хвиля", і саме Демократична партія господарюватиме тепер на Капітолійському пагорбі.

Це багато значить і для України. З'являється певна противага Трампу, водночас багато активних прихильників Києва з обох палат і партій залишилися або з'явилися у Конгресі. Щоправда, є й втрати – низка проукраїнських політиків не балотувалися або не змогли виграти перегони.

Станом на середину дня 4 листопада у США ще продовжують рахувати бюлетені – але вже можна підбити головні підсумки виборів. А також проаналізувати ситуацію з проукраїнськими обличчями нового Конгресу.

Сенсаційно перефарбовані штати

У США про перемогу демократів на виборах до Сенату стало відомо ще пізнього вечора 3 листопада. Тобто практично відразу після завершення голосування.

Швидше за все, демократи здобули 54 місця з необхідного для більшості 51. Республіканську партію представлятимуть 44 сенатори. Ще два місця залишаються невизначеними – у Міссісіпі та Алясці, де представники двох партій мають мінімальний розрив у голосах. Втім, вони вже не стануть вирішальними.

На виборах до Сенату Демократична партія спромоглася не лише отримати необхідний приріст у чотири місця, а й "перефарбувати" у синій найбільш республіканські штати – Канзас, Техас, Огайо, Північну та Південну Кароліни.

Найнеочікуванішою стала їхня перемога у Канзасі – штаті, який з 1932 року не мав сенатора-демократа. Її здобув Адам Гамільтон, який обійшов чинного сенатора-республіканця Роджера Маршалла.

Не менш принизливої поразки республіканці зазнали у Техасі, який завжди був одним з найстійкіших республіканських штатів. У виборчих перегонах, які стали найдорожчими в історії виборів до Сенату (сукупно партії та їхні донори витратили понад 570 млн доларів), переміг колишній вчитель Джеймс Таларіко, обійшовши у запеклій боротьбі генпрокурора штату Кена Пакстона.

Якщо до Сенату цього разу переобирали третину законодавців, то Палату представників – усю.

Перемога демократів на виборах до неї була фактично гарантованою. Для отримання більшості їм потрібно було здобути лише три нові місця. Виглядає, що "сині" в результаті вибороли у нижній палаті Конгресу 228 місць з необхідних їм 218. Республіканці поки що здобули 139 місць. 70 мандатів ще залишаються нерозподіленими, а підрахунок у деяких округах може зайняти кілька днів.

І на Сенат, і на Палату представників чекають великі зміни у керівництві. Й вони обіцяють бути позитивними для України. Та й загалом, баланс для проукраїнських сил у Конгресі має покращитися.

Чак Шумер може очолити Сенат

Після складання присяги оновленим Конгресом 3 січня 2027 року на обидві палати очікує зміна керівництва.

У Сенаті буде новий лідер більшості, який фактично виконує обов’язки координатора законодавчого процесу, визначаючи розклад засідань та висуваючи законопроєкти на розгляд.

Цю посаду очікувано обійме Чак Шумер, лідер демократичної меншості у чинному скликанні.

Це гарна новина, адже за попереднього складу Сенату він очолив кампанію з розблокування законопроєкту про допомогу Україні, тиснучи на спікера Палати представників Майка Джонсона. Шумер також відвідував Україну у другу річницю повномасштабного російського вторгнення.

Крім нього до Сенату було обрано чи переобрано ще низку явних прихильників Києва.

У штаті Огайо сенаторське крісло до 2025 року обіймав чинний віцепрезидент Джей Ді Венс – тепер там переміг демократ Шеррод Браун. Він входив до Групи підтримки України у Сенаті і закликав до посилення допомоги Києву.

Вочевидь Браун продовжуватиме дотримуватися цієї лінії, адже Огайо є одним з найбільших осередків української діаспори у США.

Ще один друг України – демократ Кріс Кунс, який забезпечив собі четвертий термін від штату Делавер.

Як очікується, він очолить один з найвпливовіших комітетів Сенату – з міжнародних відносин. Це, зокрема, дозволить йому зіграти ключову роль у просуванні законопроєктів у сфері зовнішньої політики, а отже, і щодо України.

А також – ініціювати слухання та розслідування дій адміністрації Трампа у зовнішній політиці.

Демократи вже заявляли, що візьмуться розслідувати законність "дизельної угоди" з Росією, а завдяки більшості у Сенаті та обранню Кунса очільником комітету матимуть усі можливості для цього.

