Коли тимчасове стає постійним: у Києві відкрили виставку про життя українців під час війни

У Музеї української діаспори в Києві відкрилася виставка «Тимчасово постійно», присвячена психологічному та емоційному стану українців в умовах тривалої війни. В експозиції представлені живопис, інсталяції, скульптури та відеоарт п’яти українських художниць.На відкритті побував фотокореспондент ZN.UA Василь Артюшенко.

Проєкт об’єднує роботи Анни Москалець, Зінаїди Кубар, Олі Рондяк, Марії Борисової та Іви Урбан. Кураторка виставки — Вікторія Степанець.

В основі виставки — досвід життя в умовах, коли межа між тимчасовим і постійним поступово зникає. Авторки розглядають війну не як окрему подію з визначеним початком і завершенням, а як тривалий режим існування.

Повторюваність подій може створювати ілюзію звичної реальності, однак повністю адаптуватися до неї неможливо. Людина змушена одночасно пристосовуватися до нових обставин, жити в постійній невизначеності та шукати способи впливати на ситуацію.

Окрема тема проєкту — необхідність знову й знову пояснювати світові, що війна триває, протистояти російській пропаганді та викривленню історії. Цей досвід художниці передають через різні мистецькі медіа, порушуючи теми сили й виснаження, тривоги та стійкості, адаптації та спротиву.

Вікторія Степанець наголошує, що українцям досі доводиться нагадувати про російську агресію не лише міжнародній аудиторії, а й частині суспільства всередині країни.

Експозиція «Тимчасово постійно» працює в Музеї української діаспори з 5 листопада до 6 грудня 2026 року. Виставка об’єднала роботи художниць, які через різноманітні медичні формати та жанри осмислюють життя українців у реальності затяжної війни.

За роки повномасштабної війни українці виробили власні способи пристосування до постійної небезпеки. Тривоги й обстріли стали частиною повсякденного життя, а робота, зустрічі та звичні ритуали тривають навіть після безсонних ночей. Проте зовнішня звичка до таких обставин не обов’язково означає внутрішню стійкість. Тривалий стрес продовжує впливати на організм, навіть якщо людина не завжди це усвідомлює.

Про те, чому відчуття «я вже звик» може бути оманливим і до яких наслідків призводять роки стресу, читайте у статті лікарки Олександри Телегузової «Коли „я вже звик“ стає небезпечним: що роки стресу роблять із нашим організмом».