Віктор Пінчук

Пінчук Віктор Михайлович: український олігарх та меценат

Пінчук Віктор Михайлович — український бізнесмен, олігарх та філантроп, який входить у топ найбагатших українців. У 2021 році Пінчук посідав 2-ге місце у рейтингу олігархів. Власник медіагрупи StarLightMedia, засновник компанії EastOne, Інтерпайп, фонду Віктора Пінчука та мистецького центру PinchukArtCentre.

Біографія
Сім’я
Освіта
Кар’єра
Компромат
Статки
Посилання
Відео

Біографія

Віктор Пінчук народився 14 грудня 1960 року в місті Києві.

Сім’я

Віктор Пінчук – етнічний єврей. Серед його предків рабини і меламеди (наставники в іудейських школах). Батьки Віктора працювали в сферах науки та металургії. Подейкують, що як по материнській, так і по батьківській лінії Віктор Пінчук має аристократичний родовід.

Особисте життя

Віктор Пінчук був двічі одружений.

Його першою дружиною стала Олена Аршава. Вони одружилися в 1980 році. Через 2 роки народилася дочка Марія. Разом із дідом вона володіє акціями компанії «Фірма "Дайм"», яка торгує кольоровими і чорними металами. Марія також володіє нерухомістю в Лондоні.

Віктор та Олена розлучилися у 1997-му, але пара зберегла гарні стосунки.

Відразу після розлучення підприємець почав жити з Оленою Франчук, дочкою президента Леоніда Кучми. В Олени є син від першого шлюбу Роман, якому Віктор Пінчук є вітчимом. У 2002 Віктор Та Олена зареєстрували свої стосунки. Через рік у подружжя народилася дочка Катерина. У 2011 році на світ з'явилася Вероніка.

У 2010 році Віктор Пінчук вперше став дідусем. Його старша дочка народила йому онуку Маргариту. Скільки зараз у Пінчука внуків, достеменно не відомо.

Освіта

Віктор Пінчук за фахом інженер-металург. Він здобув вищу освіту в Дніпропетровському металургійному інституті.

У дитинстві Віктор вчився грати на скрипці. Але робити це красиво у нього не виходило. Хлопець закінчив школу із золотою медаллю. У майбутньому він мав намір побудувати кар'єру медика, але вступити на бажаний факультет йому не вдалося. За легендою, тому перешкоджало етнічне походження Пінчука. Кажуть, що абсолютно не це стало перепоною. Деякі джерела стверджують, що Віктор просто не зміг скласти іспити і зрозумів, що медицина – це не його покликання.

Так вибір Віктора упав на інженерно-металургійний факультет Дніпропетровського металургійного інституту. До речі, саме там викладала його мама. У результаті Віктор Пінчук отримав спеціалізацію виготовлення труб та обробки металів тиском.

Кар’єра

Віктор Пінчук почав працювати ще в студентські роки, влаштувавшись лаборантом у своєму інституті. Крім того, Пінчук був різальником холодних труб на Нижньодніпровському трубопрокатному заводі. Протягом деякого часу Віктор підробляв нічним сторожем.

Закінчивши виш, Пінчук вступив в аспірантуру і продовжив працювати за фахом.

Кар'єру Віктор Пінчук почав у 1983 році. Він займав пост в проєктному НДІ трубної промисловості. Там Віктор виріс від стажиста до старшого наукового співробітника. Але роботу в НДІ довелося покинути. Подейкують, що на цьому наполіг тесть Пінчука. За чутками, саме він змусив Віктора перейти в бізнес.

Початок підприємницької діяльності

У 1987 році разом зі своїм батьком Віктор відкрив кооператив винахідників. Кращі ідеї він зобов'язався продавати підприємствам. Умови заробітку були досить незвичайними. Підприємство, яке взяло інновацію, повинно було виплачувати кооперативу 7,5% від прибутку або економії, яку приніс винахід команди.

Насправді Пінчук відібрав найперспективніші патенти колишніх колег по НДІ та пообіцяв продати їх. Переговорами з потенційними покупцями займалися батьки Пінчука.

