ЄС шукає "сміливця" для розмови з Путіним про Україну: відповідь президента Чехії здивувала

Президент Чехії Петр Павел не хоче ставати головним переговорником Європи щодо завершення війни Росії проти України. Водночас він готовий поділитися своїм досвідом роботи в НАТО та Євросоюзі, якщо це буде потрібно. Про це Павел заявив 5 листопада після зустрічі лідерів країн Вишеградської четвірки у словацькому місті Тренчин. Його слова передало чеське інформаційне агентство ČTK.

Журналісти запитали чеського президента, чи погодився б він представляти Європу в переговорах про завершення війни в Україні, якби йому запропонували таку посаду, адже про його можливу кандидатуру раніше писало британське видання The Telegraph.

Павел відповів, що не має подібних амбіцій. Однак він не виключає можливості допомогти переговорному процесу власним досвідом.

"Я, безумовно, був би радий, якби міг поділитися своїм досвідом як із НАТО, так і з Євросоюзу. Але це вже європейські держави мають вирішити, кого вони бачать своїм представником", — заявив президент Чехії.

Дійсно, Петр Павел має досвід роботи на високих військових посадах у міжнародних структурах. З червня 2015-го до червня 2018 року він очолював Військовий комітет НАТО. Це найвищий військовий орган Альянсу, який надає військові рекомендації його політичному керівництву.

Водночас Павел наголосив, що жодних офіційних переговорів щодо його кандидатури не було. Він прокоментував публікацію британського видання The Telegraph, у якій його назвали одним із можливих представників Європи.

"Я бачив, що моє ім’я з’явилося в The Telegraph разом із кількома іншими. Але я назвав би це журналістською дедукцією. Жодних переговорів точно не було. Я багато разів висловлював свою позицію, як і ті, кого щойно назвали, і, можливо, звідси виник такий висновок", — пояснив чеський президент.

Кого ще розглядають на роль переговорника від Європи

22 жовтня британське видання The Telegraph із посиланням на дипломатичні джерела повідомило, що європейські лідери розглядають п'ятьох політиків, які могли б представляти інтереси континенту в переговорах із російським диктатором Володимиром Путіним.

До можливого переліку увійшли:

• Джорджа Мелоні — прем'єр-міністерка Італії;
• Александр Стубб — президент Фінляндії;
• Петр Павел — президент Чехії;
• Метте Фредеріксен — прем'єр-міністерка Данії;
• Йонас Гар Стьоре — прем'єр-міністр Норвегії.

За інформацією джерел видання, європейські країни розглядали не лише кандидатуру одного головного переговорника, а й можливість створити групу лідерів. Такий формат міг би допомогти уникнути суперечок між державами щодо того, хто саме має представляти Європу.

Водночас The Telegraph зазначало, що попередні спроби домовитися про єдиного представника, якого підтримали б усі європейські столиці, не мали успіху.

Сам Павел раніше також виступав за те, щоб Європа визначила одну людину або групу політиків, які отримали б відповідний мандат від інших держав. На його думку, представники Європи не обов'язково мають бути посадовцями Євросоюзу чи НАТО.

Павел попередив, що Європа може залишитися осторонь переговорів

Попри відсутність особистих амбіцій стати переговорником, чеський президент неодноразово наголошував на необхідності участі Європи в ухваленні рішень щодо завершення російсько-української війни. Зокрема, 2 листопада Павел заявив, що Європа може втратити можливість вплинути на мирний процес, якщо надто довго шукатиме ідеально узгоджену позицію всіх держав.

За його словами, зараз існує певне вікно можливостей для долучення до переговорів. Однак воно може закритися, якщо європейські країни не зможуть швидко домовитися про спільні вимоги та представників.

Павел також застеріг від сценарію, за якого Росія, США та Китай домовлятимуться про європейську безпеку без участі самих європейських держав.

"Якщо Європа однозначно не долучиться до мирних переговорів зі своїми вимогами, планами та пропозиціями, може дуже швидко виникнути ситуація, коли Росія, США та Китай домовляться про нас без нас. Оскільки йдеться про європейську безпеку, я вважав би це надзвичайно серйозним", — сказав президент Чехії.

Він також зазначив, що було б найкраще, якби спільну позицію підтримувала якомога більша кількість європейських країн. Водночас Павел визнав, що досягти повної згоди всіх держав щодо вимог і кандидатур переговорників може бути складно.

Отже, позиція чеського президента полягає в тому, що Європі потрібно активніше долучатися до обговорення завершення війни Росії проти України, але визначати конкретного представника мають самі європейські держави.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий зустрітися з Володимиром Путіним у Туреччині та розраховує на посередництво Реджепа Таїпа Ердогана. За його словами, головними темами можливих переговорів мають стати повне припинення вогню, механізм його контролю, гарантії безпеки для України та післявоєнна відбудова.