Вибори з окопу: навіщо Зеленський заговорив про онлайн-голосування, якщо його не провести

Володимир Зеленський 5 листопада у розмові з німецьким телеканалом ZDF наголосив, що вибори мають бути справедливими, щоб участь в них могли взяти всі. Однак організувати цей процес зокрема для військових на фронті — проблематично. Він назвав несправедливим, якщо представники мілітарного блоку не зможуть долучитися до голосування. Тому не виключає сценарій проведення дистанційних виборів. Але президент зауважив на тому, що для цього Верховній Раді доведеться шукати відповідні рішення, аби законодавча база дозволяла таку процедуру.

Український гарант повідомив, що сьогодні проти проведення виборів виступають військові на передовій, наголошуючи на тому, що технічно неможливо організувати цей процес на фронті. Зеленський також висловився про те, що вибори під час війни несуть ризик розколоти громадськість. Коментуючи на свою адресу дорікання з боку Трампа, президент вкотре заявив, що саме США, які прагнуть виборів в Україні, мають змогу пришвидшити завершення війни та укладання мирної угоди з Росією, аби українці могли безпечно прийти на виборчі дільниці та обрати нового лідера.

Вибори через смартфон: чому ідея онлайн-голосування в Україні приречена

Онлайн-голосування за новий склад парламенту та президента в Україні в нинішніх умовах провести неможливо. Адже, як пояснив Фокусу політолог Ігор Рейтерович, сьогодні законодавство чітко обмежує: вибори можуть проходити тільки за наявності виборця на дільниці, але ніяк не дистанційного внесення свого голосу. Хоча на Банковій у свій час дійсно розглядали такий спосіб голосування, але зіштовхнулись з великою кількістю проблемних питань, тож дійшли висновку, що не зможуть підвести під це законодавчу базу. Зараз же спостерігається перекидання м'яча на бік Верховної Ради. Але навряд чи нардепи захочуть брати на себе таку відповідальність та змінювати законодавство.

Під час дії правового режиму воєнного стану зміни до Конституції унеможливлюються. Скасовувати його на декілька годин, аби передбачити ці зміни, як підкреслив політолог, ніхто не стане. Тоді постане питання, навіщо дистанційні вибори, якщо воєнний стан не діє і можна провести очні.

"Відповідь президента була максимально неконкретною, він сказав, що є Рада і хай вона вирішує. Якщо оцінювати реальність, то я дивуюсь, коли подібні питання взагалі порушуються. Це неможливо зараз реалізувати за жодних обставин. Починаючи від того, що це потребує внесення змін до Конституції, а в законі чітко вказано, яким чином процес виборів має відбуватися. Він не передбачає якоїсь іншої форми, ніж особистої явки громадян на виборчу дільницю", — наголосив політолог.

Постають й інші обставини — безпекова ситуація, право громадян на участь не лише у ролі виборця, а й кандидата на виборах. В питанні безпеки є поле для маневру і можна спробувати обладнати дільниці в укриттях та розтягнути проведення голосування на тиждень чи два, але й тут експерт констатує, що втілити це за короткий період в масштабах всієї країни є нереальним.

"Для цього елементарно немає ресурсів. Найголовнішим питанням залишається неможливість голосувати певних категорій населення: першочергово військових, а також українців, які виїхали за кордон. Ми зараз говоримо про активне виборче право, але не варто забувати й про пасивне — про можливість бути обраним. В цьому питанні для військових це взагалі "шлагбаум", який вони не зможуть обійти. Вони не зможуть висувати свої кандидатури на посаду президента чи народного депутата. Беручи це все до уваги, ця історія з онлайн-голосуванням виглядає як чергова спроба Зеленського відповісти на ідеї, які з'являються за кордоном. Низка іноземних посадовців просто не розуміє реального стану справ в Україні", — вважає політолог.

Щонайменше 60 днів тиші — саме про необхідність такого періоду раніше Зеленський озвучував, аби Україна могла організувати проведення виборчого процесу, як це було раніше — з явкою виборців. На думку політолога Ігоря Рейтеровича, цього періоду замало. Такого терміну вистачить хіба що для проведення виборчої кампанії кандидатів. На саму ж підготовку знадобиться орієнтовно шість місяців. Експерт вказує на те, що в Україні нині немає навіть елементарного — актуального реєстру виборців.