Все закінчилося на гонорарі в 76 тис. руб. Така сума повинна була опинитися на рахунку кооперативу, але компанія отримала тільки половину. Є підозри, що решту суми хтось собі привласнив. Члени кооперативу отримали лише символічні премії. Як і слід було очікувати, компанія розпалася, а Віктор зайнявся комерційним бізнесом.

“Інтерпайп”

У 1990 році Віктор і Михайло Пінчуки заснували власну компанію «Інтерпайп». На початку своєї діяльності компанія займалася перепродажами труб. Після розпаду СРСР фірма відновила комерційну діяльність окремих сфер вугільної й металургійної промисловості.

До діяльності компанії підключився Володимир Аршава, який звів Віктора Пінчука з Павлом Лазаренком і Сергієм Тігіпком, Геннадієм та Юлією Тимошенко. У колі нових знайомих також виявилися майбутній прем'єр-міністр Валерій Пустовойтенко і Леонід Кучма, який згодом став президентом. У частку «Інтерпайп» увійшла дружина Пінчука Олена Аршава, а також ще кілька впливових персонажів, серед яких російський підприємець Михайло Щеголевський.

У 1992-му році під заступництвом Павла Лазаренка пінчуківська компанія «Інтерпайп» і корпорація «Український бензин», що належала родині Тимошенко, створили корпорацію «Співдружність». Протягом декількох наступних років це підприємство було українським дилером російської газової компанії «Интер РАО».

Розбагатілі Пінчуки незабаром приватизували металургійні заводи, на яких працювали. В активах сім'ї з'явилися банки.

У 1995 році значно ускладнилися відносини Віктора Пінчука з родиною Тимошенко та Павлом Лазаренком. Так розпалася корпорація «Співдружність». Подальший перерозподіл бізнесу і територій впливу спровокував розрив відносин Пінчука з Володимиром Аршавою. За його наполяганням відбулося розлучення Олени та Віктора. Подейкують, що причиною розірвання шлюбу також послужили часті зради Пінчука.

Але незабаром Віктор розпочав стосунки з Оленою Франчук — дочкою президента Леоніда Кучми.

Завдяки владі тестя Віктор Пінчук укладав вигідні міжнародні контракти. У 2006-му році Віктор Пінчук провів реструктуризацію своєї бізнес-групи. Так виникла низка компаній і холдингів.

Подальша діяльність Пінчука

У 2007 році він створив інвестиційно-консалтингову групу «EastOne». Крім того, олігарх став власником різнобічних активів, серед яких металургійні, страхові, медійні та інші підприємства, що знаходяться на території України та за її межами.

Віктор Пінчук також має власний медіа-холдинг «StarLightMedia». У нього входять найпопулярніші ЗМІ, такі як телеканали «СТБ», «Новий канал»», «М1», газета «Факты» і багато інших. До речі, в розкручуванні газети «Факты» велику роль зіграла примусова передплата для безлічі великих підприємств.

Віктор Пінчук у політиці

У 1998 році Віктор Пінчук став парламентським депутатом III скликання. Через рік він був призначений радником президента України, але незабаром залишив цю посаду.

Після Помаранчевої революції Віктор Пінчук залишив політику і сконцентрувався на підприємництві. Разом з тим Віктор Пінчук не зрікся політичної спільноти. Відомо, що періодично він виділяє кошти на фінансування передвиборчих кампаній політичних лідерів різних країн.

Як стало відомо, у 2015 році він переказав 150 тис. USD на рахунок фонду Дональда Трампа. Це пожертвування стало найбільшим фінансовим внеском за 2015 рік від сторонніх донорів, не рахуючи самого Дональда Трампа. Цікаво, що період інвестування збігся з часом президентської передвиборчої кампанії Трампа.

Про внесок українського бізнесмена у 2018 році дізнався американський спецпрокурор Роберт Мюллер, який розслідує інвестування Трампа Росією.

Як стверджують в організації Дональда Трампа, гроші від Пінчука були отримані в обмін на 20-хвилинне звернення політика в ході конференції ЄС в Україні. Роберт Мюллер вважає гонорар дуже завищеними, тому розглядає інвестицію як хабар.

