Віктор Брагінський

Брагінський Віктор Володимирович: очільник столичного метрополітену та депутат Київради від “УДАРу”

Брагінський Віктор Володимирович — з 2014 року керує київською «підземкою» і, незважаючи на колосальні збитки підприємства, «відповідає займаній посаді».

Біографія
Освіта
Сім’я
Кар’єра
Компромат
Декларація
Посилання

Біографія

Віктор Володимирович Брагінський народився 22 березня 1983 року у місті Київ.

Освіта

Закінчив столичний ліцей №100. У Брагінського чотири дипломи про вищу освіту. Юристом він став після закінчення Академії праці та соціальних відносин Федерації профспілок (2003). Економічну освіту Віктор отримав у Національному транспортному університеті (2013).

У тому ж навчальному закладі він отримав диплом магістра за спеціальністю «Менеджмент» (2018), а дипломованим держуправлінцем став після закінчення Національної Академії державного управління при Президентові України.

Крім того, у 2014 році Брагінський отримав ступінь кандидата наук з державного управління.

З 2010 по 2011 рік Брагінський керував держпідприємством «Укрінтеравтосервіс». Після цього він був заступником голови з питань розвитку та інвестицій в ДП «Бердянський морський торговельний порт». Кілька місяців у 2012 році Віктор виконував обов'язки голови Київської обласної дирекції «Укрпошти», а потім повернувся на колишню посаду у Бердянськ.

Влітку 2014 року Брагінський очолив КП «Київський метрополітен». У тому ж році він збирався балотуватися до Київської міської ради від партії «Права Воля України» за 15-м (Деснянський район) округом. Однак ще до виборів зняв свою кандидатуру.

Через шість років Віктор знову вирішив отримати депутатський мандат Київради. Восени 2020 року в єдиному загальноміському виборчому списку партії “УДАР” він балотувався під 45-м номером.

У списку по округу №9 (Подільський район) Брагінський йшов другим. На окрузі конкретно за Віктора віддали свої голоси 1046 виборців (з тих, хто голосував за загальний список, друге місце на окрузі). Обраний депутатом по округу.

У IX скликанні Київради Брагінський увійшов до складу фракції “УДАР” та постійної комісії з питань транспорту, зв'язку та реклами.

Компромат

Київський метрополітен, яким керує Брагінський, неодноразово опинявся в епіцентрі скандалів. Комунальне підприємство кілька разів викривали у фінансових порушеннях.

Самого керівника київської «підземки» журналісти звинувачували у війні з підприємцями. У березні 2015 року було вирішено прибрати з переходів метро кіоски та МАФи. Свої дії у КП пояснювали тим, що багато хто з МАФів не відповідають заходам протипожежної безпеки.

Через кілька місяців підприємці, які працювали у переходах метро, принесли під будівлю Адміністрації президента труну з вимогою не «ховати» їх бізнес. Символічну труну тримали активісти у масках президента та столичних чиновників, в тому числі й керівника метрополітену Віктора Брагінського.

У січні 2016 року у вестибюлі станції метро «Дружби народів» сталася пожежа. Після цього інциденту вирішено було демонтувати всі МАФи з метрополітену.

Зате ще взимку 2015 року вартість проїзду у метро збільшилася вдвічі, з двох до чотирьох гривень. Але цього підвищення на думку Брагінського було недостатньо. Тому вже наступного року фахівці метрополітену озвучили новий економічно обґрунтований тариф — майже шість гривень. Влітку 2018 року проїзд в метро виріс до 8 гривень.

Журналісти відзначали, що керівництво столичного метро успішно ухиляється від реального обліку пільговиків, які безкоштовно користуються послугами «підземки». При цьому компенсація, яку отримало

підприємство з бюджету тільки у 2016 році зросла втричі, досягнувши майже 239 мільйонів.

Восени того ж року після виступу Брагінського на засіданні Київради депутат Леонід Антоненко угледів махінацію у роботі київської «підземки».

Під час свого виступу Брагінський заявив, що загальна сума доходів від реалізації жетонів формується через лічильники прийому, встановлені у кожному турнікеті. Вони, мовляв, автоматично перенаправляють інформацію у фіскальні органи.

Депутат Антоненко прийшов до висновку, що фіскальний контроль при продажу жетонів не провадиться. Тому він зробив депутатський запит у транспортний Департамент КМДА та київський метрополітен з проханням надати інформацію про кількість реалізованих жетонів з початку року і про вжитих турнікетами жетонів на проїзд в метро.

У разі, якщо кількість реалізованих жетонів істотно (більше 5 %) відрізняється від кількості прийнятих турнікетами жетонів — надати пояснення.

Пізніше Антоненко зацікавився ще одним питанням щодо «підземки». Депутат зауважив, що до міського бюджету не надходять кошти за надання компаніям «Метро-Пей» (41 млн грн) та «Київпейсервіс» (42 млн грн) права на розміщення терміналів самообслуговування.

Цікаво й те, що з «Київпейсервіс» столичний метрополітен уклав договір ще в далекому 2009 році. Він був укладений без проведення конкурсу та автоматично продовжувався щороку.

За оренду площі під один термінал компанія платила «підземці» по 297 (пізніше 450) гривень на місяць. У пресі відзначали, що для метрополітену це кабальні умови. Багато банків пропонували вигідніші умови, однак Брагінський залишався «глухий, сліпий і пасивний».

У 2017 році у ситуацію втрутилась Київрада. Комісія з питань власності прийняла рішення, яке зобов'язувало метрополітен розірвати невигідний контракт. Але керівництво підземки в особі Брагінського цього не зробило.

Тоді київські депутати звернулися до мера Кличко та до НАБУ з вимогою відсторонити начальника КП «Київський метрополітен». На думку ЗМІ, завзятість Брагінського явно вказувало на те, що він міг отримати щедрий подарунок від «Київпейсервіс».

Фінансовим результатом роботи київського метрополітену в першому півріччі 2017 року став збиток на суму у 1,8 мільярда гривень. Комунальному підприємству не допомогло вийти у плюс навіть збільшення пасажиропотоку на 10 мільйонів чоловік. При цьому, представники преси писали, що за аналогічний період у 2016 році метро отримало понад 31 мільйон гривень прибутку.

Але незважаючи на величезні збитки, Департамент транспортної інфраструктури КМДА визнала роботу «підземки» задовільною, а його начальника Віктора Брагінського «відповідає займаній посаді».

Крім того, ЗМІ повідомляли, що тендер на будівництво метро на столичний житловий масив Виноградар виграла компанія «Київметропроєкт», яка фактично належить росіянам.

Декларація

У травні 2020 року Віктор Брагінський опублікував електронну декларацію про свої доходи за минулий рік.

Очільник столичного метрополітену має чотири земельні ділянки та два житлових будинки у Київській області, а у Києві він має три квартири. З цінного рухомого майна Віктор вказав швейцарські наручні годинники Longines. Власного автомобіля у Брагінського немає.

За 2019 рік зарплата начальника Київського метрополітену склала 756,9 тисячі гривень. Ще 325 тисяч — дохід Брагінського від продажу рухомого майна (автомобіля). У банках Віктор зберігає 272 тисячі гривень. Готівковими коштами він задекларував два мільйони гривень, 125 тисяч доларів та 10 тисяч євро.