У чому секрет штормової олії: моряцький лайфхак дивував вчених сотні років

Бенджамін Франклін зіткнувся з цим явищем у 1757 році, пливучи до Англії з дипломатичною місією, пише IFLScience.

Під час штормової погоди Франклін помітив, що вода за деякими кораблями виглядала надзвичайно гладенькою. Коли він запитав про це капітана, той відмахнувся від питання, вважаючи його очевидним: у море вилили олію з корабельної кухні. Моряки, пояснив він, вже давно використовували цей метод для заспокоєння води.

Ця практика була відома ще в давнину. Пліній Старший писав, що олія може заспокоювати море, а водолази іноді розбризкували її з рота, оскільки це заспокоювало поверхню та допомагало світлу проникати у воду.

Франклін вирішив перевірити це твердження, виливши олію у ставки. Він виявив, що навіть одна чайна ложка могла швидко заспокоїти ділянку завширшки кілька ярдів, зрештою поширюючись на площу до пів акра.

Франклін вважав, що олія зменшує тертя між вітром і водою. Пізніші дослідження показали, що цей процес є складнішим. У 1890-х роках дослідниця Агнес Покельс довела, що тонка плівка олії також чинить опір руху по поверхні води. Коли плівка зміщується, вона створює сили, відомі як сили Марангоні. Вони протидіють руху поверхні та зменшують енергію, яка в іншому випадку утворювала б хвилі.

Ця техніка виявилася корисною в реальних надзвичайних ситуаціях. 15 листопада 1883 року корабель "Марта Кобб" зустрів судно "Гресіан", яке тонуло під час шторму. Малі човни "Гресіана" були знищені, і капітан "Марти Кобб" побоювався, що хвилі унеможливлять рятувальну операцію. Він наказав екіпажу вилити нафту та риб'ячий жир у море поблизу пошкодженого судна.

Приблизно через 20 хвилин хвилі перестали розбиватися в зоні, покритій нафтою, що дозволило рятувальному човну наблизитися, не набираючи води. За межами цієї спокійнішої ділянки море залишалося бурхливим.

Пізніше дослідники використали цей опис разом із аерофотознімками нафтових плям для вивчення цього явища. Їхня модель показала, що нафтова плівка може змінювати потік повітря над морем, зменшуючи енергію, що передається хвилям, та обмежуючи їхнє зростання.

Сьогодні кораблі більше не використовують штормову олію як стандартний захід безпеки. Сучасні судна мають краще обладнання, а навмисний злив нафти у воду завдав би серйозної шкоди довкіллю.

Проте ця практика продовжувалася ще десятиліттями після експериментів Франкліна. Навіть Титанік мав на борту штормову олію, оскільки це було передбачено Британським законом про торгівельне судноплавство 1894 року.

Інші новини науки

• Археологи знайшли три древні човни у Пекіні. Ці знахідки є найбільшими, які коли-небудь було знайдено в цьому регіоні.
• Виверження вулкана біля узбережжя Японії 7 300 років тому змусило доісторичні спільноти змінити спосіб життя. Однак нові дослідження свідчать, що деякі з тих, хто вижив, пристосувалися до катастрофи успішніше, ніж інші.