Пізніше в пресі з'явилося повідомлення, що Віктор Пінчук вирішив працювати на два фронти. Виділивши гроші Дональдові Трампу, він не забув підтримати його основного конкурента – Хілларі Клінтон. Перераховувати інвестиції в «Bill, Hillary & Chelsea Clinton Foundation» український олігарх почав ще з 2006 року. Станом на 2018 рік загальна сума Пінчуківських вкладів склала 13 млн USD. Згідно з даними, опублікованими в американських ЗМІ, найбільші інвестиції в фонд Клінтонів здійснювали українські олігархи, залишивши позаду англійських, саудівських та німецьких побратимів. Очевидно, з цієї причини президент України Петро Порошенко не приховував свою симпатію до кандидата на пост глави США – Хілларі Клінтон. Із огляду на суми, вкладені в її політичну діяльність, підтримка Штатів обіцяла бути сильною.

Роблячи вклади в американських політиків, Віктор Пінчук намагався купити хороших бізнес-партнерів із заможної Америки.

Інвестуючи в американських президентів, Віктор Пінчук не забуває про українських. Подейкують, що він уже профінансував відразу двох вітчизняних лідерів – газову принцесу Юлію Тимошенко та рок-зірку Святослава Вакарчука. При цьому наголошується, що український олігарх – усього лише сполучна ланка. Ходять різні чутки, наприклад, що в проєкті Юлії Тимошенко за ним стоїть Кремль. Святослава Вакарчука ж, подейкували, просував американський розоритель англійського банку Джордж Сорос.

Благодійна діяльність Віктора Пінчука

Ще в середині 90-х рр., коли Віктор Пінчук розбагатів на енергетиці, він став купувати дорогі картини і фінансувати великі концерти. Вже з того часу про Пінчука розійшлись чутки як про щедрого мецената. У 2006-му році Віктор Пінчук відкрив арт центр у Києві. Цю установу він назвав скромно, на честь себе – «PinchukArtCentre». Галерея стала найбільшим центром сучасного мистецтва на Сході Європи.

У тому ж році олігарх заснував свій благодійний фонд. Назва обиралася за тим же принципом – «Фонд Віктора Пінчука».

Віктор Пінчук також входить до опікунської ради дніпровської єврейської громади, яку фінансує. До неї також входять Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов та багато інших українських олігархів.

Віктор Пінчук зараз

Наприкінці липня 2020 року НБУ погодив продаж банку “Кредит Дніпро”, який належав Пінчуку, підприємцю Олександру Ярославському.

У 2022 році Віктор Пінчук викупив частку акцій (50 %) Geo-Alliance Oil-Gas Public Limited. Відтепер Віктор Пінчук — власник 100% акцій Geo-Alliance Oil-Gas Public Limited.

Компромат

Викрадення Пінчука

У 1996 році зловмисники викрали Віктора Пінчука, вимагаючи викуп за його життя і свободу. Пізніше вдалося зловити злочинців із практично не витраченими грошима. Так свідчить офіційна версія. Говорять, що її сфабрикували для народу.

У ті роки Віктор Пінчук любив розважитися з молоденькими дівчатами. Спортивні хлопці зі зброєю застукали його якраз у момент утіх із однією з коханок. Як з'ясувалося пізніше, дівчина була з ними заодно. Бандити почали вимагати від Пінчука гроші або підвищення частки Олени Аршави в компанії.

На той момент Віктор та Олена були в шлюборозлучному процесі. Подейкують, що ексчоловік планував залишити Олені смішний відсоток, а то і зовсім позбавити її вигод. Також існує припущення, що нападники, знаючи цей слизький нюанс з особистого життя бізнесмена, вирішили прикритися Оленою Аршавою, з якою насправді не були пов'язані.

Так чи інакше, Віктор Пінчук врятувався, а відсоток акцій Олени Аршави збільшився.

Стаття Пінчука

У 2016 році стаття Віктора Пінчука в «The Wall Street Journal» викликала неймовірний скандал в українському суспільстві. У своєму матеріалі Віктор Пінчук порадив українцям тимчасово забути про ЄС і НАТО. Крім того, на думку олігарха, владі варто відмовитися від Криму на 15-20 років і провести вибори в “ЛНР” і “ДНР”. Пінчук вважає, що Україні необхідно піти на низку болючих компромісів заради миру з Росією. Такими компромісами він вважає відмову від євроінтеграції, Криму і Донбасу.