Геннадій Москаль

Москаль Геннадій Геннадійович: колишній керівник Закарпатської та Луганської ОДА та двічі народний депутат

Москаль Геннадій Геннадійович — любитель «міцних виразів», відомий аферою з власним прізвищем, зв'язками з кримським криміналітетом, спробою всидіти одночасно на двох посадах і іншими скандалами.

Біографія
Освіта
Сім'я
Кар'єра
Компромат
Декларація
Посилання

Біографія

Геннадій Геннадійович Москаль народився 11 грудня 1950 року у селі Задубрівка Чернівецької області. Після народження батьки вирішили дати Геннадію прізвище матері. Прізвище батька — Гайфулін.

Освіта

Після закінчення у 1970 році технікуму залізничного транспорту у Чернівцях Геннадій був призваний до лав радянської армії. Майбутній політик служив у залізничних військах. Демобілізувавшись, він вступив до школи міліції у місті Львів, яку закінчив у 1975 році. Через п'ять років Геннадій випустився з вищої школи МВС у Києві, а у 1984 — з Академії МВС у Москві.

У 2002 році Москаль захистив кандидатську дисертацію з юриспруденції.

Сім'я

Геннадій Москаль одружений на Орисі Лінській. У подружжя є донька Ірина.

Кар'єра

Першим місцем роботи Москаля була Львівська залізниця. На початку 1970-х років він працював оглядачем вагонів у Тернопільському відділенні. Потім Геннадій став співробітником міністерства внутрішніх справ. У 1973 році він починав інспектором міліції міста Чернівці.

У 1995 році Москаль очолив міліцейське управління на Закарпатті. Через два роки він був призначений на аналогічну посаду у Крим, а у 2000-му — до Дніпропетровської області. Одночасно Москаль був заступником міністра МВС. За час служби Геннадій дослужився звання генерал-лейтенанта міліції.

Влітку 2001 року Москаль вперше зайняв посаду губернатора Закарпатської області. На цій посаді він провів трохи більше року — до вересня 2002 року. Протягом наступних трьох років генерал-лейтенант займався питаннями національностей та міграції на чолі однойменного Державного комітету. У лютому 2005 року він став керівником столичної кримінальної міліції. Тоді ж Москаль також займав посаду заступника міністра МВС.

У листопаді 2005 року Геннадій знову зайняв губернаторське крісло. На цей раз у Луганській області. Однак у квітні наступного року він подав у відставку. У травні 2006 року Москаль став представником президента на Кримському півострові. Але вже у січні 2007 року Геннадія було призначено заступником очільника СБУ, а через чотири місяці — заступником секретаря РНБО.

На парламентських виборах 2007 року Москаль успішно балотувався під 41-м номером блоку «Наша Україна — Народна самооборона» до Верховної Ради. На момент виборів Геннадій був президентом юридичної компанії «Правозахист». У 2012 році Москаль знову зайняв крісло народного депутата. На цей раз він балотувався під 50-м номером у списку ВО «Батьківщина».

У Верховній Раді VI-VII скликаннях Москаль був першим заступником керівника комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Восени 2014 року Геннадій вдруге займає посаду голови Луганської області, а з березня 2015-го — очолив Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію.

Влітку того ж року Москаль повертається в Закарпатську область на посаду голови ОДА. На чолі області Геннадій провів чотири роки, до літа 2019-го.

Після того, як Москаль залишив держслужбу, він зайнявся адвокатською діяльністю. Колишній чиновник — почесний керівник автоклубу «Буковина».

Компромат

За інформацією ЗМІ, у 1977 році після весілля з Орисею Лінською Москаль взяв прізвище дружини. Це підтверджують запис у РАГСі та копія свідоцтва про шлюб. Але через деякий час він знову став Москалем. Скільки років життя проіснував громадянин Геннадій Лінський та коли він знову став Геннадієм Москалем достеменно не відомо. Адже залишилося нез'ясованим, коли відбулася зворотна зміна прізвища.

Сам Москаль заявив, що співробітники РАГСу допустили грубу помилку, записавши його Лінським. Правда, журналісти звертають увагу на те, що «помилялися» у РАГСах на протязі не одного року. Адже крім свідоцтва про шлюб прізвище «Лінський» вказане й у свідоцтві про народження доньки Геннадія.

Восени 2013 року Адміністративний суд у Чернівцях виніс рішення, у якому офіційно встановив прізвище чиновника та екснардепа — Лінський.

Таким чином проти Москаля-Лінського мало б відкритися ряд кримінальних справ у зв'язку з фальсифікацією та отриманням статусу народного депутата обманним шляхом. Але почався Євромайдан та «врятував» парламентарія-опозиціонера від «політичного переслідування».

Також журналісти відзначають у житті ексчиновника багато інших білих плям та скандалів. Так, діяльність Москаля на чолі кримської міліції наприкінці 1990-початку 2000-х років носить неоднозначну оцінку. З одного боку, генерал-лейтенант успішно боровся з організованою злочинністю на півострові.

Але деякі джерела стверджують, що колишній головний кримський міліціонер проводив свої багатоходівки, арештовуючи лише незначних діячів кримінального світу, але роздуваючи їх значущість. В той самий час Москаль нібито сам був по вуха у криміналі.

