Єврокомісія погіршила оцінку екологічного прогресу України

Єврокомісія знизила оцінку прогресу України в охороні довкілля: торік він був «добрим», а цьогоріч лише «певний». У звіті слабку спроможність цієї сфери пов'язують, зокрема, з тим, що торік у липні Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України об'єднали з Міністерством економіки України, повідомляє громадська ініціатива «Голка».

Рівень підготовки України за цим розділом не змінився. Звіт Єврокомісія оприлюднила в межах пакета розширення ЄС. Комісія рекомендує чітко визначити повноваження відповідальних органів, збільшити кількість працівників і залучити фахівців із необхідною експертизою.

Комісія також наголошує на необхідності ухвалити закон про екологічний контроль. Корупційні ризики, за її оцінкою, залишаються високими, зокрема в землекористуванні та лісовому господарстві. Законодавство виконують неналежно.

Природоохоронці закликають уряд відновити окреме Міністерство захисту довкілля та створити агенцію збереження біорізноманіття. Представник громадської організації «Терен» Петро Тєстов вважає, що торішня оцінка Єврокомісії навіть була завищеною: «Зазвичай дуже дипломатична Єврокомісія цього разу прямо написала, що зниження пріоритетності охорони довкілля та об'єднання Міндовкілля з Мінекономіки сповільнили впровадження європейського природоохоронного законодавства. Ми неодноразово попереджали уряд про це, але там, схоже, вирішили, що десятки європейських директив і регламентів упровадяться самі собою. Без рішучих кроків для посилення природоохоронного блоку я не бачу, як до кінця 2027 року можна ухвалити всі закони й постанови, які пообіцяв уряд».

Керівник напряму політики та адвокації WWF-Україна Ярослав Телешун зазначає: «У міру просування України до членства в ЄС акцент повинен дедалі більше зміщуватися з гармонізації законодавства на потенціал його впровадження. Стабільні інституції, достатня чисельність персоналу та ефективне управління у сфері охорони навколишнього середовища матимуть вирішальне значення для перетворення зобов'язань щодо вступу на конкретні результати».

Окремо Єврокомісія висловила занепокоєння будівельними проєктами, які впливають на природоохоронні території та території, що ще не отримали охоронного статусу. Природоохоронці пов'язують це із ситуацією на полонині Руна на Закарпатті, де будівництво вітроелектростанції загрожує червонокнижним видам рослин і тварин. За словами Тєстова, полонина входить до території «Полонинський хребет», яку запропонували включити до Смарагдової мережі, європейської мережі природоохоронних територій.

Голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів зазначає: «Єврокомісія прямо пише: проєкт не можна дробити на частини, щоб уникнути оцінки його впливу на довкілля. Для Карпат це означає оцінювати не лише вітряки, а й дороги та лінії електропередач, які прокладають через праліси. Пів року тому понад 26 тисяч українців звернулися до президента з вимогою захистити високогір'я Карпат, але законопроєкту досі немає, а в Раді на важливі поправки не вистачило 41 голосу. Якою буде наступна оцінка Єврокомісії, залежить від того, чи поверне уряд окреме Міндовкілля і чи ухвалить Рада закон про захист Карпат».

Українська природоохоронна група повідомила, що 3 листопада отримала відповідь Державної екологічної інспекції щодо результатів чергової перевірки на Руну. За інформацією організації, інспектори відвідали полонину без залучення природоохоронців і не виявили червонокнижних рослин, пославшись на завершення вегетаційного періоду. Природоохоронці заперечують таке пояснення: серед зафіксованих ними видів є вічнозелені зелениця альпійська та баранець звичайний, які можна виявити протягом усього року.

За сукупністю напрямів вступу до ЄС оцінка України в цьому ж звіті краща. Єврокомісія віднесла її до чотирьох держав-кандидатів, які найбільше просунулися в реформах.

Водночас 15 жовтня Верховна Рада не підтримала поправки про заборону будівництва вітроелектростанцій у Карпатах і на природоохоронних територіях: вони набрали 141 і 134 голоси за необхідних 226.

Державна екологічна інспекція у вересні відмовилася перевіряти вирубку лісу на полонині Руна, пославшись на те, що звернутися має фізична особа. Там будує компанія, пов'язана з колишнім народним депутатом від «Партії регіонів» Максимом Єфімовим.

Про те, чому екологічні критерії мають визначати відбір проєктів відбудови, у статті ZN.UA «Мільярди на відбудову: як не профінансувати проєкти, що шкодять довкіллю» пише фахівчиня з адвокації у сфері відбудови України Анна Рудзінська.