Цікава ситуація склалася на виборах у Мічигані, де переміг Абдул Ель-Сеїд – представник лівого крила Демократичної партії, якого деякі медіа навіть приписують до соціалістів. Він активно критикує надання військової допомоги Ізраїлю, але водночас виступає за підтримку України. Мовляв, допомагаючи Києву, США беруть участь "у справедливій боротьбі, щоб захистити суверенну державу від вторгнення з боку сусіда; це повністю відповідає міжнародному праву".

Водночас у новому складі Сенату не буде однієї з найбільш активних демократок у питанні допомоги України. Джин Шахін, сенаторка від Нью-Гемпширу, вирішила не переобиратися. Її місце виграв демократ Кріс Паппас – втім, він також висловлювався за підтримку Києва та посилення санкцій проти Росії.

Джеффріс, Віндман та інші прихильники України

На Палату представників так само чекають великі зміни, і для України вони виглядають цілком позитивними.

Насамперед втрачає посаду спікер Палати представників республіканець Майк Джонсон, який запам’ятався блокуванням військової допомоги Україні.

Швидше за все, після 3 січня палату очолить лідер демократів у Палаті представників Хакім Джеффріс. Для обрання йому знадобиться щонайменше 218 голосів конгресменів, що вочевидь не становить проблеми.

Джеффріс – послідовний прихильник України та критик послаблення санкцій проти Росії.

"Ми не можемо допустити падіння України. Інакше, швидше за все, Америці доведеться втрутитися в конфлікт – не лише з нашими грошима, а й з нашими військовими", – заявляв він у 2024 році.

Того ж року Джеффріс відіграв центральну роль у боротьбі за схвалення законопроєкту про допомогу Україні. Він пообіцяв Джонсону підтримку серед демократів, якщо MAGA-крило республіканців спробує його усунути.

Тепер Джеффріс отримає фундаментальні повноваження – вирішувати, який із законопроєктів ставити на голосування, а отже, і блокувати небажані для демократичної більшості законодавчі ініціативи. Він також стає головним переговірником із Сенатом та адміністрацією президента і призначає голів комітетів.

Керівництво останніми є ще одним із впливових інструментів, які відкриваються перед переможцями виборів до Палати представників. Адже комітети супроводжують законопроєкт на всіх етапах його створення та опрацювання – до винесення на розгляд палати. Крім того, члени комітетів проводять розслідування та слухання у своїх сферах (зокрема і міністрів) та здійснюють нагляд за роботою уряду.

Ключовий для України комітет – у закордонних справах.

Його, ймовірно, очолить переобраний демократ від Нью-Йорка Грегорі Мікс, який вже обіймав цю посаду за президентства Джо Байдена.

Мікс відомий своїми численними ініціативами на користь України. Саме він представив двопартійний законопроєкт,спрямований на блокування так званої "дизельної угоди" США і Росії під назвою "Про заборону корупційних угод щодо російської нафти". У ньому запропоновано скасувати ліцензії Міністерства фінансів, які уможливили експорт російського дизелю до США, та заборонити видачу таких у майбутньому. Є підстави вважати, що цей документ потрапить на розгляд Палати представників і, можливо, пройде голосування.

Мікс також долучився до підготовки ґрунту для подальшого розслідування "дизельної угоди". Варто також згадати, що саме за його ініціативи до Палати представників внесли 2025 року Ukraine Support Act – масштабний законопроєкт, який охоплює військову допомогу Україні (зокрема продовження положень щодо ленд-лізу), участь США в економічному відновленні після війни, запровадження санкцій проти Росії та нову процедуру пом’якшення санкційного тиску.

"ЄвроПравда" раніше детальнорозповідала про законопроєкт і голосування щодо нього. Тоді ініціативу підтримали 226 конгресменів – в тому числі й республіканці, проте до Сенату він не дійшов. Враховуючи прогнозоване зростання впливу Мікса як ініціатора законопроєкту, а також очікувані зміни на користь демократів у Сенаті – можна очікувати повторного розгляду.

Хоча, звісно, Трамп зможе заветувати законопроєкт, якщо Білий дім та конгресмени не домовляться про ймовірні компроміси.

Та на Міксі список прихильних до України членів Палати представників не завершується.

До палати також переобралася демократка українського походження Марсі Каптур. У попередньому скликанні вона співголовувала у Групі підтримки України та систематично виступала за посилення допомоги Києву.

Також зберіг мандат конгресмен-демократ українського походження Євген Віндман.

