Бюджети «Тисячовесни», якість контенту, міжнародний трек і підтримка медіа. Розмова з Тетяною Бережною

Міністерство культури України зараз має найбільше критики через проєкт «Тисячовесна». У межах цієї масштабної ініціативи спрямували понад 4 мільярди на контент. З цієї суми, за словами Тетяни Бережної, вже профінансовано проєкти переможців на 100 млн грн, ще близько 100 договорів у роботі. За словами віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики — міністерки культури, до кінця листопада планується розподілити гроші між усіма переможцями.

Тепер ключове питання, наскільки буде якісним вироблений контент і чи зможе він відвернути українців від російських фільмів і серіалів. Бо, відповідно додослідження Gradus, 71% опитаних споживає російський контент. Ще не менш важливий аспект — це доцільність самої моделі «Тисячовесни», коли держава спрямовує кошти не на культурні інституції, а на контент.

Тетяна Бережна

Оглядачка «Детектор медіа» Лєна Чиченіна під час конференції «Редколегія. Детектор медіа 25» поставила Тетяні Бережній ті питання, які хвилюють індустрію. І вони говорили про фінансування «Тисячовесни», відновлення пітчингів Державного агентства з питань кіно, позиціювання за кордоном, протидію російському впливу, підтримку прифронтових медіа тощо. Був і цікавий натяк щодо певних переговорів із закордонними партнерами, який, сподіваємося, стане реальністю.

Якісний контент

Лєна Чиченіна говорила про те, що якісних серіалів, які вироблялися останніми роками коштом держави, обмаль: «Резонансним серіалом можна назвати тільки “Спіймати Кайдаша”».

Тетяна Бережна сказала, що їй важко коментувати ситуацію у галузі до 2025 року, коли вона очолила Міністерство культури:«“Тисячовесна” фінансує серіали, які були підтримані у межах ігрових і неігрових серіалів. У сфері кіно підтримано 191 культурний продукт. Від чого ми відштовхувались, обираючи ті чи ті серіали? Перш за все це мають бути ті серіали, які витіснять аналогічні російські. Це абсолютно прагматична мета. Також ми хотіли створити українські відповідники».

Тетяна Бережна згадала кількапроєктів переможців «Тисячовесни», які відповідають ідеології ініціативи: серіал «Зниклі» (серіал-антологія компанії Film.ua, режисери Наталка Ворожбит, Крістіна Тинькевич, Ірина Цілик, Іван Уривський), «Останній панчлайн» Антонія Лукича, «Бийся, серце, бийся» Дарини Трегубової.

Лєна Чиченіна сказала, що перший сезон останнього серіалу, попри те, що заявлений як авторський, таким не є: «Є така думка, що автори не зацікавлені робити якісні серіали, бо глядачі їх не дивляться. А потрібні рейтинги. А, можливо, вони й не можуть їх зробити, тому таких резонансних серіалів немає».

Лєна Чиченіна та Тетяна Бережна

Тетяна Бережна відповіла, що для появи якісного продукту потрібно створювати більше контенту: «Буде різне. Ми готові до цього. Але працюємо над тим, щоб гарного було більше».

Фінансування «Тисячовесни»

Частина переможців ініціативи занепокоєна відсутністю фінансування. Тетяна Бережна запевнила, що «Тисячовесна» вже почала фінансуватися. Кожен договір ретельно опрацьовують, тому це відбувається нешвидко: «“Тисячовесна” — це не подія одного дня, яка полягає лише у фінансуванні. Ми з командою зробили фантастичну роботу для запуску проєкту, для пітчингу, обрання експертів».

Ганна Красноступ

За її словами, казначейство та його територіальні відділення країни працюють над спрямуванням фінансування. Станом на 4 листопада профінансовано трохи більше ніж на 100 мільйонів, у роботі ще 100 договорів. До кінця листопада планується все профінансувати.

«Іншого виходу немає. Інакше гроші пропадуть», — сказала Тетяна Бережна.

Лєна Чиченіна нагадала, що на пітчингах Держкіно були випадки, коли переможці не змогли отримати кошти. А шеф-редакторка «Детектора медіа» Наталія Лигачова запитувала міністерку про те, чи вплине на фінансування «Тисячовесни» рішення прем’єр-міністра Сергія Корецького, який через великий дефіцит держбюджету та затримки з надходженням закордонної допомоги заявив, що уряд призупинив фінансування майже всіх некритичних бюджетних програм.

Наталія Лигачова

Тетяна Бережна запевнила, що на фінансування «Тисячовесни» це не вплине.

«Ми щиро не хочемо зрадити довіру переможців і не даємо порожні обіцянки», — сказала Бережна.

Держкіно та відновлення пітчингів

У відповідь на друге запитання Наталії Лигачової міністерка розказала, що Державне агентство України з питань кіно поновить пітчинги після погашення боргів перед попередніми учасниками. «Зараз поновлене фінансування проєктів, які підтримуються Українським культурним фондом після певної зупинки, яку зумовила потреба у прийнятті законів. Прем’єр кілька разів у своїх публічних виступах наголошував на важливості культури. Тут усе працює. Ситуація з Держкіно складніша», — сказала Бережна.

