Оксана Байрак

Байрак Оксана Іванівна: українська режисерка та «королева мелодрам»

Байрак Оксана Іванівна — набула популярності завдяки жіночим мелодрамам. За три десятки років кар'єри зняла майже тридцять фільмів та серіалів.

Біографія
Освіта
Сім’я
Кар’єра
Скандали
Посилання

Біографія

Оксана Іванівна Байрак народилася 16 лютого 1964 року у місті Сімферополь.

Освіта

За першою освітою Оксана – педагог-логопед. У 1985 році закінчила Київський педінститут. Через шість років отримала диплом режисерки кіно та театру столичного інституту театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого.

Сім’я

Батько режисерки був юристом, мати економісткою. Байрак має старшу сестру по батькові Наталю.

Оксана була одружена з однокласником по театральному Олександром Копєйкіним. Ще студентами вони разом зняли художній фільм «Круїз, або подорож розлучення» (1991). У шлюбі вони прожили близько десяти років. Копєйкін був оператором деяких фільмів дружини.

У 2011 році режисерка познайомилася з фітнес-тренером Георгієм Москалюком. Незабаром пара почала жити у цивільному шлюбі. Москалюк молодший за кохану на 23 роки. Він кілька разів пропонував вийти за нього, але Оксана щоразу відмовлялася узаконити їхні стосунки. У 2019 році сурогатна мати народила їм доньку Лізу.

Кар'єра

Два роки після закінчення педінституту Байрак працювала за фахом. Зрозумівши, що помилилася у виборі професії, Оксана вступає до театрального. Через рік після спільної роботи з Копєйкіним вона випустила художню картину «Оплачено заздалегідь». Байрак не лише була режисеркою, а й написала сценарій до цього фільму.

Наприкінці 1990-х років Оксана створює власну кіностудію Studio Bayrak, яка випустила десятки російськомовних фільмів і серіалів. Тоді ж вона знімає кілька документальних фільмів на соціальну тематику («Оленчині сни» та «Побачення з химерою»). З 2002 року Байрак також виступає як продюсерка.

У «нульових» Байрак знімає кілька романтичних мелодрам таких, як «Снігове кохання, або Сон у зимову ніч», дві частини «Жіночої інтуїції», «Чоловіча інтуїція», «Хочу дитину», «Все можливо» та інші. Ці картини приносять славу режисерці, яку в пресі прозвали «Королевою мелодрам».

У фільмах Оксани знімалися багато відомих російських (Ольга Кабо, Лариса Удовиченко, Ольга Погодіна) та українських акторів (Володимир Горянський, Олексій Вертинський, Ольга Сумська).

Найвідомішою роботою режисера стала драма «Аврора», яка вийшла на екрани у 2006 році. Фільм розповідає про дівчинку, що вмирає від наслідків аварії на ЧАЕС. У ньому в одній із головних ролей зіграв російський актор Дмитро Харатьян. Також у «Аврорі» з'явилася голлівудська зірка Ерік Робертс.

У прокаті «Аврора» провалилася. Натомість отримала багато позитивних відгуків від критиків. Робота Байрак здобула кілька нагород і навіть висувалась від України на «Оскар» у номінації «кращий фільм іноземною мовою». У 2009 році режисерку відзначили у Всеукраїнській премії «Жінка III тисячоліття». Оксана отримала нагороду у номінації «Рейтинг».

У тому ж році Байрак стала співавтором книги зі схожою на фільм назвою - «Аврора, або Що снилося сплячій красуні». Співавторами Оксани виступили письменник та журналіст Лев Рижков та драматург Петро Гладилін.

У 2016 році вона випустила фільм «40+, або Геометрія почуттів». Окрім режисерської роботи Байрак виступила у ньому і як продюсерка, і як сценаристка. Оксана навіть взяла участь у записі саундтреку «Я просто політаю і повернусь».

Також Байрак іноді знімається в епізодичних ролях у своїх фільмах. За більш ніж тридцятирічну кар'єру режисера Оксана випустила майже три десятки фільмів та серіалів. Приблизно в кожній третій роботі Байрак також знімається як акторка.

Ще у 2007 році Оксана спробувала ще одну медійну професію – ведучої. Цього ж року вона стала автором передачі «Сентиментальні балади серйозних чоловіків», яка виходила на телеканалі «Інтер».

Через два роки, але вже на СТБ вона вела шоу «Давай одружимося». Саме тут Оксана познайомилася зі своїм коханим Георгієм Москалюком, який прийшов на шоу як друг нареченого.

У ролі української «Лариси Гузєєвої» режисерка пропрацювала два роки. У 2011 році знову на «Інтері» Байрак вела програму «Всі свої» та була суддею танцювального шоу «Майданс». У 2017 році вона була ведучою авторської програми «Відверто», яка виходила на російському «ТВ Центр».

Восени-взимку 2020 року Байрак знову на СТБ вела шоу «Про що мовчать жінки». Наприкінці 2020 — на початку 2021 року вона стала героїнею шоу «Маска», в якій глядачі намагаються вгадати відому особистість, яка ховається під маскою.

У 2006 році Оксана навіть намагалася стати народним депутатом. На виборах вона балотувалася під четвертим номером від партії з дуже скандальною назвою — Партія політики Путіна (ППП). На час виборів вона була кінорежисеркою приватного підприємства «СБ». Але отримати депутатський мандат їй не вдалося. ППП набрало лише 30 917 (або 0,12%) голосів виборців.

Скандали

«Аврора»

Найвідоміший фільм режисера Байрак став і найскандальнішим. Після висування на «Оскар» у пресі зазначили, що фільм не дуже український. В «Аврорі» недостатньо складових, аби вважатися українським фільмом.

Його знято російською (у деяких місцях — англійською) мовою, сценарист (Петро Гладилін) — росіянин, одну з головних ролей зіграв російський актор, іншу — американець. Режисерку Байрак назвали «номінально українською».

Крім того, за правилами Американської Кіноакадемії фільм мав йти на екранах країни-виробника (тобто України) щонайменше через тиждень після релізу. Але у кінотеатрах Києва, Харкова, Львова та інших українських міст «Аврора» з'явилася значно пізніше.

За десять років фільм знову опинився в епіцентрі скандалу. Картина потрапила до Чорного списку вітчизняного Мінкульту через Дмитра Харатьяна, який зіграв головну роль. Російський актор через свої антиукраїнські висловлювання став персоною нон-грата в Україні.

Проросійські погляди

Патріотично налаштовані українці критикують Оксану за її позицію щодо Євромайдану. Наприкінці 2013 року вона обурилася, що протестувальники звертаються до президента Януковича на «ти», а столицю вони перетворили на клоаку.

У 2018 році режисерка у соцмережах привітала футбольну збірну Росії з виходом до чвертьфіналу чемпіонату світу. На це підписники вказали, що не варто радіти за спортсменів країни-агресора. Після кількох коментарів Байрак написала, що на Донеччині українська армія знищує дітей.

Через два роки Байрак розлютило те, що її картину «Пізнє каяття» дублювали українською мовою. У соцмережах вона зазначила, що блискучу картину, роботу режисера та акторів викинули на смітник. Також Оксана зазначила, що після перегляду фільму українською їй захотілося кричати «Геть усім націоналістам!»