Загадкові вампіри та кракени, що затоплюють кораблі: як з'явилися монстри і хто з них існує насправді

Оповідання про таємничих і фантастичних істот такі ж давні, як і сама історія людства. Від перевертнів і вампірів до єті та глибоководних монстрів, таких як кракени, — міфічні істоти надихали на створення незліченних переказів і творів мистецтва, пише Science Focus.

Ці загадкові істоти також спонукали багатьох відважних дослідників вирушати у найвіддаленіші куточки планети в надії знайти незаперечні докази існування таких монстрів. Деякі з них виявилися справжніми біологічними видами, інші — плодом вигадки, а треті досі залишаються предметом палких суперечок.

Зазначимо, що істот, які ще не описані наукою, називають криптидами, а галузь, що вивчає цих загадкових тварин, називається криптозоологією. Але що стоїть за цими міфічними істотами з наукової точки зору?

Вампіри

Образ вампіра неодноразово зустрічається в літературі, кіно та на телебаченні. Вчені не знають напевно, але припускають, що в основі цих легенд, ймовірно, можуть лежати цілком реальні медичні стани.

Найчастіше згадується порфірія — рідкісна група захворювань, при яких порушується синтез гему. Відомо, що при цьому захворюванні в шкірі накопичуються токсини, через що вона стає надзвичайно чутливою до світла, а губи та ясна можуть руйнуватися. Припускається, що саме це могло породити уявлення про істот із іклами та спотвореними обличчями.

Втім, існує й інша версія, згідно з якою описи вампірів перегукуються із симптомами туберкульозу: блідістю шкіри та слідами крові навколо рота. Оскільки туберкульоз — надзвичайно заразне захворювання, це могло породити повір’я, що вампіризм передається через споживання крові.

Існує також думка, що легенди про вампірів виникли через неправильне тлумачення процесів, що відбуваються після смерті. Справа в тому, що під час розкладання тіло може висихати, через що створюється ілюзія, ніби у покійного продовжують рости волосся та нігті. Крім того, існують справжні тварини, що харчуються кров’ю — наприклад, кажани-вампіри або п’явки.

Єті

За словами вчених, у міфах народу лепча — корінних мешканців Непалу, Бутану та північно-східної Індії — згадується схожий на мавпу "дух льодовиків". Однак широку популярність єті здобув на початку 20 століття, коли британські альпіністи повідомили про зустрічі зі сніжною людиною — деяким із них нібито навіть вдалося роздобути зразки вовни, кісток і шкіри. Втім, сучасна наука спростувала припущення про те, що ці знахідки належали єті.

У 2014 та 2017 роках вчені провели аналіз ДНК, який показав, що зразки, які приписували єті, насправді належали бурим, чорним і білим ведмедям, а також іншим ссавцям.

Морські змії

Розповіді про гігантських морських змій існують уже тисячоліттями, але стали особливо популярними у XV столітті, коли європейці почали активно досліджувати океани. Вчені вважають, що одним із можливих джерел таких легенд могла стати гігантська риба-ремінь, також відома як оселедцевий король — найбільша у світі кісткова риба, яка може досягати близько 8 метрів у довжину та здатна плавати у вертикальному положенні.

Відомо, що ці величезні риби мешкають у помірних і тропічних водах, проводячи більшу частину життя на океанських глибинах і піднімаючись до поверхні лише у стресових ситуаціях. Вчені також припускають, що ці величезні риби можуть спливати у відповідь на сейсмічну активність перед землетрусом або цунамі — через це їх часто називають провісниками катастрофи.

Ще одне пояснення повідомлень про "морських змій" полягає в тому, що люди могли сприймати за них морських тварин, які заплуталися в рибальських снастях і звивалися, намагаючись звільнитися.

Грифон

Легенди про незвичайну крилату істоту з тілом лева та головою орла з’явилися ще у 7 столітті до нашої ери в Центральній Азії.

Дослідники вважають, що прообразом цієї міфічної істоти, ймовірно, стали стародавні знахідки скам’янілостей динозаврів. Наприклад, одним із можливих прототипів вважається протоцератопс — динозавр із дзьобом, що мешкав в Азії в період від 75 до 71 мільйона років тому. Його скам’янілі кістки були виявлені скіфськими золотошукачами в пустелі Гобі близько 2000 років тому. Втім, описи грифона з’явилися задовго до цих знахідок.

Кракен

Це величезні істоти, що нагадують восьминогів і здатні потопити кораблі. Перші згадки про цих монстрів, як вважається, з’явилися у скандинавському фольклорі на початку 18 століття, проте легенди про величезних чудовиськ із щупальцями існували по всьому світу з незапам’ятних часів.

Втім, реальність виявилася не такою вже й далекою від міфу: справа в тому, що вчені відкрили два види гігантських глибоководних кальмарів, які цілком можуть бути джерелом цих переказів. Наприклад, гігантський кальмар, здатний досягати 13 метрів у довжину, вперше був описаний вченими наприкінці 19 століття, а колосальний кальмар, що досягає 10 метрів у довжину, був відкритий на початку 20 століття.

Оскільки ці істоти мешкають на величезних глибинах, їх важко досліджувати, і про їхній спосіб життя відомо порівняно небагато. Втім, аналіз вмісту їхніх шлунків показав, що вони полюють на рибу та дрібніших кальмарів, а зовсім не на моряків.

Інші новини науки

• Вперше в історії: вчені виявили кров динозавра у скам’янілості віком 115 млн років
• Кіт-мер і літак замість маршрутки: як Аляска з "купи льоду" перетворилася на найбільший штат США