За її словами, коли вона очолила міністерство, орієнтовний борг Держкіно перед тими, хто переміг у пітчингах, становив приблизно 800 мільйонів гривень.

Наталія Данькова, Оксана Наумова, Світлана Остапа, Оксана Романюк, Наталія Лигачова

«І ми робили величезну роботу щодо аудиту цих зобов’язань. Коли вони вийдуть на “нуль”, тоді зможуть продовжити пітчинги.

Андрій Осіпов (голова Держкіно — “ДМ”) заявляє, що станом на березень наступного року все вийде на “нуль”. У наступному році на підтримку кінематографа Держкіно закладено 300 мільйонів гривень. Частина з цих грошей піде на те, щоб закрити ці борги», — повідомила міністерка культури.

Позиціювання за кордоном

Лєна Чиченіна говорила також, що багато російських фільмів виграють на міжнародних фестивалях: «Майже всі фільми, які представляли Україну з 2022 року за кордоном, не мали державного фінансування. Фактично держава усунулася від цього».

Лєна Чиченіна та Тетяна Бережна

Тетяна Бережна переконана, що ця тенденція перерветься «Тисячовесною»: «Феномен “Тисячовесни” в тому, що вона поєднала тих творців, які представляють Україну на міжнародних фестивалях, і тих, які потрібні для споживача, телебачення, внутрішнього запиту. Я відчуваю, що цей баланс був дотриманий».

Лєна Чиченіна також згадала те, що колишня очільниця Держкіно Марина Кудерчук не володіла англійською, як і чинний голова Андрій Осіпов, що заважає контактувати з представниками європейських подій. Тетяна Бережна відповіла, що володіння англійською дозволяє формувати довіру легше і вона просить Андрія Осіпова працювати над цим, але наразі він відвідує міжнародні події з командою перекладачів, що допомагає проводити зустрічі на належному рівні.

Слухачі та учасники розмови

Також Лєна цікавилась, що є більшим пріоритетом Мінкульту протидіяти розповсюдженню російської культури на міжнародному рівні чи просувати своє. Тетяна Бережна сказала, що працює за обома напрямками. Конкретний приклад, який вона згадала, стосувався Венеційського бієнале: «Нам було нелегко, до останнього ми боролися, щоб не допускати росіян до фестивалю. До останнього працювали з МЗС, щоб їм не видали візи. Але водночас ми працювали над тим, щоб нашого “Оленя” (скульптура Жанни Кадирової “Оригамі Олень”) було помітно».

Лєна Чиченіна згадала, що на Венеційському кінофестивалі у 2026 році фільм «Дау» російського режисера Іллі Хржановського включили до основної конкурсної програми фестивалю. Тоді представники фестивалю відкинули звинувачення України, заявивши, що Хржановський є «опозиційним» (він має статус іноагента в Росії) і фільм не є пропагандою.

Лєна Чиченіна та Тетяна Бережна

«Певно, на цей фестиваль із Росії заходять більші гроші», — сказала Тетяна Бережна. Вона відповіла, що колись дуже жорстко говорила з президентом усієї Венеційської бієнале П’єтранджело Буттафуоко і розказувала про російські бомби та наслідки атак: «Може я суперофрек скажу, але міністр культури Італії, наш дуже хороший друг Алессандро Джулі, відчуває свою безпорадність із тими організаціями, які займаються організацією фестивалю, і не може ніяк на них вплинути. Він може забрати державне фінансування, але його частка мізерна. Він іншим чином хоче показати, як може допомогти».

Вона повідомила, що зараз ведуться переговори про одне «гарне інституційне рішення для української культури».

Підтримка медіа

«Ми з командою дуже активно працюємо над підтримкою у наступному році прифронтових і пошкоджених медіа», — сказала Тетяна Бережна. Наступного року міністерство оголосить про розміри підтримки й умови отримання. Про підтримку медіа про культуру у цьому проєкті не йдеться. А медіа, за її словами, можуть подавати свої проєкти на «Тисячовесну»: «Підтримка прифронтових медіа може бути інституційною, а проєктів у межах “Тисячовесни” — ні».

Оксана Романюк ставить запитання міністерці

Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк звернула увагу міністерки, що підтримки потребують не лише прифронтові медіа, а й інформаційні. І нещодавнє поширення неперевірених даних про події у Петропавлівській Борщагівці тому приклад.

Тетяна Бережна сказала, що на початку 2027 року розроблятиметься модель програмної підтримки для медіа, до якої вони долучатимуть і експертів: «Можливо, нам вдасться провести успішніші переговори з Мінфіном, щоб там були не лише прифронтові, а й інші медіа. Але це величезний шмат роботи, і нам потрібно зосередитися на ньому у січні, щоб із лютого ця програма вже запрацювала».

Тетяна Бережна

Енергонезалежність музеїв

Тетяна Бережна розказала, що наразі міністерство забезпечує генераторами власні установи.

«Зараз ми працюємо з Фондом української культурної спадщини і “ДТЕК”. І у нас буде проєкт щодо енергонезалежності музеїв. Це гра вдовгу. Це величезні інвестиції у музейні установи, але це назавжди. Але є глобальна стратегія щодо стійкості й те, що ми можемо робити у межах обмеженого бюджету», — додала Тетяна Бережна.

Фото: Ігор Васильєв