Андрій Странников

Странніков Андрій Миколайович: депутат Київради від УДАРу та керівник ВГО «Інститут політичної освіти»

Странніков Андрій Миколайович — замішаний у будівельних скандалах, лобіюванні свідомо корупційних рішень, зв'язках з одіозними забудовниками.

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра
5. Компромат
6. Декларація
7. Посилання

Біографія

Андрій Миколайович Странніков народився 7 липня 1975 року у місті Київ.

Освіта

Странніков має дипломи юриста (КНУ імені Т.Г. Шевченка), держуправлінця (Академія держуправління при Президентові України) та психолога (КНУ імені Т.Г. Шевченка). Крім того, Андрій навчався в Інституті Роберта Шумана (Будапешт) та стажувався в Європарламенті. У 2007 році він захистив кандидатську дисертацію, ставши кандидатом історичних наук.

Сім’я

Андрій одружений на Олесі Остапенко. Вона співзасновниця ТОВ «Системи мобільного зв'язку». У Страннікова є син Захар та донька Марта.

Кар'єра

Першим місцем роботи Страннікова був Український національний комітет молодіжних організацій. Два роки (1996-1997) він керував тут міжнародним відділом. Потім Андрій був секретарем з міжнародних питань Української спілки підприємців малого та середнього бізнесу.

З 2007 по 2008 рік був заступником голови Дарницького району столиці. Потім два роки працював на посаді заступника голови Державної архітектурно-будівельної інспекції.

Громадською діяльністю Андрій зайнявся на початку 1990-х років. Він був керівником секретаріату та заступником голови Київської організації Спілки українського студентства. Странніков займав посаду заступника голови громадської організації «Християнсько-демократична молодь України». Також Андрій виступав одним із засновників її столичної філії.

З 1996 по 2006 рік він був секретарем партії «Християнсько-демократичний Союз». У 2001 році Странніков заснував та очолив громадську організацію «Інститут політичної освіти». Він також засновник громадської організації «Наш дім — Березняки».

У 2002 році Андрій перший раз був обраний депутатом Київради. З 2006 по 2010 рік він був депутатом Дніпровської райради Києва. Керував фракцією Блоку Віталія Кличка «ПОРА — ПРП». Потім ще чотири рази займав крісло депутата Київради.

У 2015 році Странніков очолював фракцію «Солідарність» та бюджетну постійну комісію Київради. Тоді ж йому, як одного з близьких сторонників мера Кличко, у пресі пророкували на посаду секретаря міськради.

У 2020 році він був обраний до Київради від УДАРу. У IX скликанні він входить до складу однойменної фракції та є заступником голови постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

У IV скликанні Верховної Ради (2002-2006) Андрій був помічником нардепа Олександра Марченко, фракція «Наша Україна». Странніков й сам три рази балотувався на парламентських виборах. Проте кожного разу його номер у списку партій виявлявся непрохідним. У 2006 році він йшов від «Нашої України» під 164-м номером. У 2012 році Андрій був 47-м в партії УДАР, а у 2014 — 149-м у Блоці Петра Порошенка.

Компромат

Як зазначають ЗМІ, депутат Странніков замішаний у будівельному скандалі. У 2002 році Андрій став одним із засновників компанії «Тельбін Іва». Вже через кілька місяців після заснування вона отримала від Київради ділянку землі у сквері на вулиці Серафимовича (Березняки) для будівництва торгового центру.

Коли у 2013 році забудовники почали зводити паркан у «зеленій» зоні, обурилися місцеві жителі. Попри депутатський тиск та навіть напад «тітушок» на наметове містечко, мешканці Березняків змогли відстояли єдину в мікрорайоні «зелену» зону.

Навесні 2014 року Київрада проголосувала за те, щоб забрати землю у забудовників. Правда, натомість компанія отримала право забудови іншої земельної ділянки. Цікаво, що пізніше Андрій піарився на тому, що побудував у сквері на Серафимовича велодоріжку за бюджетні кошти.

Влітку 2015 року Київрада Странніков та Прокопів натиснули на депутатів Київради для того, щоб вони прийняли рішення звільнити комунальне підприємство «Житлобудінвест-УКБ» від сплати пайового внеску у розмірі майже п'яти мільйонів для розвитку міської інфраструктури. Як повідомляли, столичні журналісти та депутати свідомо корупційне рішення було прийнято для того, щоб зменшити фінансове навантаження на забудовника.

Через рік Странніков разом з тим же Прокопівом лобіювали різке підвищення розміру платежів на землю. За словами експертів, дана витівка депутата й тодішнього секретаря міськради могла привести до того, що комерційні підприємства будуть закриватися, а бюджет столиці залишиться без значних надходжень.

У 2020 році транспортна комісія виявила аферу, яку провели кілька депутатів Київради, в тому числі й Странніков. В одну з постанов народні обранці підсунули пункт, за яким лізинговий договір щодо закупівлі Київпастрансом автобусів МАЗ ні з ким не потрібно узгоджувати. Журналісти відзначали, що дана схема обійдеться бюджету переплатою у десять мільйонів.

Депутати тільки через кілька днів після голосування помітили аферу. Піднявся гучний скандал. Але міський голова підписав рішення про закупівлю автобусів у лізинг без того самого пункту, зігравши в мінус київському бюджету.

Ряд інтернет-видань заявляло про тісні зв'язки Страннікова з одіозним забудовником Максимом Мікітасов, якому він допомагав під час скандальної забудови Микільської Слобідки.

До слова, депутат й сам володіє чималим бізнесом у сфері будівництва. Крім ТОВ «Тельбін Іва», він був співзасновником фірм «Кроун» і «Українська будівельна компанія», а також ТОВ «Центр земельних відносин» (покупка і продаж земельних ділянок). Жодна з цих компаній в його деклараціях не вказана.

Журналісти помітили й активність депутата Страннікова на засіданнях земельної комісії. Займаючи посаду керівника бюджетної комісії, він часто заходив до колег перед початком кожного засідання та нібито вказував їм яке рішення підтримувати, а яке — «динамити».

Серед впливових друзів депутата ЗМІ називали «нового смотрящего за Києвом» Дениса Комарницького. Саме з подачі Страннікова фірми з оточення Комарницького отримали 400 млн гривень на будівництво Подільсько-Воскресенського моста.

Декларація

У травні 2020 року Андрій Странніков опублікував електронну декларацію про свої доходи за 2019 рік.

Депутату Київради належить нежитлове приміщення (161 кв.м.) у Києві. У спільній власності з родичами йому належить три столичні квартири (43, 53 та 83,7 кв.м.). Дружина Страннікова — власниця ще однієї квартири (36 кв.м.) в Києві.

Власного автомобіля у Андрія немає. Але депутат вказав дві машини рідних: ВАЗ 2104 2000 року випуску, який належить матері та Nissan Qashqai 2012 року випуску брата Олександра.

У 2019 році основним місцем роботи Страннікова був ВГО «Інститут політичної освіти». Тут його річна зарплата склала 609,6 тисячі гривень. В якості гонорару від представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні Андрій отримав 56 тисяч. Дохід від надання майна в оренду — 312 тисяч. Готівковими коштами Странніков задекларував 315 тисяч доларів та 3,12 мільйона гривень.

Посилання

Facebook