Дмитро Фірташ

Фірташ: помідорний шлях кремлівського засланця

Ворог Юлії Тимошенко, який співпрацює з Володимиром Путіним, провідник кремлівської політики в Україні – все це Дмитро Фірташ. Подейкують, що створити газову імперію йому вдалося з благословення Семена Могилевича (Шнайдера) – боса російської мафії, якого переслідує ФБР. За чутками, після того, як Семен Могилевич потрапив у російську в'язницю, нитки управління Дмитром Фірташем перейшли в руки ФСБ-шників. Експерти відзначають: Фірташ має величезний вплив на українську політику, в цьому він обійшов навіть фінансового важковаговика Ріната Ахметова. Але як простому сільському хлопцю вдалося домогтися такої влади та заробити багатомільйонний капітал?

1. Біографія
2. Національність
3. Освіта
4. Бізнес
5. Політика
6. Спорт
7. Дмитро Фірташ і його дружина
8. Компромат і скандали
9. Статок

Біографія

Фірташ Дмитро Васильович з'явився на світ 2 травня 1965 року. Його малою батьківщиною є село Синьків, що в Тернопільській області.

Батько майбутнього олігарха був водієм та викладачем в автошколі. Його мати працювала бухгалтером на цукровому заводі, хоча була ветеринаром та економістом за освітою. Ця радянська сім'я мала статок, якого вистачало на досить скромне життя. Але так здається лише на перший погляд. Крім основної роботи, Фірташі займалися вирощуванням тепличних помідорів. Як пізніше згадував Дмитро в інтерв'ю, все своє дитинство він провів на базарах. Іноді сім'я їздила торгувати в Прибалтику і Білорусь. За сезон базарний виторг становив 5000-6000 руб. Тоді за ці гроші можна було купити авто вітчизняного виробництва. До кінця 80-х рр. на ощадкнижці Фірташів накопичилося 40 тис. руб. Але не ці гроші стали стартом для бізнесу Дмитра Фірташа.

Національність

У суспільстві ходять чутки про єврейське походження Дмитра. Ці плітки підігріває той факт, що у 1996-му році Дмитро разом із дружиною іммігрував до Німеччини. Крім усього іншого він прихопив із собою пакет документів, що підтверджує його єврейське походження. Пізніше з'ясувалося, що всі довідки підроблені. Так, Фірташа вигнали з Німеччини.

Освіта

Здобувши середню освіту, Дмитро вступив до Краснолиманського залізничного профтехучилища. Пізніше хлопця призвали в армію. До речі, під час строкової служби Дмитро отримав бронзову медаль ВДНГ. Призначення йому цієї нагороди здається дуже дивним. Зазвичай її отримували науковці, партійні керівники та передовики виробництва, які зробили внесок у розвиток сільського господарства. Солдат, який торгував помідорами, явно не вписувався в ці рамки.

Пізніше Дмитро Фірташ вступив до Академії внутрішніх справ, де навчався на факультеті правознавства.

Бізнес

Пройшовши строкову службу, Дмитро Фірташ повернувся в рідне село. Він загорівся бажанням розпочати підприємницьку кар'єру. Для цього Діма попросив інвестиції у батьків, які розжилися на помідорному бізнесі. Але вони відмовили синові, не бажаючи ризикувати накопиченими коштами.

Спершу Фірташ задумав вирощувати троянди, але незабаром розпрощався з цією ідеєю. Тоді він взявся за розведення песців, але не здобув великих успіхів у цьому бізнесі.

Зазнавши перших комерційних невдач, Дмитро Фірташ переїхав до Чернівців. Там він влаштувався водієм пожежного підрозділу взуттєвої фабрики. У Чернівцях Діма отримав підтримку начальника пожежної служби міста – Юрія Гулея, давнього знайомого сім'ї.

Пропрацювавши водієм 5 місяців, Фірташ загримів у КПЗ. Проти хлопця збиралися порушити кримінальну справу. Причиною послужила незаконна торгівля валянками, які Діма поцупив на взуттєвій фабриці. Уникнути покарання допоміг Юрій Гулей. Пізніше друг сім'ї не покинув Діму напризволяще. Він подарував хлопцю автомобіль і долучив його до торгівлі. Так Дмитро Фірташ став продавати цукор і бензин – солодко і прибутково.

