Олександр Біловол

Біловол Олександр Миколайович: колишній головний санлікар, якого підозрювали в організації корупційної схеми з вакцинацією

Біловол Олександр Миколайович — кнопкодавив у Раді, підозрювався у закупівлях неякісної вакцини та отримав у подарунок майже 4 мільйони гривень від тітоньки-пенсіонерки.

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра
5. Компромат
6. Декларація
7. Відео

Біографія

Олександр Миколайович Біловол народився 11 січня 1962 року у селі Мурафа Харківської області.

Освіта

Олександр має відразу три дипломи: лікаря-кардіолога, юриста і провізора.

У 1989 році Біловол захистив кандидатську, через десять років - докторську дисертацію з медицини. Олександр запатентував тридцять медичних винаходів. Має звання заслуженого лікаря і заслуженого діяча науки і техніки. Член президії Національної академії медичних наук України.

Сім'я

Олександр одружений на Тетяні Біловол (1963 року народження). У 2015 році вона обиралася депутатом Харківської обласної ради від партії «Відродження». Тетяна — заступниця директора ТОВ «Базісспецсервіс». У 2020 році вона балотувалася до міської ради Харкова від «Блоку Кернеса — Успішний Харків» по 9-му виборчому округу (№1 в списку).

У подружжя Біловол двоє синів: Дмитро (1983 р.н.) і Олександр (1989 р.н.).

Кар'єра

Після закінчення медичного інституту в Харкові (1985) Олександр залишився в цьому навчальному закладі і дванадцять років працював науковим співробітником і викладачем. У 1997 році Біловол очолив держкомпанію «Ліки України». На цій посаді він пробув протягом трьох років.

З 2000 року починається політична кар'єра Олександра Біловола. У цьому році він вперше став народним депутатом, перемігши на парламентських виборах по 99-му мажоритарному округу (Кіровоградська область).

У Верховній Раді третього скликання молодий обранець став членом депутатської групи «Відродження регіонів», а через рік — фракції партії «Демократичний союз». Крім того, Біловол представляв Україну в Парламентській Асамблеї Ради Європи.

Через два роки Біловол знову пройшов до парламенту. На цей раз він балотувався від Виборчого блоку політичних партій «Демократична партія України — партія «Демократичний союз». На виборах за Олександра проголосувало більше 57% виборців дільниці №100.

У четвертому скликанні він був членом комітету з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства. Також за період з 2002 по 2006 рік  встиг змінити кілька фракцій: «Єдина Україна», СДПУ (О) та Народна партія. У 2004 році політик став очільником партії «Демократичний союз».

У 2006 році Біловол втретє брав участь у парламентських виборах. На цей раз він йшов за списками «Народного блоку Литвина» (43-й). Однак дана політична сила набравши 2,44% не змогла пройти до Верховної Ради.

Але без роботи Олександр не сидів. Його двічі призначали на посаду першого заступника міністра охорони здоров'я. Обіймав цю посаду з лютого по березень 2008 року та з березня 2009 по березень 2010 року. Крім того, Біловол був головним санітарним лікарем.

У 2012 році він повертається у депутатське крісло. Біловол балотувався від Партії регіонів по 180-му мажоритарному округу (Харківська область). На час виборів Біловол — професор кафедри внутрішньої медицини №1 та клінічної фармакології Харківського національного медичного університету.

У сьомому скликанні парламентарій був заступником голови комітету з питань охорони здоров'я та членом фракції Партії регіонів, а після подій на Майдані у лютому 2014 року — депутатської групи «Економічний розвиток».

У 2014 році Олександр знову пішов на вибори до Верховної Ради по 180-му округу. На цей раз Біловол був самовисуванцем. Ставши переможцем, Олександр вчетверте отримав депутатський мандат. У березні 2015 року народний обранець приєднався до групи партія «Відродження» та став членом комітету з питань охорони здоров'я.

У 2019 році політика на парламентських виборах спіткала невдача. Отримавши всього 32,08% голосів все на тому ж 180-го округу, він програв вибори кандидату від партії «Слуга народу» Олексію Красову (43,91%).

Після поразки на виборах Біловол став професором кафедри клінічної фармакології та внутрішньої медицини Харківського медичного університету.

