Електротранспорт - перша жертва відключень: скільки годин світла лишиться киянам

Після російських ударів по енергетиці столиця опинилася в найскладнішій ситуації з електропостачанням серед усіх міст поза прифронтовою зоною. Про це в коментарі РБК-Україна розповів директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко. Росія, за його словами, не зможе повністю відрізати Київ від об'єднаної енергосистеми, але реально може суттєво обмежити надходження електрики, і першою жертвою дефіциту вже став електротранспорт.

Що трапилося після обстрілу 3 листопада

Масовий обстріл 3 листопада вивів з ладу три теплоелектростанції, які припинили генерацію. Попри це, з точки зору загальної генерації ситуація контрольована: генераційної спроможності наразі вистачає, вважає Харченко.

Натомість значно більше страждають високовольтні мережі, якими керує Укренерго і які транспортують електрику до столиці. Тож після пошкодження власної генерації Київ значною мірою залежить від постачання з інших регіонів.

Чому ремонт затягується

Головна проблема, за словами експерта, у тому, що росіяни фактично блокують ремонтні роботи. Над ключовими об'єктами високовольтних мереж постійно висять дрони, які демонстративно кружляють, тож ремонтні бригади просто не можуть вийти на роботу - ніхто не виведе людей під удар.

Харченко наголошує: якщо система протиповітряної оборони убезпечить ремонтників, то буквально за тиждень кияни відчують суттєве покращення. Умовне обмеження по 4 години на добу в такому разі стало б максимумом.

Скільки годин світла лишиться в найгіршому сценарії

У гіршому сценарії графіки, за яких кияни отримуватимуть електрику лише 4, 6 або 8 годин на добу, можливі, але сам експерт у такий розклад не вірить. Планові відключення, за його прогнозом, не будуть довшими за 12 годин обмежень на добу навіть у найсумніших варіантах. Водночас аварійні відключення можуть бути доволі довгими, бо заважають відновленню.

У морози ситуація ускладнюватиметься: що нижча температура, то більше люди споживають. Тому саме в холод Київ може жити за графіком 12 годин зі світлом і 12 годин без нього.

Вода, тепло і транспорт: що першим піде під обмеження

І вода, і опалення залежать від електроенергії: воду качають насоси, а тепло - це та сама гаряча вода, що рухається трубами. За словами Харченка, лише одна насосна станція споживає на резервній дизель-електростанції 1200 літрів дизеля за годину, але навіть цієї потужності не вистачає, щоб утримати водопостачання в будинках.

Тому в зонах аварійних відключень цілком можливі перебої з водою, аж поки не відновлять основне живлення. Добудувати резервні потужності для насосів місто сподівається не раніше другої половини грудня або початку січня.

Електротранспорт, за заявою експерта, буде першою жертвою. Харченко каже, що взагалі виступав би за обмеження його використання: зима 2022-2023 у Києві вже пройшла без електротранспорту, окрім метро. Уже з вечора 3 листопада в столиці зупинено рух трамваїв і тролейбусів через критичну ситуацію в енергосистемі.

Чи зупинять метро

Метрополітен теж живиться від електрики, а резервної потужності не вистачає на повноцінну роботу. Саме тому під час аварійного вимкнення потяг зупиняється, а потім тихенько доїжджає до станції, щоб висадити пасажирів - це і є резервне живлення. Ризику повної зупинки метро Харченко не бачить: водоканал, теплопостачання та метро залишаться ключовими пріоритетами.

Як підготуватися до найскладнішого сценарію

Сам експерт радить тримати вдома резерв води: 40-50 літрів питної та 50-60 літрів технічної на родину. Також варто мати інвертори та акумуляторні батареї на випадок обмежень енергопостачання, перевірити теплову систему будинку, закрити двері й вікна під'їздів, щоб не вихолоджувати приміщення.