Проте запит на проведення виборів в українському суспільстві дійсно є і люди хочуть цього, переконаний політолог. Та й Зеленський розуміє, що швидкі вибори стали б для нього можливістю переобратися вдруге. Саме тому ця тема час від часу порушується публічно. А от щодо позиції Сполучених Штатів в цьому питанні — вони не до кінця усвідомлюють ситуацію в Україні. Трамп мислить категоріями Другої світової війни. Він наводив приклад, коли в цей період у 1944 році в Америці проводились вибори. Але є важлива відмінність з українським кейсом — масштабних наземних бойових дій на континентальній частині країни не було, як і регулярних масованих бомбардувань американських міст.

Чому електронне голосування не гарантує військовим права на вільний вибір і які альтернативи пропонують експерти

Заява президента про електронне голосування дисонує на тлі Microsoft Digital Defense Report 2026, де Україна у першому півріччі стала першою в Європі та третьою у світі за кількістю кібератак. На це вказала голова правління Громадянської мережі "Опора" Ольга Айвазовська. Вона навела дані, що з 47-го місця Україна піднялась на 6-те у світовому антирейтингу за кількістю викрадених даних. Окреме питання — кол-центри, які також є ознакою загальної культури безпеки. У коментарі Фокусу експертка висловила переконання, що заява українського лідера є більше набором ідей для певних західних партнерів, зокрема США, щоб показати, що Україна не відмовляється від напрацювання рішень в цьому напрямку, ніж реальний намір.

"Але саме рішення не є ані перспективним, ані досконалим. Тому електронне голосування для певної однієї групи не буде реалізоване, воно тоді має бути затверджене для всіх категорій громадян. Тут є великий опір в парламенті, серед експертної спільноти, міжнародних партнерів, які робили багато досліджень на тему ризиків онлайн-формату голосування для перших повоєнних виборів від Ради Європи до "Опори". Електронне голосування не має підтримки ні на політичному, ні на експертному рівнях. Воно несе багато ризиків", — розповіла Фокусу Айвазовська.

Для військовослужбовців є два типи прав, які необхідно реалізувати для того, щоб вибори були максимально чесними й інклюзивними. Проте першочергово має закінчитися дія воєнного стану. Адже в умовах гарячої фази війни велика кількість бійців (декілька сотень тисяч) перебувають під бойовим розпорядженням, поблизу ЛБЗ. Умовно, беручи до уваги розмитість нинішньої лінії бойового зіткнення, якщо військові перебувають у траншеї на території, де незрозумілий статус контролю, то для евакуації бійців звідти треба застосовувати дрони.

"Електронне голосування не вирішує питання участі військових у виборах. Тому що є активна фаза бойових дій. Військовослужбовці, які 400 днів перебувають на бойовій позиції, мали б знати, хто балотується, які відбуваються дискусії, які програми й цілі ставлять політики, серед яких будуть нові. Тому наявність вільного вибору у бійця, який у стані виконання бойового завдання базується далеко від будь-якого цивільного об'єкту (де було б телебачення, радіо, інтернет), є дуже сумнівним. В умовах блекауту і таргетування енергетичної системи військові використовують Starlink й інші системи зв'язку, але питання у тому, чи будуть вони убезпечені, чи в певний день вони можуть не спрацювати, бо кінцевий бенефіціар (власник системи) їх вимкне", — зазначила експертка.

Айвазовська підсумувала, що рішення про онлайн-голосування лише створить нові проблеми. Тому робоча підгрупа пропонувала для перших післявоєнних виборів, які мають відбутися в Україні, варіант створювати спеціальні дільниці для тих захисників, які перебувають під бойовим розпорядженням, але коли масштаб боїв був би іншим, на кшталт періоду 2014 – 2022 років. Такі дільниці можуть бути створені, однак передбачаються у незначній кількості, не для пів мільйона військових біля ЛБЗ.

Нагадаємо, раніше Зеленський заявляв про те, що 60 днів для підготовки виборів в Україні, про які він просив, все-таки недостатньо, і для цього знадобиться щонайменше пів року. Він пояснив, що час необхідний для того, аби передбачити зміни у Конституції та підготувати інфраструктуру для голосування українських громадян.

У відповідь на це у Кремлі озвучили, що припиняти вогонь Росія задля цього не буде. Очільник російського МЗС Сергій Лавров звинуватив Зеленського у небажанні проводити вибори й спробі скористатися 60 днями тиші для того, аби запастися зброєю.