Вибори до Конгресу США: чому Україна втрачає підтримку серед республіканців

Вибори до Конгресу США принесли Україні дуже парадоксальний та неоднозначний результат. З одного боку, перемога та повернення контролю Демократичної партії в обох палатах Конгресу - це безперечний позитив для Києва, бо дає шанс на законодавчу підтримку Україні демократичними конгресменами.

З іншого боку, серед республіканців, що покинули Сенат та Палату представників, є багато справжніх друзів України, які послідовно відстоювали допомогу нашій країні. А це означає, що антиукраїнське крило в оточенні Дональда Трампа, не маючи серйозних противаг, значно посилиться.

Журналіст Коротко про підраховував підсумки у "придбаннях" та "втратах" України після цих виборів у США.

Друзі України у Демпартії посилили свої можливості

У Демократичній партії утримали, а тепер і посилили свої позиції відомі та дуже впливові друзі України. Насамперед це Чак Шумер - політичний "важкоатлет екстра-класу", який за підсумками виборів стає лідером більшості у верхній палаті Конгресу США - Сенаті.

І його стратегічний вплив на політику Вашингтона щодо України є визначальним. Саме Шумер виступав і виступає головним "архітектором" та "локомотивом", який буквально пробивав через процедурну безвихідь всі найбільші пакети американської фінансової та військової допомоги. Він особисто приїжджав до України, щоб координувати нагальні потреби ЗСУ безпосередньо з українським керівництвом. Те, що Шумер очолить верхню палату Конгресу, гарантує Києву надійний процедурний щит, який може заблокувати будь-які спроби Трампа згорнути фінансування програм безпеки.

Не менш впливовий друг України - Річард Блюменталь, досвідчений сенатор-демократ від штату Коннектикут, який успішно захистив свій мандат і має колосальну політичну вагу у питаннях санкційного тиску на Росію. Нагадаємо, що саме Блюменталь у жорсткому тандемі з республіканцем Ліндсі Гремом став автором та головним двигуном "пекельного закону" про санкції проти Росії та історичного двопартійного законопроєкту про визнання Росії державою - спонсором тероризму.

Він особисто багато разів відвідував зону бойових дій в Україні, послідовно домагаючись конфіскації заморожених російських активів та повного зняття обмежень на удари американською зброєю вглиб території РФ. Збереження Блюменталем свого крісла означає, що Київ залишається головним тараном для просування найжорсткіших антикремлівських ініціатив на Капітолійському пагорбі.

У цей пул варто також додати і Євгена Віндмана, відставного підполковника армії США українського походження (народився у Києві), який успішно переобрався та зберіг своє місце у Палаті представників від Вірджинії. Він став широко відомим у 2019 році, коли разом зі своїм братом-близнюком Олександром повідомив про тиск Дональда Трампа на керівництво України, що призвело до розгляду імпічменту Трампа. В оновленому Конгресі Віндман продовжить працювати в Комітеті збройних сил, залишаючись одним із найбезкомпромісніших критиків російської агресії. Його присутність у Палаті представників важлива як символічно, так і практично, адже він професійно лобіює передачу ЗСУ сучасних американських оборонних технологій.

Трійка республіканців "стовпів-симпатиків" України програла MAGA

А далі іде той самий парадокс для України, який виявили ці вибори. Якщо успіх демократів створює для нас надійний оборонний щит у Конгресі, то звільнення звідти впливових республіканців створило загрозу для двопартійної підтримки Києва.

Досі американська допомога трималася на тендітному, але міцному союзі демократів та впливових республіканських "яструбів". Однак вибори, що минули, фактично змили цю опору, ознаменувавши остаточний тріумф і посилення MAGA-крила всередині Республіканської партії.

Найтривожніший підсумок для України полягає в тому, що Капітолій залишають останні "рейганівські республіканці" - політики старої школи, які ментально бачили в Москві екзистенційну загрозу. Причому вони не програли вибори опонентам - вони вирішили добровільно піти у відставку та не висувати свої кандидатури. І тепер на їхнє місце приходять прихильники жорсткого партійного ізоляціонізму, орієнтовані виключно на внутрішню повістку Дональда Трампа.

Ось ті самі стовпи республіканської підтримки, які втратили можливість допомагати Україні на колишньому високому рівні. Насамперед це багаторічний лідер республіканців у Сенаті та один із найавторитетніших представників "рейганівської" старої школи Мітч Макконнелл. Він увійшов у історію цієї війни як ключовий республіканець, який протистояв ізоляціоністському крилу власної партії та рятував пакети допомоги Україні. Макконнелл публічно доводив консерваторам, що ослаблення Росії американською зброєю - це найкраща інвестиція у національну безпеку США. Його відхід позбавляє Україну головного політичного важкоатлета серед республіканців, здатного утихомирювати радикальних "трампістів".

Відмовився боротися за продовження мандата і Майкл Маккол, впливовий техаський республіканець, який очолював Комітет із закордонних справ Палати представників і є яскравим представником традиційного республіканського мейнстриму. Він відомий своєю "яструбиною" позицією та постійним тиском на Білий дім із вимогами не затягувати постачання критичної зброї. Маккол особисто лобіював передачу Україні танків Abrams, систем Patriot та далекобійних ракет ATACMS ще до того, як на це погоджувалася адміністрація президента. Без його лідерства проукраїнські ініціативи в комітетах Палати представників ризикують зіткнутися зі значним опором крила MAGA, що тепер посилюється.

Не потрапив до Палати представників Дон Бекон, конгресмен-республіканець від Небраски та відставний бригадний генерал ВПС США, який твердо стояв на позиціях "миру через силу" щодо Росії. Він став відомим як один із лідерів помірного крила партії, який відкрито йшов наперекір партійній дисципліні задля підтримки України. Бекон регулярно підписував двопартійні звернення до Пентагону, вимагаючи зняти обмеження на удари вглиб російської території. Його відхід означає втрату важливого військового експерта в Конгресі, який умів пояснювати колегам, що сумніваються, важливість перемоги України з суто професійної точки зору.

Таким чином, ця трійка головних республіканських "яструбів" (Макконнелл, Маккол і Бекон) пішла абсолютно добровільно, втомившись від затяжного внутрішньопартійного тиску з боку MAGA-крила. І їхній відхід - велика втрата для Києва. "Ми втрачаємо титанів серед прихильників України у Конгресі", - заявив президент Українського конгрес-комітету Америки Майкл Савков.

До речі

Український кокус втрачає двопартійний формат

Загалом же звільнення з політичної арени таких впливових республіканців послабило Український кокус у Конгресі США - офіційне добровільне об'єднання американських законодавців з обох палат, створене для координації зусиль з підтримки України. Головна сила та унікальність кокусу завжди полягали у його двопартійності: співголовами групи традиційно виступають порівну представники Демократичної та Республіканської партій. Це дозволяло виносити допомогу Києву за межі міжпартійних суперечок та забезпечувати проукраїнським законам стабільну більшість. А тепер кокус втрачає свою двопартійну монолітність.