Ігор Смешко

Смешко Ігор Петрович: ексочільник СБУ та колишній кандидат у президенти

Смешко Ігор Петрович — керівник СБУ в епоху «пізнього Кучми», у 2019 році намагався стати президентом і пройти до парламенту зі своєю партією «Сила та честь». У 2020 році безуспішно боровся за крісло столичного мера.

Біографія
Освіта
Сім’я
Кар’єра
Скандали
Декларація
Посилання
Відео

Біографія

Ігор Петрович Смешко народився 17 серпня 1955 року у місті Христинівка Уманського району Черкаської області.

Освіта

Ігор закінчив школу №1 у рідному місті. За його словами, у сім'ї Смешко був культ армії та військового обов'язку. Тому він для себе обрав військову кар'єру, вступивши до столичного вищого зенітного ракетного інженерного училища (КВЗРІУ). У 1977 році отримав тут диплом військового інженера з радіотехніки.

Потім два роки Ігор відслужив у радянській армії. Командував ракетною батареєю у групі радянських військ у НДР. Потім Ігор повернувся до рідного вишу у якості ад'юнктура (цивільний аналог аспіранта).

В 1988 році вступив до докторантури і вже через три роки став доктором наук з військової кібернетики. На той момент Ігореві було 35 років. Таким чином він став наймолодшим у СРСР доктором технічних наук з військової кібернетики.

У 2000 році Смешко закінчив Національну академію оборони України, а за два роки — юридичний факультет КНУ. Крім того, Ігор проходив курс з нацбезпеки у Гарварді, а у Швеції та Великобританії — для керівників розвідувальних органів.

Сім’я

Ігор одружений із Юлією Смешко. Вона економіст за освітою. Володіє разом із чоловіком консалтинговою агенцією «Бізнес Консалтинг Центр». Юлія займається підприємницькою діяльністю (основний вид діяльності — надання в оренду та експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна).

У подружжя двоє синів. Один із них — Ігор-молодший займається підприємництвом (надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна). У VIII скликанні Верховної Ради він був помічником нардепа Олександра Домбровського.

Другий син — Михайло з лютого 2009 по липень 2014 року теж був фізичною особою-підприємцем (здавання власної нерухомості в оренду), працював в українському представництві Агентства ООН з міграції. З 2016 до 2018 року навчався на факультеті психології столичного університету.

Кар'єра

У 1982 році Смешко став старшим викладачем КВЗРІУ. У 1991 році у званні доктора наук Ігоря було призначено керівником науково-дослідного центру Військової академії ППО.

На початку наступного року Смешко перейшов на роботу до Міноборони. Вісім місяців був відповідальним секретарем Експертної наукової ради оборонного відомства. Влітку 1992 року Ігор стає військовим дипломатом. Наступні три роки він був військовим аташе України в США.

У середині 1990-х Ігоря помітив президент Леонід Кучма. З 1995 по 1997 рік Смешко обіймав керівні посади у комітеті розвідки при президентові. Потім три роки керував Головним управлінням розвідки Міноборони.

Протягом року, з вересня 2000 по жовтень 2001 року, Ігор був військовим аташе українського посольства у Швейцарії. Представляв інтереси України у міжнародних організаціях, штаб-квартири яких розташовані у Женеві.

Восени 2002 року він увійшов до складу Ради нацбезпеки та оборони у якості заступника секретаря. Тоді ж Смешко став головою президентського комітету з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю.

У вересні 2003 року Кучма призначив його головою Служби безпеки України. На цій посаді Ігор залишався до лютого 2005 року. Наприкінці цього року Смешко у званні генерала залишив службу.

У 2006 році він очолив неурядовий дослідницький Центр стратегічних досліджень та аналізу. Ця організація досліджує процеси, що впливають на внутрішнє та зовнішнє становище України, життя та благоустрій її громадян. Через три роки Смешко обійняв посаду голови громадської організації, яка пізніше стала політичною партією «Сила і честь».

З 2014 до 2019 року він був радником спочатку в.о. президента Олександра Турчинова, а після позачергових виборів президента — Петра Порошенка. П'ятий президент на пів року повертав Смешка на посаду очільника президентського комітету з розвідки.

У 2019 році Смешко вже сам вирішив поборотись за крісло президента. Але на президентських виборах за нього віддали свій голос трохи більше шести відсотків виборців. Тоді він посів шосте місце у першому турі.

На момент виборів обіймав посаду професора кафедри міжнародних медіакомунікацій та комунікативних технологій в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

За кілька місяців після президентської кампанії Ігор очолив список партії «Сила та честь» вже на виборах до Верховної Ради. Але тут політсила Смешко, попри те, що її медіапідтримкою займався відомий телеведучий Дмитро Гордон, отримала незначну підтримку — 3,82%. До подолання прохідного бар'єру «Сили та честі» забракло трохи більше відсотка.