Незабаром Фірташ познайомився зі спекулянткою Мариною Калиновською. Вона з чоловіком займалася торгівлею консервацією та соками. В їхній компанії Дмитро виконував обов'язки водія та кур'єра. Через деякий час Марина відкрила компанію «КМІЛ», яка стала промишляти в молочному бізнесі. Партнером підприємниці став Дмитро Фірташ.

У 1992-му році компанія «КМІЛ» значно розширила сферу своєї діяльності. Вона володіла консервним заводом, рестораном «Європа» і підприємством, що займається автомобільними перевезеннями. У цей період Дмитро Фірташ став все частіше вирушати у закордонні відрядження. У Москві йому вдалося завести вдале знайомство з главою Міністерства торгівлі Туркменії. Так, продукти харчування йому вдалося виміняти на туркменський газ. Із цього почалася нова українська історія, яка загрузла в численних енергетичних аферах.

У 2002-му році підприємець заснував компанію Eural TransGas. Зміцнюючи свої позиції в газовому секторі, Дмитро Фірташ почав розвивати новий напрямок, інвестуючи в хімічну промисловість.

З 2003-го року Фірташ почав скуповувати акції західноєвропейських заводів.

У 2004-му році разом із Газпромом він заснував компанію «РосУкрЕнерго». Подейкують, що створити цей бізнес Дмитру Фірташу допоміг бос російської мафії Семен Могилевич. За допомогою «РосУкрЕнерго» почали здійснювати постачання газу в Європу.

У 2007-му році була створена група компаній Group DF, що дозволило більш ефективно управляти активами.

Дмитро Фірташ є власником активів компаній енергетичної, хімічної і титанової промисловості, сфери нерухомості та медіа. Йому належить скандальний медіа-холдинг Inter Media Group, на каналах якого часто помічають відтінки російської агітації. Його підприємства функціонують не тільки на території України, але й у Німеччині, Австрії, Швейцарії, Естонії, Угорщині, Італії, на Кіпрі й у Таджикистані.

Політика

Підприємець також виявляв політичні амбіції, але реалізувати їх не зміг.

Деякі інсайдери стверджують, що Дмитро Фірташ перешкодив створенню коаліції Партії регіонів і БЮТ. Олігарх наполягав на коаліції «Нашої України» з Партією регіонів.

Із чуток, які розповсюджуються російськими ЗМІ, Фірташ був одним з інвесторів Євромайдану.

Спорт

Дмитро Фірташ є власником баскетбольного клубу «Київ». За цей період команда скотилася до повних аутсайдерів.

Підприємець також виступав спонсором футбольного клубу «Таврія» (Сімферополь). У 2009 році команда отримала кубок України. Проте спортсменам не дісталася обіцяна премія від спонсора.

Дмитро Фірташ і його дружина

Першою обраницею майбутнього олігарха стала колишня однокласниця Людмила Грабовецька. У цьому шлюбі народилася дочка Іванна.

У 2001-му році підприємець знову одружився. Його обраницею стала Марія Калиновська. Пара розлучилася через 4 роки. За чутками, цей союз був виключно фіктивним.

Після розлучення Фірташ поспішив одружитися з жінкою, на ім’я Лада. Пізніше вона стала засновником і керівником благодійної організації «FIRTASH Foundation». У 2005-му році у подружжя народилася дочка Анна. Через 2 роки в родині з'явилася ще одна дитина – син Дмитро.

Компромат і скандали

У 1995-му році щодо Дмитра Фірташа було розпочато розслідування. Стеження підтвердило, що підприємець займається контрабандою спирту. На цій підставі Дмитра помістили в СІЗО. Завдяки підкупу бізнесменові вдалося повернутися на свободу. Найпринциповіший співробітник МВС Іван Мирний довго не йшов на угоду з Фірташем, але все ж відпустив його. Незабаром він очолив відділ особистої безпеки співвласника «РосУкрЕнерго».

Ще в 90-х рр. на старті своєї газової кар'єри Дмитру Фірташу вдалося отримати квоту на постачання російського газу в Україну. Такий привілей йому забезпечили президент Леонід Кравчук і заплутані корумповані зв'язки.

У 2000-му році Фірташівська компанія «КМІЛ» отримала дозвіл на постачання природного газу за нерегульованими цінами.