Компромат

Наприкінці 2009 року, коли Біловол був головним санітарним лікарем країни, він «опинився в епіцентрі скандалу, який стосувався поширення в країні вірусу так званого свинячого грипу H1N1. Так, замість того, щоб припинити паніку, яка виникла серед населення, Біловол заперечував наявність епідемії. Крім того, його звинуватили у закупівлі несертифікованих тест-систем».

Коли ВООЗ запропонувала придбати велику партію вакцин від грипу, чиновник відмовився від цієї пропозиції. Причиною стало те, що Україна, за словами Біловола, не готова була "спрощувати процедуру тестування та реєстрації вакцини проти свинячого грипу, як того вимагала Всесвітня організація охорони здоров'я».

Як зазначають ЗМІ, запам'ятався Біловол й тим, що «організував схему з вакцинацією. Безкоштовну неякісну вакцину пацієнтам продавали, як французьку. «Зекономлені» гроші йшли у кишеню самому Олександру Миколайовичу та його оточенню.

Схема Біловола виявилася смертоносною. У 2009 році у Донецькій та Запорізькій областях від вакцинації померли три дитини. Батьки діток впевнені, що замість обіцяної французької вакцини їм вкололи якусь безкоштовну, а хорошу приберегли». Після цих випадків інші батьки масово почали відмовлятися від вакцинації своїх дітей. Сам же головний санлікар отримав прізвисько «Доктор смерть».

За даними громадського руху «Чесно», народний депутат в сьомому і восьмому скликаннях Верховної Ради неодноразово порушував закон в області персонального голосування. Журналісти як мінімум шість разів «ловили» депутата під час кнопкодавства.

Крім того, народний обранець не подавав податкову декларацію за 2012 рік. Він був одним з депутатів, які проголосували за так звані «диктаторські закони» 16 січня 2014 року, що обмежували права та свободи українців. Правда, пізніше Біловол написав заяву, у якій просив визнати його голосування недійсним.

Незважаючи на те, що закон забороняє народним обранцям займатися бізнесом, Олександр Біловол ще у 2013 році значився у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як приватний підприємець.

За даними аналітичного порталу «Слово і діло», рівень відповідальності парламентарія виявився всього 12%. З 17 обіцянок, з якими він прийшов до парламенту у 2014 році, виконаними виявилися тільки дві.

У декларації за 2016 рік Олександр вказав, що у якості подарунка він отримав суму у 3,7 мільйона гривень. Згідно з електронною звітністю, депутат отримав гроші у подарунок від Пелагеї Петрівни Савченко.

Пізніше стало відомо, що Пелагея Савченко, 1933 році року народження, проживає у селищі Мурафа Краснокутського району Харківської області. Варто відзначити, що Біловол також народився в цьому  селищі і балотувався по округу № 180, у який входить й Краснокутський район.

На питання харківських журналістів про щедрий подарунок нардеп розповів, що Пелагея Савченко — це його рідна тітка. Нібито гроші ці пенсіонерка отримала від продажу квартири. На зауваження журналістів про те, що сума занадто велика він зазначив, що «це був інвестиційний договір. Йде прив'язка до долара. Договір вона мені подарувала — еквівалент в доларах».

Декларація

У травні 2020 року Олександра Біловол опублікував електронну декларацію про свої доходи за минулий рік.

Екснардеп володіє трьома земельними ділянками (2500, 976 і 2033 кв. м) та житловим будинком (349,7 кв. м) в селі Петрівське на Харківщині.

Тетяна Біловол має дві земельні ділянки (3000 і 2532 кв. м) та житловий будинок (692,9 кв. м) в селищі Козин Київської області. У столиці вона володіє квартирою (236,6 кв. м) та двома машиномісцями (16,1 і 13,9 кв. м).

У подружжя по дві пари швейцарських наручних годинників. Дружина колишнього парламентарія задекларувала сережки (дві пари) і дві каблучки.

Олександру Біловолу належать два автомобілі: ГАЗ-21 1969 року випуску і LEXUS LX 570 2014 року випуску, який обійшовся депутату вартістю в 1,5 мільйона гривень.

У 2019 році Біловол заробив в сукупності 1,089 мільйона гривень. Тетяна поповнила сімейний бюджет на 113 тисяч гривень.

У банку Олександр зберігає 518 гривень, Тетяна — 435 гривень. Готівковими коштами у колишнього народного депутата задекларовано 130 тисяч доларів. Його дружина готівкою має 30 тисяч євро і 155 тисяч доларів.

Відео