Олексій Данілов

Данілов Олексій Мячеславович: секретар РНБО, який спрогнозував війну з Росією

Данілов Олексій Мячеславович - уродженець Донбасу, якого Володимир Зеленський призначив повертати мир в цьому регіоні.

Біографія
Освіта
Сім`я
Кар`єра
Компромат
Декларація
Посилання

Біографія

Олексій Мячеславович Данілов народився 7 вересня 1962 року в місті Красний Луч Луганської області.

Освіта

Олексій Данілов в 1981 році став ветеринаром, закінчивши радгосп-технікум у місті Старобільську на Луганщині. Потім два роки провів в рядах радянської армії.

Наприкінці 1990 — початку 2000-х років Данілов отримав відразу у Луганську три дипломи: вчителя історії, менеджера та юриста.

Сім’я

Олексій одружений на Людмилі Даніловій. Відповідно до декларації Олексія Данілова, основним місцем роботи його дружини є компанія «Органосін ЛТД». Відповідно до системи YouControl - онлайн-сервісу перевірки компаній, основний вид діяльності компанії - оптова торгівля фармацевтичними товарами.

Крім того, Людмила Данілова володіє частками і є кінцевим бенефіціаром шести компаній у різних сферах діяльності (видавництво, сільське господарство, будівельна справа, металургія, надання нерухомості в оренду).

Подружжя Данілових виховали чотирьох дітей.

Кар’єра

Після закінчення технікуму Олексій Данілов влаштувався за фахом на завод фруктово-мінеральних вод міста Ворошиловград (нинішній Луганськ). Тут він працював у підсобному господарстві.

Після демобілізації з армії Данілов продовжить роботу ветеринара. До 1987 року працював в «Зоокуточку», який знаходився у парку 1 травня міста Ворошиловграда.

Після того, як у Радянському Союзі була дозволена підприємницька діяльність, Олексій став засновником і три роки очолював кооператив «Білий Лелека». Наступні три роки керував малим приватним підприємством «Вєра».

У 1994 році Олексій Данілов у віці тридцяти одного року був обраний міським головою Луганська. На той час він став наймолодшим главою міста в Україні. Але на цій посаді Данілов залишався неповний термін. Через три роки він був зміщений депутатами міської ради Луганська.

У 1998 році Олексій вперше самовисуванцем балотувався до Верховної Ради. Однак тоді він, набравши 16,41% голосів, програв вибори на 103-му мажоритарному окрузі (Луганська область) іншому самовисуванцю Олександру Борзих, за якого віддали свої голоси 19,54% виборців.

За словами самого Данілова, ті вибори він виграв, але команда Єфремова — Тихонова переписала результати на всіх ділянках в Луганському сільгоспінституті. Тому переможцем став Борзих.

З кінця 1990 — початку 2000-х років Данілов живе і працює на два міста. У Луганську викладає у Східноукраїнському національному університеті ім. В. Даля (кафедра менеджменту), у Києві — працює радником в парламентському комітеті з питань промислової політики і підприємництва.

Тоді ж він стає членом і навіть заступником голови політичної партії «Яблуко» Михайла Бродського. У період з 2002 по 2005 роки Олексій Данілов був заступником директора Інституту європейської інтеграції та розвитку.

На президентських виборах 2004 року він став головою луганського штабу кандидата Віктора Ющенка. З лютого по листопад 2005 року Данілов керував Луганською областю на посаді губернатора.

У наступному році під 42-м номером у списку Блоку Юлії Тимошенко він став народним депутатом. У V скликанні Верховної Ради Олексій увійшов до складу комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

У 2007 році Данілов на позачергових парламентських виборах балотувався під шостим номером партії Вільних демократів (яка раніше називалася «Яблуко»). Однак за результатами голосування дана політична сила до Верховної Ради не потрапила. Після цього Данілов повернувся на посаду заступника голови Інституту європейської інтеграції і розвитку.

Потім протягом декількох років він керував Українським фондом підтримки підприємництва. Дана державна організація займається фінансовою підтримкою малого і середнього бізнесу. Очолював фонд до серпня 2019 року.

Олексій вів культурологічний проєкт «Державні зібрання України». В рамках цього проєкту великим тиражем були опубліковані декілька томів, що містять колекції і каталоги провідних музеїв України.

У липні 2019 року Олексій увійшов до складу Ради національної безпеки і оборони України, ставши заступником його секретаря Олександра Данилюка.

Як повідомляють ЗМІ, в команду Зеленського Данілов потрапив завдяки «Суспільному оку» — проєкту з цифрового управління державою. Цей проєкт Данілов заснував спільно з колишнім секретарем РНБО (2006-2007) і ексспіввласником корпорації "Індустріальний союз Донбасу" Віталієм Гайдуком.

«Суспільно око» займалося геоінформаційними системами, технологіями BigData, BI-платформами та іншими IT-інструментами для аналітики і прогнозування.

За даними видання РБК, «Суспільне око» робилось під Юлію Тимошенко. Однак, коли в 2019 році лідером президентської кампанії став Володимир Зеленський, то Гайдук і Данілов почали шукати виходи на його команду.

З майбутнім президентом Олексій познайомився під час презентації проєкту. Тоді оточення Зеленського з питання «Суспільного ока» розділилося. Данилюк був за його впровадження, а Андрій Богдан — проти. За підсумком на виборах штаб Зеленського її активно не використовував. Однак Данилюк запросив Данілова до РНБО в якості свого заступника.

