Сергій Рахманін

Рахманін Сергій Іванович: камертон української політичної журналістики і новий "голос" в парламенті

Рахманін Сергій Іванович ексжурналіст і новий член парламенту, якого називають сильним аналітиком з питань конституційної реформи

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім'я
4. Кар'єра
5. Цитати і заяви
6. Декларація
7. Посилання
8. Відео

Біографія

Рахманін Сергій Іванович народився 17 квітня 1969 року в місті Харків.

Освіта

Сергій Рахманін має диплом журналіста, який він отримав після закінчення в 1993 році Київського університету імені Тараса Шевченка.

Проходив строкову службу в армії.

Сім'я

Дружину Рахманіна звуть Кіра Івашова. У подружжя двоє дітей. Старша донька Варвара народилася в 1996 році. У 2019 році закінчила Національний університет "Києво-Могилянська академія", де вивчала соціологію. Молодша донька Юстина з'явилася на світ в 2005 році.

Кар'єра

Сергій Рахманін до того як стати журналістом встиг попрацювати продавцем в магазині, нічним сторожем, вантажником, фасувальником цегли на комбінаті будматеріалів.

Ще студентом Сергій Рахманін почав працювати у київській газеті "Молода гвардія". У 1983 по 1990 рік він був позаштатним кореспондентом. У 1991 році його приймають у штат газети. Через рік переходить до редакції журналу "Ранок".

У тому ж 1992 році Сергій Рахманін влаштувався репортером газети "Киевские ведомости". За шість років роботи у виданні дослужився до посади заступника головного редактора.

З жовтня 1998 року Сергій Рахманін працював редактором політичного відділу, першим заступником головного редактора газети "Дзеркало тижня". У цьому виданні пропрацював протягом двадцяти одного року.

У 2001 році став одним із засновників громадської організації "Хартія-4". У 2002-2003 роках Рахманін був учасником журналістського страйкового комітету.

У липні 2012 року журналіст був настільки обурений прийняттям законопроєкту "Про засади державної мовної політики", що навіть оголосив голодування. А під час зіткнень у самому центрі столиці, біля Українського дому Рахман ледь не помер, переживши серцевий напад.

Сергій Рахманін крім друкованої журналістики також працював на радіо і телебаченні. На радіо "Новое время" він був ведучим програми "Апостроф". На телеканалі ZIK вів програму під назвою "Гра в класику". У липні 2019 року пішов з телеканалу.

Журналіст є автором книги "Руки, качають колиску демократії", а також сценарію документального фільму "Незалежність. Український варіант".

У четвертому скликанні (2002-2006) Верховної Ради Рахманін був помічником народного депутата, представника блоку Віктора Ющенка "Наша Україна" Віктора Лаврентійовича Мусіяки. У шостому скликанні (2007-2012) працював з Володимиром Пилиповичем Філенком. Помічником народних депутатів працював на громадських засадах.

Сергій Рахманін неодноразово отримував запрошення увійти у список декількох політичних сил. Однак до 2019 року він відмовлявся від пропозиції пересісти з журналістського в депутатське крісло.

Однак на позачергових виборах у липні 2019 року Рахманін став членом партії співака Святослава Вакарчука "Голос". Журналіст опинився на восьмому місці у списку цієї політичної сили.

За результатами виборів "Голос" подолав п'ятивідсотковий прохідний бар'єр і Сергій Рахманін став народним депутатом дев'ятого скликання Верховної Ради.

Цитати і заяви

"Я вважав і вважаю журналістику найкращою професією. Просто в цій професії зараз я вже не знаходжу свого місця".

"У мене з'явилося відчуття, що я повинен піти з журналістики і спробувати свої сили в політиці. Це почуття з'явилося ні вчора, ні рік тому. У 2014 році мені пропонували йти на вибори. Я отримав пропозицію від чотирьох політичних сил, дві з яких пройшли до Верховної Ради.

Я відмовився. Причому дуже легко. Тоді у мене було глибоке переконання, що в журналістиці можу зробити корисного для суспільства більше, ніж у політиці. На мою суб'єктивну думку в 2014 році журналістики грала набагато більшу роль, ніж зараз".

"Чи можна змінити політику просто зараз? Ні, так не буває. Я розумію, деяких людей чекає розчарування. Люди завжди, в 1991, 2005, 2014 роках чекали швидких змін. Однако так не буває. Але зараз з'явилися реальні можливості, тому що деякі правила змінені ".

"Мені хочеться залишити такий слід в політиці, щоб коли люди згадували часи, коли Україна стала такою, якою можна пишатися, то згадували мене".