Трамп обирає шлях: війна, санкції чи угода з Іраном після виборів

Наради в Білому домі 4 та 5 листопада, що відбулися одразу після проміжних виборів до Конгресу США, стали ареною інтенсивних обговорень подальших дій Вашингтона щодо Ірану. Дональд Трамп зустрівся зі своїми головними радниками з національної безпеки, щоб оцінити три можливі варіанти: відновлення військових ударів, продовження економічного тиску або укладення угоди, яка передбачатиме значні поступки іранській стороні.

Паралельно з цими стратегічними роздумами, дипломатичні канали активізувалися. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі провів низку телефонних розмов із посередниками з Катару, Саудівської Аравії, Туреччини, ОАЕ, Оману та Єгипту. Катарські посередники, зокрема, продовжили обговорення з представниками Ірану та Білого дому проєкту пропозиції, що передбачає низку взаємних кроків протягом двох днів для зміцнення довіри.

Згідно з цим планом, у перший день США мають зняти морську блокаду та розблокувати частину заморожених іранських активів. У відповідь Іран повинен офіційно запросити інспекторів Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) для перевірки ядерних об'єктів, що зазнали бомбардувань. На другий день план передбачає відновлення судноплавства через Ормузьку протоку та поновлення переговорів щодо іранської ядерної програми, включаючи запаси високозбагаченого урану.

Проте, Тегеран висунув жорсткі умови для подальших кроків. Секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Мохсен Резаї, який бере участь у непрямих переговорах зі США, зустрівся 5 листопада в Кремлі з Володимиром Путіним. Резаї повідомив, що передав Путіну послання від верховного лідера Ірану Моджтаби Хаменеї, та наголосив, що Тегеран висунув американцям сім умов для дипломатії, і до їх виконання Ормузька протока не буде відкрита, і жодних переговорів не відбудеться.

Водночас, Центральне командування Збройних сил США (CENTCOM) завершує підготовку до можливого відновлення масштабних бойових дій проти Ірану. Однією з ознак такої підготовки може стати прибуття на Близький Схід третьої авіаносної ударної групи ВМС США. Авіаносець USS Theodore Roosevelt та його ударна група з п'ятниці проведуть кілька днів у Сінгапурі, а до зони відповідальності CENTCOM дістануться не раніше середини листопада. Проте, офіційного наказу з Вашингтона щодо початку нових ударів наразі не надходило.

Президент Трамп 5 листопада заявив журналістам, що Сполучені Штати найближчим часом визначаться з подальшими діями щодо Ірану. За його словами, метою потенційних ударів може стати остаточне усунення загрози від іранської ядерної програми. Він зазначив: «Я волів би не руйнувати решту країни, якщо це можливо. Але, можливо, мені доведеться. Скоро дізнаєтеся».

Після проміжних виборів, за підсумками яких демократи здобули контроль над обома палатами Конгресу, в адміністрації Трампа загострилися суперечки щодо подальшої військової стратегії. Частина чиновників наполягає на відновленні ударів та укладенні миру до виборів 2028 року, тоді як інші радять змиритися з втратами та згорнути операцію.

Росія також намагається долучитися до переговорного процесу. Російський диктатор вже пропонував своє посередництво між США та Іраном, а зустріч Мохсена Резаї з Володимиром Путіним в Кремлі відбулася через кілька днів після їхньої телефонної розмови. За інформацією видання Axios, усі ці події відбуваються на тлі обговорення можливого відновлення масштабних військових ударів по Ірану, які можуть розпочатися вже 9 листопада, коли на Близькому Сході очікується молодик, що може бути сприятливим для проведення нічних військових операцій, зазначає Fox News.

«Я волів би не руйнувати решту країни, якщо це можливо. Але, можливо, мені доведеться. Скоро дізнаєтеся», – сказав американський президент.

«Ми повідомили пану Путіну, що висунули американцям сім умов щодо дипломатії, і що доти, доки американці не виконають наші сім умов, ні Ормузька протока не буде відкрита, ні жодних переговорів не буде», – заявив Мохсен Резаї після зустрічі.

Таким чином, майбутнє відносин між США та Іраном залишається вкрай невизначеним. З одного боку – нарощування військової присутності та готовність до ударів, з іншого – активізація дипломатичних зусиль та складні умови, висунуті Тегераном. Який шлях обере Вашингтон, стане відомо вже найближчим часом, і це рішення матиме значні наслідки для всього регіону.