У Франції знайшли курган без поховання та 10-тонний менгір: це місце ховалося біля Парижу

Ці знахідки були зроблені в Шампіньї-сюр-Марні, де археологи з Національного інституту превентивних археологічних досліджень Франції (Inrap) досліджували територію перед майбутнім будівництвом, пише Arkeonews.

Кладовище датується періодом між 4750 і 4300 роками до н. е. і налічує 11 могил та 30 великих кам'яних блоків. Похоронний комплекс такого масштабу є рідкісним явищем у регіоні Іль-де-Франс, де поховання того ж періоду частіше знаходять окремо.

Найбільшим пам'ятником є статуя-менгір — стоячий камінь, витесаний у вигляді людини. Його довжина становить 3,04 метра, ширина — 1,68 метра, товщина — 0,74 метра, а вага, за оцінками, — 9,7 тонни.

На його поверхні викарбувано пояс та кілька купул — невеликих, навмисно зроблених круглих заглиблень. Дослідники також виявили сліди, що, ймовірно, належать чорному та білому пігменту.

Кладовище розташоване на терасі, утвореній осадами річки Марни. Вісім могил були зосереджені на площі близько 60 квадратних метрів на південь від об'єкта, схожого на курган. Ще три могили було виявлено далі на північ, поблизу статуї-менгіра та двох інших великих каменів.

Попереднє дослідження виявило дві еродовані могили, в яких жінки були поховані на спині, а їхні тіла викладені у напрямку зі сходу на захід. Подальші розкопки виявили ще дев'ять поховань, у тому числі сім, у яких тіла були викладені у повний зріст. Більшість з них було розміщено у великих ямах.

Померлих ховали разом із предметами, серед яких були кам'яні леза, наконечники стріл, сокира з пісковика та інші кам'яні знаряддя. У двох могилах також були знайдені оброблені кістяні предмети.

Одне поховання вирізнялося серед інших: дорослу людину було покладено в сидячому положенні всередині вузької круглої ями, що нагадувала колодязь. Гомілки та стопи цієї людини були повністю вкриті кальцитом.

Ще одна особливість була виявлена в південно-східній частині ділянки. Археологи знайшли куполоподібне відкладення коричневого мулу площею близько 30 квадратних метрів, над яким височіла невелика стела, розбита на дві частини. Під цим відкладенням знаходилася складна система ям, ровів з частоколами, кам'яних блоків та дерев'яних стовпів.

Хоча споруда нагадує похоронний курган, під нею не виявили могили. Її призначення залишається нез'ясованим. Дослідники припускають, що вона могла слугувати орієнтиром у навколишньому ландшафті. Розташування споруди поблизу могил вказує на те, що вона була пов'язана з ширшим похоронним комплексом, але її точна роль досі невідома.

Розкопки також дозволили з'ясувати, як було збудовано кладовище. Археологи ідентифікували затверділий матеріал, виготовлений шляхом змішування місцевого піску та мулу, багатих на карбонати, з гравієм і водою.

Після висихання суміш набувала цементоподібної консистенції й могла сприяти утриманню споруд на місці. Сліди такого матеріалу було виявлено вздовж країв могил, у ямах, що підтримували стоячі камені та інші мегаліти, а також усередині куполоподібної споруди.

Будівельники не покладалися виключно на цю підготовлену суміш. Вони поєднували її з менш обробленим бежевим піском і коричневим мулом, а також з дерев'яними елементами. Використання різних матеріалів свідчить про те, що будівництво передбачало планування та розуміння того, як ці компоненти будуть взаємодіяти між собою.

Будівельні суміші, багаті на карбонати, знаходили на неолітичних та пізніших доісторичних пам'ятках в інших частинах Західної Європи, зокрема в середземноморських поселеннях та житлових будівлях. Їхня наявність у Шампіньї-сюр-Марні свідчить про те, що подібні техніки застосовувалися також для спорудження поховальних пам'яток у Паризькому регіоні.

Про людей, похованих на цій ділянці, ще не вдалося отримати повного уявлення. Заплановані дослідження стародавньої ДНК та ізотопний аналіз можуть допомогти встановити їхній вік, стать, стан здоров'я, раціон харчування та географічне походження.

Інші новини науки

• Вчені дослідили старовинний перстень з рідкісним різьбленням. На ньому зображено сцену з грецького театру, яка виділяється серед решти схожих знахідок.
• В Іспанії виявили частину римського напису, датованого правлінням імператора Августа. Вчені припускають, що оригіналньий текст займав майже 5 метрів.