Уродженець Києва, він разом зі своїм братом Александром Віндманом відіграв ключову роль в ініціюванні першого імпічменту Трампа у справі про тиск на президента Володимира Зеленського, свідчивши проти глави Білого дому. Інтерв’ю "ЄП" з Віндманом про наслідки виборів до Конгресу читайте тут.

Але не демократами єдиними. До палати, найімовірніше, повертається проукраїнський республіканець – Джо Вілсон від Південної Кароліни.

Він, як і Марсі Каптур, є співголовою Групи підтримки України в Конгресі. Вілсон був одним з шістьох республіканців, які допомогли просунути процедурне голосування за Ukraine Support Act. Також у 2025 році республіканець ініціював законопроєкт про відновлення ленд-лізу для України, який так і не винесли на голосування – він "застряг" у профільному комітеті.

Гудбай, Вікторіє Спартц

Водночас один з найгучніших проукраїнських республіканських голосів Браян Фіцтпарік програє демократу Бобу Гарві у запеклій боротьбі у Пенсильванії. Він відомий своєю критикою рішень адміністрації Трампа, спрямованих на тиск на Україну. Також він є авторомзаконопроєкту "Закон Рональда Рейгана "Мир завдяки силі", спрямованого на заборону президентові знімати санкції з російських нафти та дизелю.

Не балотувалися на виборах проукраїнські республіканці Дон Бейкон та Мітч Макконелл.

А гарною новиною є те, що не змогла переобратися конгресвумен українського походження Вікторія Спартц.

На початку російського вторгнення вона засуджувала Кремль і підтримувала військову допомогу Україні, але згодом змінила позицію і долучалася до блокування законопроєктів про надання підтримки Києву. Називала українського президента Володимира Зеленського "ідіотом" та закликала українців змиритися з втратою територій.

Втім, відверто антиукраїнські голоси будуть у Палаті представників і без Спартц. Зокрема, найімовірніше в палату переобралася одіозна республіканка Анна Пауліна Луна від штату Флорида. Саме вона цього року організувала візит російських посадовців до Конгресу та заявляла про переслідування християн в Україні через звернення від підозрюваного у держзраді підсанкційного нардепа Олександра Дубінського. Також була співавторкою резолюції щодо "втоми від України" із закликом до зупинення допомоги Києву та досягнення "мирної угоди".

Хоча подібні наративи просувають не лише республіканці.

На виборах у Міннесоті перемогла демократка Ільхан Омар. Вона заявляє про підтримку України – але водночас виступає проти антиросійських санкцій, стверджуючи, що вони "означають колективне покарання російського населення". У 2022 році голосувала проти заборони імпорту російської нафти, природного газу та вугілля до Сполучених Штатів. Тоді ж вона писала, що "наслідки наповнення України зброєю на мільярди доларів є непередбачуваними та, ймовірно, катастрофічними". Цьогоріч Омар стала єдиною серед своїх однопартійців, яка виступила проти законопроєкту Ukraine Support Act.

Несподіванка від Трампа та "містер Вето"

Неочікувано, але Трамп заявив про готовність визнати результати виборів ледь не одразу після того, як стало зрозуміло, що республіканці програли. Адже останні тижні Білий дім концентрувався на перспективах оскарження результати виборів.

У вечірньому інтерв’ю The New York Times 3 листопада президент США заявив, що визнає результати та співпрацюватиме з демократами.

"Ми з нетерпінням чекаємо на співпрацю з ними. Ми, мабуть, щось придумаємо", – заявив Трамп у звичних для нього розмитих формулюваннях.

Це є очевидним натяком на його право вето, здатне заблокувати будь-яку законодавчу ініціативу демократичної більшості у Конгресі. Власне, Трамп за кілька днів до виборів анонсував, що у разі перемоги демократів йому доведетьсястати "містером Вето".

Але повноваження Трампа не є необмеженими – так само, як і повноваження Конгресу не є лише декорацією. Ключовий інструмент у руках законодавців – бюджет – здатний стати важелем впливу на Білий дім. Тоді адміністрації доведеться шукати точки дотику і компроміси у переговорах з Конгресом.

Не можна виключати, що й питання України можуть стати елементом такого торгу в суперечках між законодавцями-демократами та республіканською адміністрацією. Але двопартійна підтримка, яка залишається у новому складі Конгресу, дає підстави сподіватися, що "українське питання" таки не стане розмінною монетою.