Вступ України до ЄС: Єврокомісія назвала ключові досягнення та визначила наступні кроки

Європейська комісія 4 листопада представила щорічний Пакет розширення ЄС, у якому оцінила просування держав-кандидатів до членства. Україна увійшла до групи чотирьох країн, що найбільше просунулися у переговорах. У Брюсселі відзначили продовження реформ попри повномасштабну війну, однак попередили: для досягнення мети завершити переговори до кінця 2028 року їх потрібно прискорити.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час презентації документа наголосила, що Україна продовжує рух до членства в ЄС у надзвичайно складних умовах.

"Жодна інша країна не просувається до членства в ЄС за таких складних обставин. Прогрес України демонструє рішучість її народу будувати своє майбутнє в Європейському Союзі", — заявила Кос.

Чого Україна вже досягла на шляху євроінтеграції, що залишається зробити та наскільки реалістично завершити переговори до кінця 2028 року, розповідає УНН.

Що Україні вдалося зробити

Звіт охоплює період із вересня 2025-го до вересня 2026 року. Єврокомісія констатувала, що Україна зберегла курс на вступ до ЄС, забезпечила роботу державних установ в умовах воєнного стану та продовжила наближати законодавство до європейських норм.

За словами Марти Кос, навіть після понад чотирьох років повномасштабної російської агресії Україна продовжувала впроваджувати реформи протягом звітного періоду, а останнім часом темпи їх реалізації прискорилися.

Серед позитивних змін назвали розвиток електронних державних послуг, удосконалення управління державними фінансами, зміни у банківському регулюванні, митній сфері та правилах для промислової продукції. Брюссель також відзначив високий рівень узгодженості зовнішньої та безпекової політики України з політикою Євросоюзу.

Окремо ЄК наголосила, що антикорупційна система загалом залишається дієвою: НАБУ, САП і ВАКС продовжують виконувати свої функції.

Де залишаються проблеми

Найскладнішими напрямами Єврокомісія назвала верховенство права, судову реформу та боротьбу з корупцією. У судах залишаються незаповненими 2505 посад, а відбір і перевірку доброчесності суддів необхідно прискорити. Серед рекомендацій також удосконалення процедур призначення та звільнення генерального прокурора.

Хоча антикорупційні органи працюють, у звіті згадується тиск на них з боку окремих державних і правоохоронних структур. Крім того, Україна має продовжити реформу державної служби, забезпечити прозорий відбір посадовців, виконати план щодо захисту прав національних меншин та посилити гарантії основоположних прав.

Марта Кос підкреслила, що подальший прогрес у забезпеченні верховенства права — необхідна умова збереження темпів реформ. Водночас вона наголосила на важливості спільної роботи української влади та громадськості.

"Для цього потрібна єдність в Україні — між урядом, Верховною Радою та громадянським суспільством", — зазначила єврокомісарка.

Саме виконання вимог у сфері верховенства права визначатиме швидкість подальших переговорів.

Чотири кластери відкрито, два залишаються

Переговори про вступ поділені на шість тематичних кластерів, які об’єднують різні сфери законодавства. У червні 2026 року Україна відкрила кластер "Основи процесу вступу", у липні — "Зовнішні відносини", а 13 жовтня — "Внутрішній ринок" і "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання".

Невідкритими залишаються два кластери: "Зелений порядок денний та стале сполучення" і "Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості". Єврокомісія вважає, що Україна вже виконала умови для початку переговорів за ними, та закликає відкрити обидва до кінця 2026 року.

"Ми очікуємо відкриття всіх переговорних кластерів, що залишилися, до кінця цього року", — заявила Марта Кос.

Водночас остаточне рішення щодо відкриття кластерів мають погодити держави-члени Євросоюзу.

Що передбачає дорожня карта на 2027 рік

Разом зі звітом Брюссель представив орієнтовну дорожню карту переговорів. Протягом першого півріччя 2027 року Україна має виконати проміжні вимоги у сфері верховенства права. Це необхідно для переходу до попереднього закриття окремих переговорних розділів.

За словами Марти Кос, прискорити виконання цих завдань має спільна робоча група України та Єврокомісії, створена у жовтні 2026 року.

"Спільна робоча група, яку ми започаткували в жовтні, покликана сприяти проведенню ключових реформ у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Вона допоможе Україні просунутися до підготовки звіту про оцінку виконання проміжних критеріїв у першій половині 2027 року", — пояснила єврокомісарка.

За сприятливого розвитку подій у першій половині року може бути попередньо закритий розділ "Освіта і культура". У другому півріччі — ще шість: інтелектуальна власність, соціальна політика і зайнятість, підприємництво та промислова політика, наука і дослідження, зовнішні відносини, зовнішня політика, безпека й оборона.

З цього випливає, що у 2027 році Україна потенційно зможе попередньо закрити сім переговорних розділів. Однак запропонований графік є орієнтовним і залежатиме від виконання необхідних реформ.

Чи можливе завершення переговорів у 2028 році

Україна прагне завершити переговори до кінця 2028 року. Єврокомісія назвала цю мету амбітною і наголосила, що її досягнення потребує значно швидших реформ, передусім у судовій та антикорупційній сферах.

Марта Кос звернула увагу, що держави-кандидати просуваються до членства нерівномірно. За її словами, одні країни досягли значного прогресу, тоді як в інших процес реформ залишається повільним або навіть спостерігається відкат.

"Ці відмінності показують, чому політичний вибір має значення", — підкреслила єврокомісарка.

Однак важливо розрізняти завершення переговорів і власне вступ до ЄС. Навіть після погодження всіх розділів необхідно підготувати та схвалити договір про приєднання, а потім пройти процедури ратифікації. Конкретна дата, коли Україна стане членом Євросоюзу, наразі не визначена.

Які рішення очікуються далі

Найближчим кроком має стати розгляд рекомендацій Єврокомісії Радою ЄС. Серед пріоритетів — відкриття двох останніх кластерів і перевірка поступу України у реформуванні правосуддя.

Паралельно у 2027 році Брюссель пропонує просувати "промисловий безвіз", приєднання України до єдиної зони платежів у євро SEPA та подальше об’єднання ринків електроенергії. Це може полегшити роботу бізнесу ще до набуття членства.