У 2007-му році пасинок мільярдера Сергій Калиновський убив двох людей. Сталося це так. Сергій їхав на автомобілі «BMW» зі швидкістю приблизно 160 км/год і не впорався з керуванням. Автомобіль виїхав на тротуар, зачепив два дерева, а потім врізався в припарковані «Жигулі». У машині знаходився водій, який загинув на місці. Однією з жертв виявився прапорщик внутрішніх військ Володимир Куликовський, який чекав у машині початку своєї зміни.

Крім прапорщика, померла пасажирка «BMW» – 25-річна дівчина Калиновського, Анастасія Броннікова. Пара перебувала у стосунках 3 роки. Цікаво, що за іномаркою їхав автомобіль з особистою охороною Сергія. Охоронці доставили шефа в лікарню, але не надали ніякої допомоги його супутниці. Дівчина залишилася вмирати в машині. Через 40 хвилин Анастасію забрала бригада швидкої допомоги. Дівчина померла в лікарні через 5 днів.

Вельми дивними виявилися справи розслідування. Позов проти Сергія Калиновського відмовилася подавати Лариса Куликовська – дружина загиблого прапорщика.

У палату до Сергія Калиновського не пускали слідчих. Весь поверх лікарні, в якій він лежав, був оточений охороною. Із «BMW» зник бортовий комп'ютер, гальмівні шланги були перерізані. Це не дозволило експертизі встановити точну швидкість, з якою рухався автомобіль перед аварією.

Пізніше Сергія Калиновського помітили в аеропорту «Жуляни». Він здійснював виліт до Ізраїлю. Пролежавши там у лікарні кілька днів, Сергій припинив лікування.

До цього часу Калиновський знаходиться в міжнародному розшуку.

Подейкують, що він живе в Києві з родиною під іншим прізвищем.

У 2008-му році Дмитро Фірташ розлучився з Мариною Калиновською. Цей процес був оповитий скандалами. Причиною шуму стали спроби колишньої дружини розділити всі сімейні активи 50х50. Із таким розподілом був категорично не згоден Дмитро Фірташ. Щоб зберегти багатство, газовий магнат тимчасово довірив свої активи Юрію Бойку – другу з міністерства.

У 2012-му році тернопільський мільярдер вирішив відкрити теплицю в рідному селі Синьків. Загальна площа теплиць становить 40 га. У цей проект підприємець інвестував 100 млн USD. Принаймні, така сума заявлена в офіційній документації.

У 2014-му році агентство «Reuters» опублікувало результати свого журналістського розслідування, в якому фігурував Дмитро Фірташ. Як повідомляється в матеріалі, завдяки підтримці президента Росії Володимира Путіна українському підприємцеві вдалося придбати понад 20 млрд м3 газу за пільговою ціною, а також отримати кредити від «Газпромбанку» на 11 млрд USD. Автори розслідування відзначають, що активне кредитування компаній Фірташа почалося після 2010-го року, коли президентське крісло обійняв Віктор Янукович.

У березні 2014-го року правоохоронці Австрії взяли Дмитра Фірташа під варту. Затримання проходило за запитом ФБР. Представники поліції відзначили, що Дмитро Фірташ знаходиться у розшуку ще з 2006-го року. Він звинувачується у корупції та створенні злочинного угруповання.

Але вже через кілька днів Дмитро Фірташ вийшов на свободу. Для цього він дав у заставу 125 млн євро.

Звинувачення у хабарництві Фірташа також висуваються владою США. Згідно з офіційними даними, підприємець мав намір дати хабар в обмін на ліцензію для розробки родовища титану в Індії.

У 2015-му році представники американських правоохоронців звернулися до Віденського суду з проханням про екстрадицію Д. Фірташа. Австрійська сторона відмовилася, засумнівавшись у правдивості розслідування. Віденські правоохоронці припустили, що звинувачення з боку США мають політичні мотиви.

У тому ж році Дмитро залишив Австрію.

У червні 2015-го року українські правоохоронці заарештували 46 об'єктів нерухомості, які належать компанії Ostchem. Ця юрособа звинувачується у завданні фінансових збитків державі.

У листопаді того ж року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що Дмитро Фірташ буде заарештований, коли з’явиться на території України, згідно зі зверненням Міністерства юстиції США.

У лютому 2017 року Віденський суд визнав допустимою екстрадицію Фірташа в США за запитом Іспанії. Український підприємець знову потрапив під арешт. Але через кілька днів суд змінив своє рішення і звільнив Фірташа без застави.