На «пайкові» гроші своїх підлеглих він нібито купував у близьких до нього фірм побутову техніку та ширвжиток, який видавався співробітникам міліції замість готівки. Тим кого таке не влаштовувало та хто намагався протестувати — звільняли. Зате для близького оточення Москаль розпорядився «віджати» будинок в Алушті на 36 квартир.

На чолі кримської міліції він зблизився з ОЗУ «Сейлeм». Саме з представниками цього злочинного угруповання Москаля нерідко бачили у сімферопольських ресторанах. Цікаво, що «стукачем» з «Сейлeма» у Москаля значився Сергій Аксьонов. Саме він у 2014 році стане самопроголошеним головою окупованого РФ Криму. Аксьонов «відплатив» своєму «шефу», зробивши його персоною нон-грата на півострові.

У 2001 році був виявлений труп кримської підприємниці Ірини Бартеньєвої з вогнепальними пораненнями. Експертиза з'ясувала, що в неї стріляли з пістолета, який за документами належав Москалю. ЗМІ повідомляли, що незадовго до загибелі підприємниця мала конфлікт з головою міліції Криму. Справу проти Москаля не порушували. Адже табельна зброя міліцейського чиновника виявилась вкраденою.

«Відзначився» великим скандалом Москаль й у Дніпропетровській області, де він керував місцевою міліцією після вояжу до Криму. Незадовго до візиту президента Леоніда Кучми у регіон керівник місцевого міліцейського «главку» вирішив очистити Дніпропетровськ від бомжів.

Волоцюг посадили на баржу та депортували на інший берег Дніпра, де їх потім вигнали до степу. У результаті цієї «операції» за деякими даними загинуло кілька десятків людей. За даним фактом було навіть порушено кримінальну справу. Москаль опинився під слідством. Але потім справа була закрита та за загибель людей ніхто не поніс відповідальності.

У 2002 році Геннадій був призначений керівником Держкомітету у справах національностей та міграції. На цій посаді він відзначився незвичайною ініціативою — створенням на кримському півострові татарської автономії. Незвичність цієї ініціативи полягала у тому що раніше, на посаді губернатора Закарпаття, Москаль активно боровся з угорським сепаратизмом.

Створення автономії для татар деякі пов'язали з походженням самого Москаля (його батько татарин), а інші — з переходом Геннадія до табору прихильників Віктора Ющенка, де вже було багато кримських татар. За деякими даними заворушення, які спалахнули на початку «нульових» серед кримських татар були організовані самим генерал-лейтенантом міліції.

У 2009 році розгорівся новий скандал за участю Геннадія Москаля. На той момент він був депутатом Верховної Ради. У серпні його призначили на посаду керівника кримської міліції. Згідно із законом нардеп повинен був скласти мандат. Однак Москаль цього не зробив.

У грудні того ж року попередній керівник міліції Криму Анатолій Могильов через суд поновився на посаді. Причому він надав доказ того, що Москаль покинув раніше займану посаду, але не став повідомляти міліцейському керівництву про прийняте рішення.

Нардеп-міліціонер залишив крісло голови кримської міліції лише на початку 2010 року, коли президент Ющенко звернувся до Конституційного суду із запитом про законність суміщення двох посад Москалем. Цікаво, що замість себе Геннадій залишив свого зятя.

Як повідомляють ЗМІ, на посаді керівника Луганщини у 2015 році Москаль «відзначився» кількома скандальними ініціативами. По-перше, він розпорядився перевести всі установи з Луганська до Сіверськодонецька. Хто з працівників відмовлявся переїхати, оголошувався посібником терористів та звільнявся. Але у підсумку перебралося до нового обласного центру тільки керівництво цих установ, а прості співробітники залишилися на непідконтрольній території.

По-друге, Москаль посилив економічну блокаду захоплених сепаратистами територій Луганської області. Пропуск на КПП посилився: фури з продуктами не пропускали на непідконтрольну територію, а самих мешканців цих земель не пускали на українську територію для того, щоб перевести у готівку картки або переоформити пенсію. Підсумком стало лише те, що луганчани ментально стали віддалятися від України, не розраховуючи на її допомогу.

Журналісти повідомляють, що міліцейського генерала неодноразово викривали у брехні. У приклад наводяться те, що Москаль без доказів звинуватив Януковича у розстрілі учасників протесту на Євромайдані. Огульно він назвав представників «Правого сектора» винними у викраденні жителя Львова Тараса Познякова.

Також політик та чиновник відомий своїми «міцними» висловлюваннями. У Мережі безліч відео, де Москаль виражається нецензурними виразами.

Декларація

У лютому 2020 року Геннадій Москаль опублікував електронну декларацію про свої доходи за минулий рік.

Ексгубернатор володіє двома квартирами. Одна знаходиться у Чернівцях (98,5 кв. м), друга — у Румунії (60,31 кв. м). Автомобілів Москаль немає. Зате у нього є два квадроцикли та один снігохід.

За кілька місяців 2019 року у якості зарплати губернатора Геннадій отримав 271,6 тисячі. Його пенсія становила 198,7 тисячі. Грошові активи (банківські рахунки та готівкові кошти) Геннадій Москаль у декларації не відобразив.