Олег Блохін: від київського юнака до світової футбольної легенди

День народження легенди українського футболу: Олег Блохін

Сьогодні, 5 листопада, світ відзначає день народження видатного українського футболіста та тренера Олега Блохіна 🎉. Народжений у Києві, він пройшов шлях від юного таланту до володаря “Золотого м’яча”, залишивши незабутній слід в історії спорту. Першим тренером Олега була його мати, а вже у 10 років він приєднався до школи “Динамо Київ”, де почав розвивати свої унікальні спортивні здібності.

У своїй кар’єрі Блохін здобув численні титули, включаючи семиразове чемпіонство СРСР та безліч нагород на міжнародній арені 🌍. Його шляхи у футболі продовжують надихати нові покоління молодих спортсменів, тому варто дізнатися більше про історію цього видатного українця та його вплив на світову спорт.

Олег Блохін, який народився 5 листопада 1952 року в Києві, пройшов шлях від юного футболіста до володаря “Золотого м’яча” і багаторазового чемпіона. Його історію розповідає Фокус.

Майбутній футболіст з’явився на світ у родині, де спорт був способом життя. Його мама — Катерина Адаменко, відома легкоатлетка, батько — завідувач спортивного товариства, який займався легкою атлетикою та адміністративною діяльністю.

З дитинства Олег був оточений спортивною атмосферою, і вибір на користь футболу виглядав майже природним. По суті, першим тренером майбутньої зірки й була мама: ще в дошкільні роки вона допомагала синові розвивати його швидкісні здібності. У віці 10 років він уже опинився в системі школи клубу “Динамо Київ”, де почав відточувати свою майстерність.

Дебют в основній команді відбувся 25 листопада 1969 року, коли Блохіну було лише 17 років.

Зліт на вершину: кар’єра гравця

Блохін дуже швидко став однією з ключових фігур радянського футболу. Його видатні фізичні дані — швидкість, витривалість, дриблінг — зробили його грозою захисників.

У період з 1969 по 1988 рік він виступав за “Динамо Київ”, зіграв понад 400 матчів і став одним із найрезультативніших бомбардирів свого часу.

Його досягнення вражають: семиразовий чемпіон СРСР, п’ятиразовий володар Кубка СРСР, дворазовий переможець Кубка володарів кубків УЄФА. 1975 року Блохін став володарем престижного щорічного європейського призу “Золотий м’яч” (Ballon d’Or).

За збірну СРСР він провів 112 матчів і забив 42 голи — рекордні показники для свого часу.

Особливості

Олег Блохін славився неймовірною швидкістю, яка залишалася його головним козирем навіть з віком. У 35 років він, як і раніше, випереджав багатьох молодих гравців. Йому допомагали роки, проведені в легкій атлетиці, і природні дані. Його вирізняли витривалість, рішучість і залізний характер, завдяки яким він завжди боровся до кінця.

Не меншої уваги заслуговує і техніка Блохіна. Він тонко відчував м’яч, упевнено йшов в обігравання за допомогою дриблінгу і не боявся брати гру на себе, проходячи одразу кількох захисників. Хоча Олег був шульгою, він упевнено бив і правою ногою. Природне гольове чуття допомагало йому опинятися в потрібний час у потрібному місці й холоднокровно завершувати атаки. Крім того, він мав чудові фізичні дані і вмів нав’язати боротьбу навіть найпотужнішим захисникам.

Переїзд до Європи та завершення кар’єри

У своєму останньому сезоні за київське “Динамо” Олег Блохін, якому тоді було 35 років, забив 16 голів. На той час “залізна завіса” вже починала опускатися, і радянські футболісти нарешті отримали шанс спробувати себе за кордоном.

Більшість із них їхали не в провідні клуби Європи, а в скромніші команди. Блохін теж вирушив до Австрії в клуб “Форвертс”. Однак незабаром після його переходу команда вилетіла з вищого дивізіону. Зарплата українського нападника становила тисячу доларів на місяць — приблизно стільки ж, скільки він заробляв у “Динамо”.

При цьому шанси виїхати в Європу у Блохіна з’являлися і раніше. У 1973 і 1982 роках ним цікавився мадридський “Реал”. Друга спроба, за словами самого форварда, була цілком реальною.