Наступного року Ігор спробував поборотись за крісло мера столиці. На момент виборів він був воєнним пенсіонером. Але на виборах міського голови Києва з результатом 3,1% зайняв сьоме місце. На виборах до Київради «Сила та честь» на чолі зі Смешком отримала 3,31% і посіла дев'яте місце.

У січні 2020 року генерал став фізичною особою-підприємцем (основний вид діяльності — консультації з питань комерційної діяльності та управління). Смішко один із засновників та кінцевий бенефіціар ТОВ «Лагуна» з міста Берегова Закарпатської області (діяльність готелів та подібних засобів тимчасового розміщення).

Скандали

Отруєння Віктора Ющенка

У вересні 2004 року було отруєно кандидата у президенти Віктора Ющенка. За однією з версій, яку розглядало слідство, політику могли підмішати діоксини у їжу на вечері у заступника голови СБУ Володимира Сацюка.

Одним із його гостей був голова Служби Безпеки Ігор Смешко. У замаху на вбивство Ющенко звинуватив владу. Але у кримінальному провадженні Смешко ніколи не був стороною і підозра у скоєнні злочину йому не висувалась.

Цікаво, що сам колишній головний сбушник одного разу в інтерв'ю заявив, що якби він справді був причетним до отруєння, то кандидат у президенти не вижив.

У березні 2019 року Валентин Наливайченко заявив в одному з ток-шоу, що Смешко «…має бути в Генеральній прокуратурі та суді за причетність до отруєння кандидата у президенти». Після цього Смешко подав позов на Наливайченка про захист честі та гідності. У жовтні 2021 року сторони домовилися про мирне врегулювання конфлікту.

Квартирний скандал

Під час перебування керівником СБУ Смешко виклопотав у столичної мерії кілька ділянок землі під будівництво житла для співробітників відомства.

Схема будівництва була такою: до нього залучаються інвестори, на їхні гроші знаходиться забудовник, який займається будівництвом будинку. Потім більшу частину квартир отримують інвестори, а офіцери СБУ — свою частку квартир безкоштовно.

Силове відомство оголосило проведення конкурсу. І хоча в ньому брало участь десять будівельних компаній, переможцем виявилось маловідоме ТОВ «Стабіл». Ця фірма була створена незадовго до конкурсу.

Організатори пояснили вибір забудовника тим, що ТОВ «Стабіл» пообіцяло більше виділити квартири для співробітників СБУ. Щоправда, деякі джерела стверджували, що конкурс взагалі не проводили.

До речі, цілком випадково однією із співзасновниць ТОВ «Стабіл» була племінниця головного сбушника, а приміщення, в якому розташовувалося ТОВ «Стабіл», належало Юлії Смешко.

За два роки компанія-забудовник зібрала з інвесторів сімнадцять мільйонів гривень. Але будівництва так і не розпочала через те, що фірма не мала дозвільних документів. Незабаром стало відомо, що директор компанії залишив країну. Відносно керівника ТОВ «Стабіл» було порушено кримінальну справу про шахрайство.

Незважаючи на те, що Смешко ще у 2005 році залишив посаду голови СБУ, обдурені інвестори звинувачували саме його у розкраданні їхніх грошей через компанію-забудовника.

Декларація

У березні 2021 року Ігор Смешко опублікував електронну декларацію про свої доходи за минулий рік.

У генерала на двох із дружиною є 19 земельних ділянок у Київській, Львівській та Одеській областях. У Києві подружжя Смешко має чотири квартири. Ще одна, якою володіє Юлія, знаходиться у кримському Кореїзі (158,1 кв.м.)

У столиці Смешко має нежитлове приміщення (140,3 кв.м.), чотири машиномісця та гараж. У селі Музичі Київської області Ігор володіє трьома (два недобудовані) житловими будинками (406,6, 143,7 та 510 кв.м.).

Автомобілями у подружжя Смешка володіє лише Юлія. Вона має два Lexus (RX 350 та ES 250) та один Nissan Almera.

За 2020 рік у якості військової пенсії Ігор отримав 250 тисяч. Банківські відсотки йому принесли 193,8 тисячі. Підприємницька діяльність – 1,3 мільйона. Юлія Смешко поповнила сімейний бюджет на 1,4 мільйона гривень (дохід від бізнесу та відсотки з банку).

У банках Ігор зберігає 506 тисяч гривень, 206 тисяч доларів та 159 тисяч євро. У Юлії на рахунках — 37 тисяч гривень, 37 тисяч євро та 97,7 тисячі доларів. Готівкою Смешко задекларував 120 тисяч доларів.