Київській підземці 66 років: як метро перетворилося на рятівне укриття міста

6 листопада Київський метрополітен відзначає 66 років. Саме цього дня 1960 року у столиці офіційно запустили першу чергу підземки, яка тоді складалася лише з п'яти станцій і мала загальну протяжність 5,2 км. За шість десятиліть вона виросла в одну з найважливіших частин транспортної системи міста, якою сьогодні щороку користуються сотні мільйонів пасажирів.

Ідея підземної залізниці в Києві з'явилася ще наприкінці XIX століття. Один із перших проєктів запропонували в 1884 році: тунель мав з'єднати район Поштової площі із залізничним вокзалом через Бессарабку. Однак тоді задум не отримав підтримки, і до цієї ідеї поверталися ще кілька разів у першій половині XX століття. Реалізацію відклали через складну політичну ситуацію та Другу світову війну.

Від п'яти станцій до трьох ліній

Активне будівництво метрополітену розпочали лише 1949 року, коли місто відновлювали після війни і потреба в новій транспортній інфраструктурі стрімко зростала. Роботи тривали понад десять років через складний рельєф, підземні води та нестабільні ґрунти.

Перший відрізок, який запустили 6 листопада 1960 року, став частиною нинішньої Святошинсько-Броварської (червоної) лінії. До його складу увійшли п'ять станцій: «Вокзальна», «Університет», «Хрещатик», «Арсенальна» та «Дніпро». Урочиста церемонія відбулася на станції «Хрещатик», а перший поїзд повів машиніст Іван Виноградов. Регулярні пасажирські перевезення стартували 12 листопада 1960 року. Київське метро стало третім у тодішньому Радянському Союзі - після московського та ленінградського.

Після відкриття першого відрізка будівництво продовжили на захід і схід міста. У 1963 році запрацювали станції «Політехнічний інститут» і «Шулявська», а в 1965 році метро вперше перетнуло Дніпро: відкрилися «Гідропарк», «Лівобережна» та «Дарниця», а також електродепо на лівому березі. Другу лінію - нинішню Оболонсько-Теремківську (синю) - почали будувати в 1970-х, а її перші станції відкрили 1976 року. Третя лінія - Сирецько-Печерська (зелена) - запрацювала 1989 року.

Метро як укриття під час війни

Сьогодні метрополітен залишається одним із головних видів громадського транспорту столиці: він швидко з'єднує віддалені райони з центром і обидва береги Дніпра, а також розвантажує автомобільні дороги в години пік.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії київське метро отримало ще одну важливу функцію - захист населення під час повітряних тривог. Підземні станції використовують як укриття, де люди можуть перебувати під час загрози ракетних і дронових атак. За даними міської влади, 46 підземних станцій цілодобово працюють як укриття.

Як повідомляє Новини.LIVE, історія київської підземки тісно пов'язана з історією самого міста - від перших тунелів, які так і не побудували в XIX столітті, до сучасної мережі, що щодня рятує та перевозить тисячі киян.