“Тоді “Реал” пропонував за мене 4 мільйони доларів. Але мені дали зрозуміти, що такий перехід навіть не розглядається”, — згадував пізніше Блохін.

За два сезони в Австрії він провів 41 матч і забив 9 голів. Завершував кар’єру на Кіпрі, граючи за клуб “Аріс”, де відзначився 5 разів у 22 зустрічах. За зізнанням самого футболіста, йому пропонували залишитися ще на п’ять років, але він вирішив, що настав час поставити крапку у своїй легендарній кар’єрі. На той момент Блохіну було вже 38 років.

Тренерський шлях і вплив за межами поля

Практично одразу після закінчення кар’єри Олег Блохін почав працювати тренером. Саме цей період часто сприймається як “другий акт” його футбольного життя.

Його перший великий тренерський виклик відбувся в грецькому клубі Олімпіакос (Пірей), куди його призначили 1990 року. Під його керівництвом команда виграла Кубок Греції та Суперкубок, а також була призером грецької Суперліги.

В інтерв’ю потім Блохін зазначав, що робота в Греції стала цінним досвідом: інший стиль футболу, інший менталітет, необхідність швидкої адаптації.

Потім він послідовно тренував грецькі клуби ПАОК і AEK Афіни, а також клуб “Іонікос”, що дало йому змогу відточити навички роботи з різними складами, бюджетами й завданнями.

Ключовим етапом стало керівництво національною збірною України. У вересні 2003 року Блохіна призначили головним тренером збірної, і під його наглядом команда вперше вийшла на Чемпіонат світу з футболу, який відбувся 2006 року в Німеччині. Там Україна дійшла до 1/4 фіналу, програвши майбутнім переможцям мундіалю збірній Італії. До Євро-2020 цей результат залишався найкращим в історії збірної України на великих міжнародних змаганнях.

Але тренерська кар’єра Блохіна не була однозначно гладкою. У 2007-2008 роках він очолював клуб “ФК Москва” і збірну України (другий “заїзд”) перед Євро-2012, де команда не виправдала очікувань і покинула турнір після групового етапу.

Після цього він повернувся в клубний футбол — став головним тренером рідного клубу “Динамо Київ” з 2012 по 2014 рік. Попри великі очікування, результати були змішаними: проблеми з фінансами, складом, конкуренцією з іншими українськими клубами. У рідному клубі найкращим результатом стала бронза в сезоні-2012/2013.

На 2025 рік Блохін не обіймає активних футбольних постів. Він завершив кар’єру тренера і пішов в адміністративну та громадську діяльність, брав участь у роботі Федерації футболу України та ради стратегічного розвитку. У 2023 році отримав орден “Легенда українського футболу”. В інтерв’ю зазначив, що перебуває у “творчій відпустці” і розглядає можливість повернутися, але серйозних пропозицій поки що немає.

Політична діяльність

У 1998 році Олег Блохін став народним депутатом України, пройшовши до Верховної Ради за списком партії “Громада” (№ 16), заснованої тодішнім прем’єр-міністром Павлом Лазаренком. У складі цієї фракції він залишався близько року, після чого на два роки приєднався до “Батьківщини”.

Влітку 2001 року Блохін вступив до Комуністичної партії України, а вже на наступних виборах, у 2002 році, був обраний депутатом парламенту IV скликання за її списком (№ 10). Однак через п’ять місяців перейшов у фракцію Соціал-демократичної партії України (об’єднаної), де 2003 року увійшов до політради.

У Верховній Раді четвертого скликання він працював у комітеті з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму, очолював підкомітет, що займався розвитком олімпійського та паралімпійського руху.

Раніше ВІДЕО ДНЯ повідомляв, що 85 років виповнилося б найкращому футболістові та спортсмену ХХ століття бразильцеві Пеле, який залишив незабутній слід в історії світового футболу і ще під час ігрової кар’єри отримав прізвисько і статус “Короля” цього виду спорту.

Також нещодавно динамівець Ярмоленко відсвяткував своє 36-річчя. У день народження капітана клуб вітає свого лідера, але навколо команди точаться розмови про напружені стосунки між гравцем і головним тренером Олександром Шовковським.

Джерело: https://focus.ua/uk/sport/731615-5-listopada-den-narodzhennya-olega-blohina-istoriya-legendi-dinamo-i-volodarya-zolotogo-m-yacha