У вересні Данилюк пішов у відставку, але на своє місце рекомендував Данілова. У його обов'язки питання зони ООС, встановлення миру на Донбасі і всього, що пов'язано з цим регіоном.

Однак більш відомий новий секретар РНБО став завдяки введенню санкцій проти кума Володимира Путіна. Якщо в 2014 році санкції накладались лише на російських резидентів, то в 2021 році РНБО розгорнув їх проти Віктора Медведчука. Під обмеження потрапили спочатку телеканали з орбіти нардепа з ОПЗЖ, потім він сам і його найближче оточення разом з бізнесом.

У жовтні 2019 року він також став керівником Національного координаційного центру кібербезпеки.

Олексій Данілов очолює три громадських об'єднання: "ОКО", "Українська політична школа" і "Духовна спадщина України".

Компромат

За збігом різних обставин Олексій Данілов не затримувався на високих посадах. У 1997 році Данілову-меру було оголошено недовіру в Луганській міськраді.

Приводом для звільнення Данілова з посади мера в 1997 році, яке організував Олександр Єфремов, стало поєднання Даніловим бізнесу і державної посади.

Сам же Данілов в інтерв'ю розповідав, що СБУ завело кримінальну справу на його дружину. На підприємство з продажу дитячого харчування, на якому тоді працювала Людмила Данілова тиснув глава луганської податкової.

«Закінчувався термін реалізації дитячого харчування, а з урахуванням того, що ми тримали марку і якість і ніколи не продавали прострочену продукцію, ми його передали на переробку на консервний завод, який у нас був в селищі Ювілейному, в сільгоспінституті. Ось цим і займалася Служба безпеки України», — розповідав Олексій.

Також Данілова в той час пов’язували з ім’ям кримінального авторитета Доброславова, який був вбитий в 1998-му році.

Недовге губернаторство Олексія Данілова, як кажуть, припинилося через конфлікт Віктора Ющенка і Юлії Тимошенко. Соратник Михайла Бродського був звільнений через вісім місяців після призначення на посаду.

«Саме Бродський навів Данілова до Віктора Ющенка, який і призначив його губернатором Луганщини. Протриматися на найвищому обласному посту соратнику лідера “Яблука” вдалося недовго – вже в жовтні 2005 року його звільнили після конфлікту Ющенка і Тимошенко, з якою тоді дружили і Бродський, і Данілов».

Призначення Олексія Данілова заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України пов’язують з керівником “Квартал-концерту” Максимом Ткаченком, який родом з Луганська і пройшов в Раду під №25 у списку “Слуга народу”. Але офіційного підтвердження ця версія не отримала.

Багато що про Олексія Данілова, яким він був задовго до нинішнього призначення, говорить інтерв’ю, яке взяв у нього в 2007 році журналіст Сергій Лещенко, який пізніше став скандальним народним депутатом. Ще тоді, у 2007 році Данілов прогнозував, що Україна буде воювати з Росією і Росія будь-якими способами спробує залишитися в Криму. Він нагадав слова з виступу Путіна: «Ми не збираємося виходити з Криму в 2017 році, Україна є нашим протекторатом, і поступатися комусь ми не збираємося”.

«У Росії сьогодні завдання – необхідно забрати Луганську, Донецьку область і Крим».

З приводу перемоги партії Віктора Януковича в 2007 році він говорив: «Так, мені не подобається Партія регіонів, але вона виграла вибори. І якщо ми говоримо про європейську країну, то Партія регіонів має право на формування коаліції, хороші вони чи погані. Так у всій Європі!»

При цьому вважав, що перемога Януковича це проєкт Москви, а також те, що він лише номінальна особа в Партії регіонів. “Я вважаю, що шеф-кухарем в Партії регіонів є Рінат Ахметов, а Віктор Янукович – це виконавець його волі”.

У 2014 році Данілов говорив, що ще за 10 років до військових дій Росія готувала війну на Донбасі, консервувала схрони уздовж державного кордону України з Росією. “Нам треба зрозуміти, що без нас, українців, росіян, євреїв, татар ніхто тут порядок наводити не буде”.

Декларація

У липні 2019 року Олексій Данілов подав електронну декларацію про свої доходи за минулий рік.

Чиновник володіє у Києві двома квартирами (352,3 та 203,9 кв.м.) та машиномысцем (9,3 кв.м.). У селі Мархалівка на Київщині Данілову належить земельна ділянка (3160 кв.м.) та житловий будинок (446 кв.м.).

З цінного рухомого майна він задекларував цілу галерею з шестисот картин і бібліотеку, у якій зібрано понад двадцять тисяч книг.

Власного автомобіля у Олексія Данилова немає. Його дружині належить Lexus RX 350 2012 року випуску. Вартість машини трохи менше трьохсот тисяч гривень. Людмила Данілова — власниця акцій приватного акціонерного товариства "Київський деревообробний комбінат".

Зарплата секретаря за рік склала 718,8 тисячі гривень. Людмила Данілова поповнила сімейних бюджет на 152 тисячі гривень. На банківському рахунку Данілова зберігається 7285 гривень. Готівковими коштами він задекларував 36,5 тисячі доларів і 80 тисяч гривень.