Пастка для Сі Цзіньпіна: саміт із Трампом та Путіним може стати дипломатичною проблемою Пекіна

У 1945 році на Ялтинській конференції лідери США, СРСР і Великої Британії домовлялися про повоєнний світовий порядок. Китай тоді не був за столом переговорів, хоча таємні домовленості передбачали надання Москві особливих прав на китайських територіях в обмін на вступ СРСР у війну проти Японії. Понад 80 років потому Пекін опинився перед перспективою організувати зустріч лідерів трьох великих держав, яка може нагадати йому про той історичний досвід.

Про це пише The New York Times.

Чому можливий саміт ставить Китай у складне становище

Китай підтвердив, що підтримує контакти зі США та Росією щодо можливої зустрічі трьох глав держав. Про це 4 листопада заявила речниця Міністерства закордонних справ КНР Мао Нін. Імовірним майданчиком називають саміт Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), який відбудеться 18–19 листопада у китайському місті Шеньчжень. Однак остаточного рішення про проведення окремої тристоронньої зустрічі поки немає.

Для Сі Цзіньпіна така подія могла б стати нагодою продемонструвати, що Китай є одним із головних центрів світової дипломатії та здатний зібрати за одним столом лідерів США і Росії. Водночас сам формат може створити незручне враження, ніби три великі держави домовляються про долю інших країн без їхньої участі.

Китай особливо чутливий до такого сценарію через досвід Ялтинської конференції. «Це історичний урок політики великих держав, який Китай ніколи не забуде», — зазначив Сінь Цян, експерт із відносин США та КНР Фуданьського університету. За його словами, тоді рішення ухвалювали за спиною Китаю та всупереч його інтересам.

Ще одне ускладнення — можливе обговорення війни Росії проти України без участі Києва та європейських держав. Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр розповів, що під час зустрічі в Пекіні запитав Сі Цзіньпіна про перспективу такого саміту. За словами німецького президента, китайський лідер здивувався цим повідомленням і наголосив, що війна в Україні є європейським конфліктом, тому Європа має бути присутня за столом переговорів.

Президент України Володимир Зеленський також застеріг від можливого повторення Ялтинської конференції. Він заявив, що не хотів би, аби великі держави домовлялися про перерозподіл впливу без участі України.

Чому Китаю незручно обговорювати ядерне роззброєння

Дональд Трамп заявляв, що хотів би використати можливу зустріч із Сі Цзіньпіном і Владіміром Путіним для обговорення ядерного роззброєння. Однак саме ця тема також створює для Пекіна складнощі.

У лютому 2026 року завершилася дія договору New START — останньої угоди, яка обмежувала стратегічні ядерні арсенали США та Росії. За оцінками Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Китай має близько 620 ядерних боєзарядів, тоді як у США та Росії — понад 5 тисяч у кожної.

Пекін неодноразово відкидав пропозиції долучитися до переговорів про обмеження ядерних озброєнь на рівних умовах із Вашингтоном і Москвою. Китайська сторона вважає, що через значну різницю в розмірах арсеналів вимагати від неї такого кроку несправедливо та нереалістично. Речниця МЗС КНР Мао Нін раніше заявляла, що основну відповідальність за ядерне роззброєння мають нести США.

Водночас китайські експерти допускають вужчий формат діалогу — не про скорочення кількості боєзарядів, а про зменшення ризику ядерного конфлікту. Зокрема, йдеться про поліпшення каналів зв’язку між державами під час кризових ситуацій і збереження людського контролю над рішеннями щодо застосування ядерної зброї в епоху штучного інтелекту.

Чим ризикує Пекін, якщо погодиться на зустріч

Китай опинився між двома суперечливими очікуваннями. З одного боку, відмова від зустрічі може зіпсувати відносини з Вашингтоном і Москвою, які зацікавлені в такому форматі. З іншого — проведення саміту може поставити Сі Цзіньпіна в становище організатора переговорів із невизначеним результатом.

Колишній американський дипломат і експерт Брукінгського інституту Раян Гасс зазначив, що китайський лідер зазвичай уникає брати на себе відповідальність за гучні дипломатичні заходи, успіх яких не гарантований. Тристороння зустріч стала б для Пекіна випробуванням, адже її результати залежатимуть не лише від китайської сторони.

Китайські аналітики також застерігають від перебільшення впливу Пекіна на Кремль. Експерт із китайсько-американських відносин Сун Гою зазначив, що якщо США та Росія хочуть вести переговори, Китай не може просто заборонити їм це робити. У такому разі Пекін міг би виступити організатором майданчика для діалогу та спостерігачем, а не безпосереднім учасником домовленостей.

Отже, навіть якщо три лідери зустрінуться в Шеньчжені, це ще не означатиме, що вони домовляться щодо України або ядерної зброї. Для Китаю важливо не лише отримати дипломатичні дивіденди від такої події, а й не опинитися відповідальним за переговори, які суперечитимуть його публічній позиції та інтересам.

Можливий саміт США, Китаю та Росії — позиція Пекіна й реакція України

Після зустрічі з президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром у Пекіні Сі Цзіньпін дав зрозуміти, що Китай не готує окремих переговорів щодо завершення війни в Україні за участю США та Росії. За словами німецького президента, китайський лідер наголосив, що це європейський конфлікт і європейські держави мають бути присутні за столом переговорів — саме так він пояснив свою позицію під час зустрічі.

Володимир Зеленський також застеріг від можливого формату переговорів трьох держав без України. Президент заявив, що найбільше в такій зустрічі зацікавлена Москва, адже вона могла б отримати значну дипломатичну перевагу. Він не виключив, що Кремль намагається просувати сценарій нової Ялти з перерозподілом сфер впливу, за якого долю України обговорювали б без її участі.

Водночас український експерт Олексій Буряченко вважає, що Китай не зацікавлений у проведенні такого саміту й не прагне виводити Владіміра Путіна на рівень рівноправного партнера США. На його думку, Пекіну вигідніше бачити Росію слабкою, підсанкційною та залежною від китайської підтримки, а не посилювати її міжнародний статус. Експерт також пояснив, чому Китай не планує окремих переговорів щодо війни в Україні та зосереджується передусім на діалозі зі США про Тайвань, Індо-Тихоокеанський регіон і ядерне стримування.